Значення форм реалізації норм права для захисту національної безпеки

Лагутіна В.М.
студентка юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ
ПРАВО (Адміністративне і фінансове право)

Значення форм реалізації норм права для захисту національної безпеки
Окреслені в законах та інших нормативно-правових актах правові норми здійснюють своє соціальне призначення лише тоді, коли вони успішно втілюються в життя, реалізуючись у свідомо-вольових діях суб’єктів. Реалізуючи норми громадяни тим самим завершують процес правового регулювання, підтверджуючи результат впливу на суспільне життя.
Наукове дослідження проблем національної безпеки в сьогоденні є надзвичайно важливим для нашої країни. Дане питання розгядали такі науковці, як О. Дзьобан, В. Горбулін, О. Коломієць, В. Настюка, О. Корнієвський,  Г. Перепелиця, Г. Ситник, С. Печериця, С. Толостов, Л. Чекаленко, С. Шергін, І. Рижко та багато інших.
З метою кращого розуміння даної теми необхідно спершу дати визначення поняттю реалізації норм права. Тож, під ним розуміють втілення наказів правових норм у правомірну поведінку суб’єктів права, тобто в їх практичній діяльності. Без зазначеної реалізації право втрачає свою соціальну цінність [1].
Існує декілька форм реалізації норм права [2]:
1. дивлячись на кількість суб’єктів, котрі втілюють право:
– індивідуальна форма (можливість індивіда користуватися своїми суб’єктивними правами і виконувати покладені на нього юридичні обов’язки самостійно). Приміром, ст. 13 Закону України «Про національну безпеку України» зазначає, що керівництво у сферах національної безпеки і оборони відповідно до Конституції України здійснює Президент України [3].
– колективна форма (коли необхідно поєднати зусилля кількох суб’єктів). Приміром, у ст. 27 Закону України «Про національну безпеку України», зазначено, що комплексний огляд сектору безпеки і оборони проводиться за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, яке вводиться в дію указом Президента України [3]. Вказана норма може бути втілена лише в колективній формі.
2. залежно від своєрідності [2]:
– особливість застосування норм права обумовлена способами та методами правового регулювання (дозвіл, заборона та зобов’язання, як основні способи правового регулювання, котрі окреслюють форми реалізації норм права). Тож, реалізація норм права забезпечується такими методами, як переконання, заохочення, примус тощо.
– реалізація характеризується зовнішньою формою виразу норм права.
3. Норми права поділяють на забороняючі, зобов’язуючі та уповноважуючі, у зв’язку з чим окреслюють наступні форми реалізації права [2]:
– дотримання (форма втілення забороняючих норм права, котра знаходить сій вияв в стримані від дій, котрі заборонені нормою права, неухильному дотримання закріплених обмежень (приміром, додержання норм міжнародного права, участь в інтересах України у міжнародних зусиллях з підтримання миру і безпеки, міждержавних системах та механізмах міжнародної колективної безпеки [3])).
– виконання (форма втілення зобов’язуючих норм права, котра знаходить сій вияв в неухильному виконанні активних дій (незважаючи на бажання виконуючого), котрі зазначені нормою права). Знаходить своє вираження в формі «роби тільки так».
– використання (форма втілення суб’єктивного права, при котрій реалізуються уповноважуючі норми права). Тобто, особа наділена правом самостійно обирати користуватися наданим їй правом чи ні. Приміром, відповідно до ст. 11 Закону України «Про національну безпеку України», громадяни, які вважають, що їх права, свободи чи законні інтереси порушено рішеннями, діями, бездіяльністю складових сектору безпеки і оборони чи їх посадових осіб, наділені правом зверненням до суду [3].
Слід додати, що існує також ще одна особлива форма реалізації норм права
– правозастосування. Під цим поняттям розуміють форму реалізації норм права компетентними суб’єктами щодо вирішення конкретної справи, що має державно-владний, творчо-організуючий характер, втілюється у встановленому процедурному порядку і завершується виданням правозастосовного акта [1]. Дана форма реалізації актуальна тоді, коли адресати норм права не можуть реалізувати свої права і обов’язки без посередництва компетентних органів чи посадових осіб.
Нагальним завданням політики національної безпеки є захист багатьох життєво важливих національних інтересів України. Тому реалізація нагальних завдань політики національної безпеки вимагає дотримання всіх форм реалізації норм права, котрі були зазначені вище.
Список використаних джерел:
1. Шемчушенко О.С., Великий енциклопедичний юридичний словник. Київ: ТОВ “Вид-во “Юридична думка”, 2007. 99 с.
2. Ведєрніков Ю.А.Теорія держави і права : підручник. Дніпроп. держ. ун- т внутр. справ, 2015. 468 с.
3. Про національну безпеки України. Закон України від23.04.2021 р. № 2469. ВВР, 2020, № 34, ст.241.
Науковий керівник: к.ю.н., доцент, доц.кафедри загальправових
дисциплін Рибалкін А.О.