Як впливає оренда замків у Кам’янці-Подільському на їх стан

Чи справді оренда частини старовинних споруд Кам’янця-Подільського небезпечна для них, як епідемія в Середньовіччі?

Оголошення Фонду держмайна про можливість оренди старовинних укріплень у туристичному Кам’янці-Подільському здійняло шквал чуток про те, як “здають фортецю”.

Онлайн-аукціон з оренди пам’ятки архітектури національного значення – Руської брами з баштами та укріпленнями, які перебувають на балансі історико-архітектурного заповідника “Кам’янець”, запланований на 25 серпня.

Низка медіа написали, що здати в оренду можуть саму стару фортецю – головну туристичну принаду міста. Й коштуватиме це, як вказано в повідомленні ФДМУ, всього 16 тисяч гривень на місяць.

Директор заповідника Василь Фенцур у розмові з ВВС News Україна такі плани спростував.

Він пояснив, чому ніхто здавати фортецю в оренду не збирається, а також розкрив деталі оренди інших середньовічних споруд.

Руська брама і музей

Територія Руської брами (XV століття побудови) у Старому місті Кам’янця-Подільського відкрита для туристів щодня.

Ось куди треба йти, щоб відчути дух справжнього Середньовіччя. Ні машин, ні людей, десь квохчуть кури і плюскоче непомітна за джунглями кущів річка Смотрич.

З паркану при вході до брами погрозливо шкіряться репліки лицарських шоломів, але боятися їх не варто.

Є лавка, на якій вечорами відпочиває місцева молодь. Є макет дерев’яного требушету – метальної машини, якою колись штурмували такі фортеці.

Всередину Руської брами потрапити важче – хіба з екскурсією чи на День музеїв у травні. У великому залі другого поверху є невелика експозиція зброї: репліки гармат і обладунки та справжні гранати й гарматні ядра.

Ще в одній кімнатці стоять дерев’яні лавиці, на стінах – картини з лицарями, а головне – важке масивне крісло, так званий Трон

Руська брама розташована у яру річки Смотрич, далеко від основної туристичної локації – фортеці.

Вона довго була у стані напівруїни. Але в 2007 році комплекс відреставрували за державні кошти.

Все це перетворив на мінімузей кам’янецький історик Ігор Данілов. Він захоплювався середньовічними фортифікаціями та сам проводив екскурсії.

Перед тим у Руській брамі розміщувалися гончарні майстерні.

Допомагали з облаштуванням приватної експозиції Ігорю Данілову хлопці, що займалися реконструкцією середньовічних лицарів.

Але клуб розпався кілька років тому, а Ігор Данілов помер у листопаді 2019 р.

З того часу приміщення Руської брами чекають на нового господаря. Саме тому й оголосили новий конкурс.

Як каже директор заповідника Василь Фенцур, це оголошення про оренду Руської брами на сайті Фонду держмайна наробило галасу в інтернеті. Не розібравшись, люди вирішили, що орендаря шукають для Старої фортеці.

“Торги 25 серпня мають відбутися тільки на право передачі в оренду пам’ятки “Руська брама з баштами та укріпленнями”, – пояснює ситуацію Василь Фенцур.

“Слова “замок” в оголошенні немає. Хоча так, комплекс схожий на маленький замок. Руська брама – унікальна гідротехнічна споруда XVI ст”, – розповів пан Фенцур.

На його думку, нічого поганого не станеться, якщо ця пам’ятка буде в оренді.

“Вона повинна жити, там мають проходити якісь події. У штаті заповідника немає людей, щоб працювати там музейними доглядачами чи екскурсоводами. Тому і для нас, і для пам’ятки у першу чергу це добре: буде орендар, який доглядатиме Руську браму”, – пояснив директор заповідника.

У істориків є побоювання, що Руську браму може орендувати хтось, чия профільна діяльність не пов’язана з історичною пам’яткою.

Василь Фенцур запевняє, що такого не станеться.

“Все це обумовлюється в договорі, однозначно! Орендарю надається копія охоронного договору, що укладений з Міністерством культури на предмет належного утримання комплексу”, – запевняє він.

Фенцур наполягає, що жодних робіт без погодження з заповідником там виконувати не можна.

“Музейна експозиція теж збережеться, це прописано в умовах. Все це мало статися раніше, але Фонд держмайна затягнув процедуру. Майже рік чекаємо: у Фонді довго розробляли порядок передачі та нормативні документи. Претендентів на пам’ятку маємо вже двох”, – додав він.

Спроби інтегрувати браму в маршрути Кам’янцем робилися неодноразово: тут проводили фестивалі та майстер-класи, у 2014 році силами артистів з України, Італії та Грузії відбулася постановка опери “Трубадур” Джузеппе Верді.

У червні цього року хмельниччанин Костянтин Пархоменко провів фестиваль середньовічної культури “Форпост”. Заходи збирали певну кількість туристів, але у кам’янчан майже не викликали зацікавлення.

Винна у всьому інфраструктура: цей живий шматок Середньовіччя розташований у плутаних вірменських кварталах Старого міста.

Туди не їдуть маршрутки, а власний транспорт багатьом шкода – дорога до комплексу теж з виду зовсім вже середньовічна.

Руською браму називають тому, що вона поєднувала острів Старого міста з передмістям Руські фільварки (зараз це один з районів Кам’янця). Тут селилися переважно русини-українці.

З протилежного боку острова є схожий гідротехнічний комплекс – фотогенічна Польська брама.

Там теж нечасто зустрінеш туристів, а фестивалів взагалі не буває.

Колись стіни Руської брами тягнулися на 230 м і повністю перетинали 90-метровий каньйон.

Над Смотричем у давнину облаштували шлюзи. Коли ворог підходив до міста, їх опускали і глибоке провалля заповнювалося водою, роблячи місто неприступним.

З цієї системи загалом збереглися Вартова, Надбрамна, Прибрамна і Прибережна башти, барбакан, підземна галерея під Надбрамною баштою, Казематна куртина та залишки оборонних стін.

Руська та Польська брами – не єдині маловідомі туристам пам’ятки Кам’янця-Подільського.

Якщо обійти Старе місто вздовж річки, побачимо середньовічні вежі — Гончарську, Різницьку, Кравецьку, велетенську семиповерхову башту Стефана Баторія (Кушнірську). Вони охороняли середньовічний Кам’янець, а ними самими опікувалися ремісничі міські цехи – звідси й більшість назв.

Різницька башта довго була в оренді кам’янецького коваля, скульптора Андрія Кліща. Через проблеми зі здоров’ям майстер відмовився від майстерні.

У червні 2021 року на аукціоні з її оренди перемогло товариство “АЛП Інвестмент”, єдиний учасник торгів.

Співзасновниця ТОВ – дружина чинного депутата Ради від місцевого 193 округу Ігоря Марчука (“Слуга народу”) Олена Марчук.

Що буде у башті, поки що невідомо. В оренду її взяли на п’ять років.

Ще один з фортифікаційних об’єктів міста потрапив у скандальну історію.

Порохові склади XVIII ст. на вулиці Руській мали перетворитися на дитячий спортивний комплекс. Під таку ідею виграли грант ФОП Аліса (Божена) Філатова та громадська організація “Історико-етнографічний комплекс “Подільський край”.

Стартував проєкт красиво, з яскравої велелюдної презентації. Але далі справа забуксувала.

Зараз долю Порохових складів вирішуватиме суд: орендарі давно не платять орендну плату.

Серед старих фортифікацій на аукціон та нових орендарів у майбутньому чекають і нещодавно відреставрована Гончарська башта 1585 року, і Ковальська башта (частина Польської брами).

Це шанс для старих споруд отримати нове життя у новій ролі. І за умови належного виконання умов договору, боятися оренди пам’яток у Кам’янці не варто, вважають фахівці.