Законопроект №3656

17.12.2020 Верховна рада України проголосувала за дуже цікавий законопроект №3656. Спробуємо трохи розібратись, що на справді цей закон дає.
Відповідно до пояснювальної записки, до проекту Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій із постачання окремих видів сільськогосподарської продукції:
– Зменшить податкові зобов’язання, щодо ПДВ;
– Покращить рівень рентабельності відповідної продукції;
– Виведення з тіні частини аграрного сектору;
– Поліпшення рівня конкуренції продукції на міжнародних ринках;
– Приведення норм податково законодавства до європейського.
Тільки в законопроекті ніхто не говорить, що основними вигодонабувачами стають якраз не виробники даної продукції, а посередники, що мають можливість експортувати і не тільки свій товар.
Так, під дані пільги попадають такі види продукції: 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі); 0401 (у частині незбираного молока), 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби), 1204 00 (насіння льону), 1205 (насіння свирiпи та ріпаку), 1206 00 (насіння соняшнику), 1207 (насіння і плоди інших олійних культур), 1212 91 (цукрові буряки).
Тепер переглянемо статистику за 9 місяців, де ми маємо найбільші показники з експорту по відношенню до 2019 року: зерновi культури – 6758757,4 тис.дол, насіння і плоди олійних рослин – 1064316,9 тис.дол, жири та олії тваринного або рослинного походження – 4010976,9 тис.дол і т/д.
Якщо врахувати вищенаведені показники, то різниця в 6% у ПДВ дасть значний додатковий дохід для компаній-переробників, а не кінцевому споживачу, бо навряд чи хтось з переробників понизить свою ціну на внутрішньому ринку.