FOLLOW US ON SOCIAL

Posted On

11
Лютий
2022

Як в Україні будуються сталі молодіжні центри: синергія ґрантодавців та експертів молодіжної роботи

“Молодь ТуТ: творимо простори” – проєкт з якого почався розвиток 12 молодіжних центрів у різних громадах країни, про нього і поговоримо з координатором “Молодь ТуТ” Захарієм Ткачуком.

Голова ГО “Молодіжна Платформа” – Захарій Ткачук

З чого усе почалось? (хто об’єднався? коли подались на цей ґрант?)

– Історія розпочалася з того, що “Молодіжна платформа” закінчила проєкт “Прокачай” – 10 молодіжних центрів з невеликих громад, які ми менторили рік, для того, щоб вони покращили свою роботу. Опісля ми одразу шукали наступну можливість для нашої роботи, бо ми можемо зробити щось корисне для центрів і ми дізналися що буде нова програма USAID в Україні – ”Мріємо та діємо”, котра буде займатися також молодіжними центрами, вирішили що будемо подаватися групою експертів на цей проєкт, шукали партнерів, які працюють у центрах, щоб податись у певному консорціумі. Тому,  одразу почали говорити з колегами з мережі молодіжних просторів ТВОРИ!, що у Львові. Робота почалась, домовились що подаємось разом. Склалась хороша співпраця і проєкт розпочався. Ми подались як консорціум, бо “Молодіжна платформа” має в стратегії розвиток молодіжних центрів. Тому, це було в розрізі повсякденної нашої роботи ця подача.

Писали заявку навесні 2021, а приступили до виконання проєкту у червні. Загалом зараз у проєкті 12 громад, а саме: Борівська (МЦ Creative House), Вараська (МЦ Гуркіт), Горностаївська (МЦ БЕМС), Долинська (МЦ Хижка), Здолбунівська (МЦ HOME’як), Каховська (МЦ Пульс), Лозівська (МЦ STREAM), Переяславська (МЦ Зустріч), Петрівська (МЦ Дзен), Рівненська (МЦ НОТА), Саратська (МЦ ДРАЙВ), Славутицька (Славутицький молодіжний простір). 

Яких ризиків зазнав проєкт під впливом пандемії та практично постійних карантинних обмежень?

– Складність полягає у тому, що наші центри ще не відкрилися офіційно, ремонти займають великий проміжок часу, частина центрів мала і має приміщення для роботи, вони мають адекватний вигляд, але не цілком бажаний, хочеться, звісно, щоб все виглядало сучасно. Ми ж займались на початку налаштуванням внутрішніх процесів, офіційним наймом працівників молодіжних центрів. От до прикладу, деякі центри мали приміщення в бібліотеках і вони вже почали робити свої заходи, це шалено мотивує. Але карантин знову вдарив, сьогодні, 2ого лютого, більшість центрів закрили свої приміщення через значне збільшення хворих, так і у нас в команді багато хворіють. Це виклик. 

Не такий нищівний, але вплив є, хоча більшість поки на етапі планування, але це впливає на всіх однозначно. В наступному наборі планується взяти 30 центрів, зараз триває процес відбору центрів командою IREX.

Як ви обирали експертів у команду проєкту?

– Наша система роботи з центрами передбачає менторство, ми хотіли, щоб кожен центр мав свого опікуна, щоб центр йшов в проєкті планомірно і збудували систему з консультантів, які є тими людьми, які найбільше комунікують з центрами, налагоджують процеси, вирішують конфлікти. В нас є консультанти, які в загальному менторять центри і є консультанти за напрямками – комунікації (ведення та створення соцмереж, комунікації в громаді, ЗМІ), а також GESI  консультантка – оскільки соціальна інклюзія та ґендерна рівність доволі новий напрям для молодіжних центрів, раніше це питання було актуальним, але не настільки, я думаю. Зараз же серйозно ставимось до цього, це важливий і важкий  компонент в нашій роботі, тут ми спонукаємо центри розробляти політики та регламенти. Три консультанти ведуть загальне менторство молодіжних центрів. Також є колеги моніторингу, які перебувають в проєкті, а окрім того колеги молодіжні працівники, наші запрошені гості-експерти, які також допомагають і включаються на різних етапах.

Ключовим критерієм їхнього відбору була експертність. От я вважаю, що краще працює з центрами та людина, яка сама працювала в центрі, щоб люди були професіоналами й показували, як це працює не лише на словах, але й на практиці. Важливий досвід роботи та вміння ним поділитись, побудувати це в іншому молодіжному центрі. Команда набиралась з середовищ молодіжних працівників, і можу відзначити, що зараз це середовище вже в нас доволі велике, я цьому дуже радію, оскільки є експерти різного профілю, котрі завжди відгукнуться творити щось для молоді.  

Уже пройшло 8 місяців від старту проєкту, чого вдалось досягнути разом з громадами, а що так і залишилось за бортом реалізації?

– Ми розділили свій проєкт на декілька стадій, є центри  центри з різним станом розвитку: хтось був відкритий, хтось на етапі ініціативної групи, у когось було приміщення, а у когось ні. Комусь ми розповідали, які напрями обрати центру, а хтось вже це мав пророблено. Але етап перший – народження – створення організаційно-правових норм у своєму центрі. Переважно у нас малі громади, ми говорили про те, щоб центри ставали комунальними установами. Ми створили усім центрам організаційно-правову форму, далі ми створюємо ставки в центрах за кошти міського бюджету, щоб планувати майбутнє. Дві хороші й сталі перемоги: установи та ставки для людей. Ми хочемо аби відбулось об’єднання органів місцевого самоврядування з молодіжним центром, щоб одні підтримували інших. Аби ОМС могли внести молодіжний центр у свої соціальні програми міста, щоб відбулось інтеграція центру. “Мріємо та діємо” надає можливість для створення центру, відповідно команди пишуть окремий проєкт, в тих програмах будуть заходи, тренінги, активності, вони прописують це у вигляді аплікаційної форми, щоб ці програми стартували, це було заплановано ще на етапі планування проєкту “Молодь ТуТ”. Ми ж зі свого боку стараємось, щоб ті проєкти правильно оформлювались і вони існували довгий час, тобто були сталими й без нашої постійної допомоги. Вони якраз завершують написання цих заявок, а далі сподіваємось на втілення цих проєктів. І паралельно ми очікуємо ремонт, яким займається команда IREX і виділяє на це кошти. Отримані проєкти та ремонт будуть навесні, я дуже сподіваюсь, що усі центри відкриються офіційно. 

Є багато малих успішних історій, є видимість як часто користуються нашими навчаннями працівники центрів. Було навчання про ненасильницьке спілкування онлайн, і от одразу знання на практиці показали м. Рівне, центр “Нота” дуже тактовно і неконфліктно відповіли на гострі коментарі, це вже певний професіоналізм, ці історії виникають після системних навчань, це приємно.

Крім того, що ми розвиваємо молодіжні центри також маємо кілька задач для сектору молодіжної роботи. Ми працюємо над такою річчю як стандарт молодіжного центру від ”Мріємо та діємо”. Ми не претендуємо що він буде єдиний і неповторний, проте стандарт який пишемо ми – досить високий, ми хочемо пояснити які ми мріємо будувати центри. В цьому стандарті нічого космічного, але попрацювати добряче над втіленням доведеться. До прикладу прийняти політику протидії абьюзу чи насиллю це центри можуть сьогодні робити, ми маємо певний перелік політик і процедур, ми публічно обговоримо наш стандарт, звісно ж, це стандарт для центрів, які будує наш проєкт, але також було б приємно, якби інші користувались нашим стандартом.

Другий документ, над яким ми працюємо – інструмент оцінки виконання стандарту. Немає показника оцінки, проте інструмент буде вимірювати відсотковість того, як виконується стандарт, певна оцінка досягнення стандарту.  Третій документ – рекомендації як впроваджувати стандарт. Для центрів, до прикладу, GESI – новий напрям, це буде елемент стандарту, але наші спеціалісти мають розповісти, як це запровадити в центрі, враховуючи й безпеку, як зробити середовище довіри, як розробити якісно правила для всіх відвідувачів, як працювати з різними категоріями людей. Можливо, випустимо підручник, як це впроваджувати. Окрім менторства, маємо такий процес-підтримку усього сектору молодіжної роботи.

Базове навчання для молодіжних центрів

Базове навчання для молодіжних центрів

Чи буде продовження такого проєкту і чи планується створення та підтримка нових центрів?

В нашій роботі процес такий, що ми маємо 12 молодіжних центрів, в  цьому році очікуємо ще 30 нових. Перший рік це певний експеримент, будемо дивитись чи приніс проєкт успіхи, чи треба його видозмінювати. 100% що наші центри мають ще не один місяць консультування, ми будемо працювати мінімум до 2023 року, є процес написання проєктів і їх впровадження, тому, я думаю, що проєкт тільки на початку свого впровадження. Слідкуйте за новинами, я сподіваюсь що ще якась певна кількість центрів потрапить у цю програму. 

Проєкт “Молодь ТуТ” відбувається в межах програми “Мріємо та діємо”, яка впроваджується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується IREX у партнерстві з Будуємо Україну разом (БУР), Центром “Розвиток корпоративної соціальної відповідальності” (CSR Ukraine), Making Cents International (MCI), Міжнародним республіканським інститутом (IRI) та Zinc Network.