Загальна декларація про архіви: стисла історія та значення для україни

Рерго Ніко
Грозна Юлія
(Одеса, Україна)
СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ. МЕДІА
(Соціальні комунікації)
ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО АРХІВИ: СТИСЛА ІСТОРІЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ
1. Зазначимо від початку, що немає офіційного українського перекладу цього документу. Неофіційний текст з назвою «Універсальна декларація про архіви» є на сайті Міжнародної ради архівів (МРА, https://www.ica. org/en/universal-declaration-archives), перекладач(і) невідомий. Ми воліємо вживати за аналогією з іншими подібними документами назву Загальна декларація.
2. Ініціатива розроблення Декларації належить Папі Момару Діопу, колишньому директору Державного архіву Сенегалу (2005-2008) і Послу Сенегалу при ЮНЕСКО у 2008-2012 та Єнсу Боелю, головному архівісту ЮНЕСКО. Перший проект Декларації з’явився ще 2007 р. зусиллями Секції професійних асоціацій МРА, котра створила відповідну міжнародну робочу групу. Група, як на правову підставу, спиралася на ст. 19 Загальної декларації прав людини та принципи, викладені в Оновленому переліку принципів захисту та просування прав людини через боротьбу проти безкарності від 08.02.2005. [1]. Протягом майже трьох років архівісти по всьому світі опрацьовували проект, і 17.09.2010 в Осло Генасамблея МРА одностайно затвердила текст Декларації. Утім, Декларація тоді не мала юридично зобов’язуючої сили, тому МРА наполягала на закріпленні – через ЮНЕСКО – статусу правового документу за нею, що й сталося на 36 засіданні Генеральної конференції ЮНЕСКО в листопаді 2011 р.
3. Проект резолюції подав Сенегал [2], а Сектор з питань комунікації та інформації ЮНЕСКО в доповіді [3] представив текст Декларації та проект резолюції вже для схвалення. Від початку проект резолюції підтримав також Беліз, пізніше – Ізраїль, Польща та Уругвай, а в цілому протягом дискусії представники 19 держав-членів внесли поправки. Проект був затверджений одностайно, а відтак і Декларація набула офіційного статусу.
4. Сукупно з базовими документами – Рекомендацією R(2000)13 КМ РЄ країнам-членам щодо європейської політики доступу до архівів від 13.07.2000 р. [4], Хартією ЮНЕСКО про збереження цифрової спадщини від 15.10.2003 [5], Ванкуверською декларацією ЮНЕСКО «Пам’ять світу в цифровий час: цифруванння та збереження» (2012) [6], Рекомендацією ЮНЕСКО про забезпечення збереження та доступу до документальної спадщини, в тому числі в цифровій формі від 2015 р. [7] та іншими міжнародними документами Декларація створює достатню базу для докорінного реформування архівної справи в нашій державі заради справжнього збереження колективної пам’яті та перетворення архіву на соціальний інститут. Те, що серйозна системна реформа потрібна та вже визначені певні кроки й заходи, закріплене в 2 документах – п’яти Пріоритетах діяльності ДАСУ на 2021 р. [8] та проекті Стратегії розвитку архівної справи на період до 2025 р. (представлений 16.09.2020) [9], розробленому на заміну Стратегічної програми розвитку архівної справи України на середньострокову перспективу (2019-2023) [10].
Сподіваємося, що Кабмін України таки затвердить Стратегію та План на її виконання, забезпечить належне фінансування й тоді названі вище міжнародні документи, зокрема Загальна декларація про архіви, не залишатимуться у нас і далі просто «папірцями для принагідного згадування».
Література:
1. Updated Set of principles for the protection and promotion of human rights through action to combat impunity (документ Комісії з прав людини ООН) від 08.02.2005 – https://undocs.org/E/CN.4/2005/102/Add.1.
2. Projet de résolution présenté par le Sénégal, appuyé par le Belize: Déclaration universelle sur les archives 36C/COM CI/DR.1 – https://unesdoc. unesco.org/ark:/ 48223/pf0000213423.
3. Доповідь: документ 36C/75 від 08.11.2011 р. – https://unesdoc. unesco.org/ark:/48223/pf0000213920_rus). – С.16-17.
4. Recommendation R (2000)13 of the Committee of Ministers to member states on a European policy on access to archives – https://rm.coe.int/16804cea4f; неофіційний укр. переклад див. на http://khpg.org/968016794
5. Charter on the preservation of digital heritage – http://portal.unesco. org/en/ev.php-url_id=17721&url_do=do_topic&url_section=201.html
6. UNESCO/UBC Vancouver declaration “The Memory of the world in the digital age: Digitization and preservation” – http://www.unesco.org/new/fileadmin/ MULTIMEDIA/HQ/CI/CI/pdf/mow/unesco_ubc_vancouver_declaration_en.pdf
7. Recommendation concerning the preservation of, and access to, documentary heritage including in digital form – https://old.archives.gov.ua/ International/r_u_2018_eng.pdf
8. Пріоритети діяльності Державної архівної служби України на 2021 рік – https://archives.gov.ua/ua/пріоритети-державної-архівної-служб/
9. Стратегія розвитку архівної справи на період до 2025 р.: Проект -https://archives.gov.ua/wp-content/uploads/Стратегія-розвитку-архівної-справи.pdf
10. Стратегічна програма розвитку архівної справи України на середньострокову перспективу (2019-2023 рр.): Схвалена НМК Укрдержархіву 18.04.2019 р. – https://undiasd.archives.gov.ua/doc/strateg_prog_rozv_arch_spav.pdf