Завдяки супутникам стало можливим відстежити викиди метану на карті

Величезні шлейфи метану були вперше нанесені на глобальну карту за допомогою супутників.

Усунення цих витоків стане важливим кроком у виграші додаткового часу для стримування зміни клімату.

Нове дослідження виявило шлейфи, що покривають великі території, що іноді сягають до 200 миль – вважається, що витоки в основному ненавмисні.

Минулого року близько 100 країн пообіцяли скоротити викиди метану до 2030 року.

«Ми знали про окремі викиди газу і раніше, але ця робота показує істинний метановий слід нафтогазових операцій по всій планеті», – пояснює Райлі Дюрен, автор статті та генеральний директор компанії Carbon Mapper, яка відслідковує викиди метану.

Витіки метану зазвичай походять з об’єктів нафтогазового комплексу при ремонтних роботах, наприклад, при ремонті арматури чи трубопроводу, або з компресорних станцій – об’єктів, що підтримують витрати та тиск природного газу.

Він також виробляється на звалищах, у сільському господарстві та при видобуванні вугілля. Це дослідження було зосереджено на виявленні витоків нафти та газу, які можна усунути, якщо компанії інвестують у запобігання.

Вчені вважають, що скорочення викидів метану — це «легка перемога» у боротьбі зі зміною клімату, тому що це дуже потужний газ, який зазвичай виділяють люди під час витоків, які можна відносно легко зупинити.

Дослідження IPCC, проведене минулого року, показало, що 30-50% поточного підвищення температури пов’язане з метаном.

Провідний науковий співробітник Томас Лово із LSCE CEA-Saclay у Франції розповів BBC News, що розрахунок викидів парникових газів зазвичай ґрунтується на самозвітах країн чи компаній.

Але збір даних з атмосфери «пропонує суворіший підхід до обліку викидів, незалежніший і прозоріший», пояснює він.

Трьома країнами з найбільшими шлейфами, виявленими в останньому дослідженні, були Туркменістан, Росія та США.

Але супутники не вимірювали витоку в районах із щільним хмарним покривом або на великій висоті, включаючи більшу частину Канади та Китаю. Вони також вимірювали шлейфи лише від наземних об’єктів.

Дані були зібрані у 2019-20 роках за допомогою приладу Tropomi на європейському супутнику Sentinel-5P. Він виявив найбільші витоки серед так званих ультраемітерів, на долю яких припадає близько 12% всіх витоків метану нафтогазовими компаніями.

«Я був шокований, але не здивований широким розповсюдженням цих ультра-випромінювачів. Вони — верхівка айсберга», — сказав професор геолого-геофізичних наук Пол Палмер із Единбурзького університету.

Оскільки в найближчі п’ять років буде розгорнуто більше супутників, деякі з них виявлятимуть метан із набагато вищою роздільною здатністю, а це означає, що можна буде ідентифікувати окремі нафтогазові об’єкти.

«Досить скоро, з новими датчиками, нафтогазовій галузі буде складніше заявляти про незнання витоків, ненавмисних або інших», – пояснює професор Палмер.

Згідно з дослідженням, заткнувши ці витоки, країни можуть заощадити мільярди доларів, у тому числі 6 мільярдів доларів для Туркменістану, 4 мільярди доларів для Росії та 1,6 мільярда доларів для США.

Щодо користі для навколишнього середовища, за оцінками вчених, усунення витоків запобігатиме потеплінню на 0,005–0,002 °C.

На їхню думку, це еквівалентно видаленню з атмосфери всіх викидів Австралії з 2005 року або викидів від 20 мільйонів автомобілів на рік.

«Може здатися, що припинення цих великих витоків зіграє незначну роль, але наслідки для суспільства значні», — пояснює професор Палмер.

«Кожна молекула має значення, оскільки ми намагаємося звести до мінімуму майбутнє потепління».

У листопаді понад 100 урядів на конференції зі зміни клімату COP26 у Глазго підписалися під Глобальним зобов’язанням щодо метану. Воно спрямоване на обмеження викидів метану на 30%, порівняно з рівнем 2020 року.