ВПЛИВ ЗМІНИ КЛІМАТУ НА ПОПУЛЯЦІЇ РИБ ТА РОЗПОДІЛ РИБНИХ ЗАПАСІВ

Ткаченко Анна
Марценюк Наталія
(Київ, Україна)
ЕКОЛОГІЯ
(Глобальні та регіональні екологічні проблеми)
ВПЛИВ ЗМІНИ КЛІМАТУ НА ПОПУЛЯЦІЇ РИБ ТА РОЗПОДІЛ РИБНИХ ЗАПАСІВ
Найпродуктивнішими екосистемами є океани, які займають 70% поверхні Землі, в них мешкають 75% усіх відомих видів. Температура є найважливішим кліматичним фактором, що часто лімітує існування та географічне поширення організмів [1]. Зміна клімату становить загрозу для океанів та прісноводних ресурсів. Підвищена температура ризикує змінити розподіл рибних запасів і негативно вплинути на виробництво аквакультури. Ці зміни можуть мати серйозні наслідки для продовольчої безпеки.
Підвищення температури океану та підвищена кислотність ускладнюють морським організмам, таким як креветки, устриці або корали, формувати свої черепашки – процес, відомий як кальцифікація. У багатьох важливих тварин, таких як зоопланктон, який складає основу морського харчового ланцюга, також є кальцієві оболонки. Змінюється вся морська харчова мережа, що може призвести до «тріщин» у харчовому ланцюзі. Як результат, розподіл, продуктивність та видовий склад світового виробництва риби змінюється, створюючи складні та взаємопов’язані впливи на океани, лимани та русла морської трави, які забезпечують місця проживання та розмноження риб [2].
Запаси пелагічної риби демонструють унікальні просторові та часові схеми розподілу, пов’язані з їх біокліматичною нішею. Зміни клімату впливають на ареал поширення, міграційні звички та розмір запасів багатьох морських видів риб. Однак мало хто страждає настільки різко, як широкі пелагічні запаси – наприклад, оселедець, скумбрія, мойва, путасу, кілька, анчоус та сардина. Вони представляють цікаву демонстрацію екстремальних змін, коли коливання, спричинені кліматом, впливають на такі важливі біологічні процеси, як репродуктивний стан, динаміка популяцій, моделі міграції та взаємодії між популяціями риб [3]. Найбільш помітним наслідком зміни клімату буде полюсна експансія, тобто розширення території панування. Деякі види також відійдуть від мілководних прибережних вод та напівзакритих районів, де температура найшвидше зростатиме, у глибші прохолодніші води. Наприклад, в Японському морі в ході глобального потепління деградують популяції таких холодолюбних риб, як минтай і навага, але росте чисельність субтропічних видів – тихоокеанського кальмара, скумбрії, лакедри, тунців, тощо [4].
Ще у 1947 р. академік Л. С. Берг у книзі «Клімат і життя» вказував, що в 30-ті роки ХХ століття у Баренцовому морі з’явилися теплолюбні риби, що раніше туди не заходили [5]. Протягом останніх сорока років, у Баренцевому морі відбулося значне потепління, температура дна підвищилася приблизно на 10C лише за останнє десятиліття. Морський лід у цьому регіоні відступає, і в кінці літа водні маси, мінусові, майже зникли. В результаті бореальні (споріднені з теплою водою) види, такі як тріска, перемістилися на північ, потрапивши в райони, де раніше переважали арктичні види риб. У процесі цього місцева полярна тріска може бути витіснена назавжди. Також проблемою є поширення скумбрії в Атлантиці, що відбулося стрімкими змінами з 2007 року. Запаси перемістилися на північ із підвищенням температури моря. Зміна руху скумбрії призвела до суперечок між прибережними державами щодо способу розподілу рибних ресурсів. Оскільки риба рухається через геополітичні межі, бракує згоди щодо того, як найкраще керувати запасом.
Загалом наслідками глобального потепління для гідробіонтів є зміщення термінів сезонних явищ, тепловий стрес, негативний вплив на репродуктивну функцію, стимуляція зараження паразитами інвазійної та інфекційної природи, зміна співвідношення самців і самок, розмірів риб, шляхів міграцій, перебудова видового складу, структури і характеру функціонування екосистем, внаслідок чого порушуються раніше відкриті закономірності і руйнується система раціонального управління морськими промислами.
Література:
1. Юрченко В.В. Водні організми в умовах глобального потепління/ В. В. Юрченко, М. О. Додашьянц// Вісник аграрної науки Причорномор’я. Частина 2. Водні організми в умовах глобального потепління. Миколаїв – 2016. – С.179-186.
2. Climate change and impacts on fisheries// Режим доступу: https://climefish.eu/climate-change-and-impacts-on-fisheries/
3. Изменение климата, рыбное хозяйство и аквакультура/ Комитет по рыбному хозяйству// Двадцать восьмая сессия Рим, Италия, 2 – 6 марта 2009 года.
4. Влияние изменений климата на морские биоресурсы: Материалы международного симпозиума «Влияние климатических изменений на морские биоресурсы и рыболовство», г. Сендай, Япония, 2010// Тихоокеанський научно-исследовательский рыбохозяйственный центр.
5. Берг Л.С. Климат и жизнь/ Л. С. Берг. 2 перераб. и допол. изд. – М.: ОГИЗ, Гос. изд-во геогр. лит., 1947. – 356.
Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук,
Марценюк Наталія Олександрівна