Взаємодія громадянськості з органами влади і правоохоронцями у протидії корупції

Розбудова в Україні демократичних цінностей зумовлює громадського контролю за забезпеченням державою прав і свобод людини, законних інтересів і безпечного існування для громадян. Досягнення надійного захисту людини як вищої соціальної цінності вимагає ефективного функціонування механізмів держави.

У наш час, коли протистояння між владою та громадянами близьке до критичного, особливо важливо продукувати обома сторонами бажання пошуку діалогу та знаходження компромісу, для чого необхідним є тверезе розуміння суті соціальних процесів, що відбуваються, їх правової і соціальної природи.

Соціологія права розглядає соціальні потрясіння, що відбуваються на сучасному етапі, як соціальну ентропію, тобто як динаміку розпаду об’єктивних і суб’єктивних нормативно-ціннісних структур, які супроводжуються послабленням або повною атрофією їх соціалізуючих чи регулятивних функцій.

Вона передбачає кілька етапів: соціальної кризи, соціальної катастрофи, соціального вибуху. Однак природа хаосу парадоксальна – як тотальна деструкція він може бути конструктивним і здатним слугувати «першоматерією», з якої народжуються впорядковані форми.

Отже, наявна нині правова аномія в державі має забезпечити прискорені темпи появи необхідних передумов для переструктурування соціальної реальності і для виникнення нових соціальних форм.

Рушійною силою таких процесів  має  стати  не  тільки  створення формальних умов державою у вигляді відповідної нормативно-правової бази, а й розуміння та активна участь у реалізації таких норм з боку представників громадянського суспільства.

Події останнього часу свідчать про те, що політичні помилки і прорахунки, а також окремі дії представників органів влади та правоохоронців  мобілізували суспільство і змусили його представників до активних дій щодо виконання своїх законних вимог.

Однак у цьому випадку необхідно знати й розуміти межу між допустимим у правовому сенсі активним відстоюванням своїх прав та порушенням закону, прав і свобод інших громадян, вчиненням дій, за які законом передбачено відповідальність.

Слід передусім знати і розуміти мету своїх дій, порядок законодавчого врегулювання взаємодії з органами влади та правоохоронними органами у питаннях протидії злочинності й корупції, а також необхідні узгодження та координація цих дій.

Варто звернути увагу на те, що протягом останніх років створено нормативно-правову базу для налагодження діалогу між представниками громадянського суспільства та органами влади.

Цьому має сприяти реальне перезавантаження виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів у забезпеченні відкритого діалогу та громадського контролю за процесом розробки, прийняття, а, головне, реалізації організаційних і адміністративних рішень органами публічної влади.

Зокрема прийняття Законів України «Про адміністративні послуги», «Про громадські об’єднання» та низка інших у цій сфері наближають Україну до відповідних європейських стандартів, створюють відповідний базис для подальших кроків по успішній модернізації взаємовідносин людини і влади.

Потребує функціонального оновлення та нормативного врегулювання достатньо прогресивні ініціативи, які, на превеликий жаль, залишились суто декларативними, що закріплені в Постанові Кабінету Міністрів України №996 від 03.11.2010 року «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

В сучасних вимогах загальною потребою являється оновлення таких відносин у бік осучаснення, цифровізації публічного управління за допомогою створеної Платформи баз даних «Трембіта» та вдосконалення користування і використання адміністративними послугами за допомогою цифрової Платформи «Вулик».