Зміст і завдання позакласної виховної роботи з молодшими школярами

Вошковц А.І.
(Мукачево, Україна)
ОСВІТА
(Методичні основи виховного процесу)
ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ ПОЗАКЛАСНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ З МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ
У сучасних умовах державотворення в Україні зростає роль гуманістичного виховання підростаючого покоління. У Законі України «Про освіту» метою освіти визначено всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і творчих здібностей [2]. Соціально активна та духовно багата творча особистість учня формується в процесі безпосередньої участі в освітньому процесі, що здійснюється на уроках та в позаурочний час.
Насамперед відзначимо, що аналіз теоретичних та практичних проблем позакласної виховної роботи був у центрі уваги таких корифеїв педагогічної думки як: А. Макаренко, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський, С. Шацький та інші. У публікаціях В. Сухомлинського розкрито потенціал позакласних годин для формування та розвитку особистості школярів. Автор доводив, що чітка організація виховної діяльності з учнями у позаурочний час виступає необхідною умовою для виваженої організації вільного часу учнів. З огляду на наведені аргументи, педагоги повинні уміти системно використовувати різноманітні методи і форми для організації позакласної виховної роботи, активно вивчати інтереси дітей та навчити їх самостійної організації свого дозвілля тощо.
Окремі елементи позакласної виховної роботи простежуємо в роботах К. Ушинського, який виступав проти позбавлення школи її виховних функцій та завдань і наголошував на доцільності логічного продовження роботи учня на уроці в системі впливів розуму на розум, моральності на моральність, характеру на характер [4, с. 289]. Педагог радив поділяти вихованців на маленькі гуртки, у яких треба здійснювати справжнє, дійсне виховання.
Сьогодні функціонування та розвиток позакласної виховної роботи закріплено в нормативно-правових актах та чисельних концепціях виховання.
Зокрема автори Концепції позакласної виховної роботи (С. Гончаренко, В. Новосельський, В. Оржеховська, Л. Хлєбнікова, К. Чорна) визначають основні вимоги ставлення до учнів під час організації позакласної роботи в початковій школі. Учені виокремлюють умови, за яких позакласна робота буде ефективною: колективна співпраця учнів з учителем-вихователем; створення відповідної позитивної атмосфери; особистісно орієнтований підхід до кожної дитини; змінність лідерів колективу; розробка змісту й завдань позакласної виховної роботи тощо [3].
Позакласна робота – це самостійна сфера діяльності вчителя, що здійснюється ним у взаємозв’язку з виховною роботою на уроці. Залучення до різних видів позакласних заходів сприяє набуттю дитиною необхідних практичних умінь та навичок, збагачує її особистий досвід, наповнює знаннями про різноманітність людської діяльності.
Метою позакласної роботи є успішна соціалізація підростаючих поколінь у сучасних умовах загалом, а також саморозвиток учня не лише як суб’єкта діяльності, а й як особистості зокрема.
До основних завдань позакласної роботи віднесено:
– сприяння творчій спрямованості особистості;
– розвиток творчих рис характеру та сприяння становленню творчої самосвідомості, розвитку творчих якостей інтелекту, постійному зростанню потенціалу творчої діяльності;
– формування психічних якостей творчої особистості, вихованню у дітей та підлітків здатності до творчого спілкування тощо [1].
Форми позакласної роботи виокремлюють такі: індивідуальні, групові, масові. Основою організації всіх позакласних заходів є гурткова робота, яка поєднує індивідуальну творчість кожного учня з колективною. Її слід організовувати з метою виховування почуття колективізму й відповідальності за доручену справу і проводити за чіткою програмою, розробленою вчителем.
До масових позакласних занять належать ранки, виставки робіт учнів, екскурсії, туристичні походи тощо. Означені форми роботи проводяться відповідно до типових програм для закладів позашкільної та загальної середньої освіти, а також за програмами, розробленими окремими педагогами.
Отже, позакласна робота формує додаткові знання, вміння й навички в дітей, забезпечує їх інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток, готує до активної професійної та громадської діяльності, створює умови розвитку та організації змістового дозвілля, відповідного інтересам, здібностям, талантам, обдаруванням і стану здоров’я дітей молодшого шкільного віку. Для успішності організації позакласної роботи її слід систематично планувати з урахуванням особистості й передбачуваних результатів виховного впливу. Це дає змогу управляти процесом виховання, координувати всі виховні впливи, поглиблювати й розширювати їхні цілі та завдання.
Література:
1. Брижак Н.Ю. Методика гурткової та клубної роботи в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах: навчальний посібник/ Н.Ю. Брижак. – Мукачево: Видавництво МДУ, 2017. – 126 с.
2. Закон України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.201) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.osvita.ua/legislation/law/2231/
3.Концепція позакласної виховної роботи загальноосвітньої школи// Радянська школа. – 1991. – № 6. – С. 48–55.
4. Українська педагогіка в персоналіях: у 2 кн/ Сухомлинська О. В., Антонець Н. Б., Березівська Л. Д., [та ін.]. – К. : Либідь, 2005. – Кн. 1. – 624 с.
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук,
доцент Брижак Надія Юріївна