Зарубіжний досвід організації фізичного виховання дітей

Гембарська Юлія Богданівна

студентка 2 курсу магістратури, спеціальність 012 «Дошкільна освіта»

Вінницький державний педагогічний

університет імені Михайла Коцюбинського

ОСВІТА (Стратегічні напрямки реформування системи освіти)

Зарубіжний досвід організації фізичного виховання дітей

Сучасна система фізичного виховання потребує активних перетворень відповідно до сучасних стандартів освіти. Внаслідок запровадження нових тенденцій у галузі фізичної культури й спорту, невідкладними є розв’язання завдань, які залежать від розробки й обґрунтування інноваційних технологій, механізмів їх втілення у практику роботи загальноосвітніх шкіл та закладів дошкільної освіти, й головно. За даними літератури [1; 2; 3; 4 та ін.], найбільш поширеною формою організації оздоровчої роботи в зарубіжних школах є гігієнічне виховання дітей.

Програми гігієнічного виховання в різних країнах досить різноманітні. Так, в США державно законними вважаються: модель SHARP (модель «Шкільні оздоровчі джерела для дітей»), що включає такі розділи, як: «Профілактика хвороб»; «Раціональне харчування»; «Ріст і розвиток»; «Особисте здоров’я»; «Емоційне здоров’я»; «Здоров’я сім’ї»; «Споживче здоров’я»; «Громадське здоров’я»; «Безпека і перша допомога»; модель СНЕК (модель «Загальна освіта про здоров’я для дітей»), що складається з п’яти розділів: «Про мене»; «Як я росту»; «Їжа, яку я вживаю»; «Вибір, який я роблю»; «Як я залишаюся здоровим»; модель PGHCP/SHCP (модель «Оздоровчий розклад шкіл») призначена для молодших школярів та спрямована на вивчення власного організму. Гігієнічну освіту в школах Німеччини представлено програмою «Знай своє тіло», що складається з шести ступенів і включає теми: як я дбаю про своє тіло; чому я унікальний; як функціонують моє серце і легені; як я вимірюю своє тіло; моє меню; як я березі свої зуби; як рух робить мене життєрадісним; як я уникаю нещасних випадків; чому я проти шкідливих звичок. У Франції подібний курс зачіпає такі теми, як: гігієна порожнини рота; сон; живлення; фізичне виховання; телебачення; шум та ін. У Швеції оздоровча освіта будується з урахуванням віку і мотивації учня, включає елементи біології, психології, соціології та етики, програма адаптована до реального життя і проводиться в тісній співпраці з сім’єю.

Крім загально гігієнічного виховання в зарубіжних країнах широко використовуються програми первинної профілактики, спрямовані на роботу з факторами ризику. Найбільшою популярністю користуються програми раціонального харчування, профілактики хвороб зубів, попередження травматизму на дорогах тощо. У Швеції та Норвегії батьки отримують вичерпну інформацію щодо оздоровлення зубів в дитячому оздоровчому центрі. У Сполучених Штатах Америки підвищена увага приділяється профілактиці дитячого травматизму та попередженню нещасних випадків на дорозі. Це завдання є пріоритетним в рамках гігієнічного виховання багатьох країн.

Для підвищення ефективності гігієнічного виховання широко використовуються наочність і сучасні інформаційні технології: це аудіо-візуальне навчання з профілактики дитячого травматизму; використання стендів і фільмотек з дієтології у Франції, публікації статей в шкільній газеті в Німеччині, випуск книг, брошур, ілюстративного матеріалу в Швеції, пересувні виставки з лекціями і доповідями в Швейцарії і рольові ігри, пісні і вірші в Індії тощо.

Стратегія зміцнення здоров’я, яка спирається на теорію, моделі, методи і засоби гігієнічного навчання і виховання і профілактики захворювань реалізується за чотирма напрямками [1]: інформаційний напрямок, що базується на використанні сучасних комунікаційних методів і технологій; освітній, що включає розробку, реалізацію та оцінку ефективності програм гігієнічного навчання і виховання; координація діяльності різних державних і неурядових органів і установ, засобів масової інформації, громадських організацій, комерційних і приватних структур, зусилля яких спрямовані на реалізацію політики і програм зміцнення здоров’я; безпосереднє надання населенню консультативно-оздоровчої допомоги і надання профілактичних послуг.

Таким чином, аналіз літератури, присвяченої організації та утримання шкільного фізичного виховання за кордоном, свідчить про те, що їх об’єднує наявність спеціального теоретичного курсу, спрямованого на формування з дитячих років стійкого і усвідомленого інтересу до занять фізичною культурою і спортом з метою зміцнення здоров’я, підвищення працездатності і профілактики захворювань.

Література:

1. Виленская Т. Е. Оздоровительные технологии физического воспитания детей младшего школьного возраста: учеб. пособие. М., 2018. 285 с.
2. Москаленко Н.В., Степанова В.І., Власюк О.О., Шиян О.В. Інноваційні технології у фізичному вихованні школярів: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Дніпропетровськ, 2011. 238 с.
3. Теорія і методика фізичного виховання / под ред. Т. Ю. Круцевич. Київ: Олімпійська література, 2003. Т. 1. 424 с
4. Pakhalchuk N. Pedagogical conditions of activation of children’s motional activity // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: наук. журн. Суми: Вид-во Сум.ДПУ імені А.С. Макаренка, 2016. № 6(60). С. 240–254.

Керівник: Пахальчук Н.О., кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри дошкільної

освіти ВДПУ імені Михайла Коцюбинського