Вплив соціального капіталу на розвиток підприємницької діяльності

Курносенко Анастасія
(Київ, Україна)
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ
(Економіка підприємства)
ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Основним інструментом втілення інновацій є підприємницька діяльність. Якісний розвиток підприємництва є запорукою конкурентоспроможності вітчизняних сучасних та потенційних представників бізнесу, що є запорукою економічного зростання.
Розвиток економічної думки призвів до осмислення та теоретичного обґрунтування нематеріальних чинників впливу на економічний розвиток. Поступово (на вимоги часу) думка про вплив людського фактору на економічне зростання наповнила науковий простір низкою теоретичних та практичних досліджень.
Так, в інституціональній економічний теорії існує дві ключові характеристики людини: обмежена раціональність (ситуація неповної інформації та обмежених можливостей) [4] та опортуністична поведінка (переслідування власних інтересів) [7]. Така поведінка може спостерігатись всередині підприємства (з боку працівника будь-якого рівня), так і у співпраці із зовнішніми стейкґолдерами.
Кожна з перерахованих вище характеристик потенційно є негативним фактором впливу на розвиток підприємницької діяльності. В дії ці характеристики породжують ще одну загрозу для економічного зростання – це асиметричність інформації.
Джордж Акерлоф у свої нобелівській праці розглянув вплив асиметричної інформації на розвиток ринку. Автор доводить, що відсутність можливості отримати достовірну інформацію про товар призводить до руйнації ринку [1].
Р. Патмен стверджував, що цінність в спілкуванні – це отримання економічної вигоди [6]. Інформація має велике значення для дій [6], тому для забезпечення вільного обміну та доступу до неї, формування, розвиток соціального капіталу та його рівень має велике значення для розвитку підприємницької діяльності.
М. Вулкок визначає три основні характеристики соціального капіталу – інформація, довіра та норми взаємодопомоги, що існують в рамках соціальної мережі [8]. Соціальний капітал через здатність встановлювати горизонтальні чи вертикальні зв’язки, може слугувати засобом отримання достовірної інформації.
Тому, ключову роль для нівелювання впливу негативних факторів на розвиток підприємницької діяльності грає рівень соціального капіталу, в першу чергу, на рівні країни, де формуються інституційні передумови (формальні та неформальні) для розвитку бізнесу.
Високий рівень соціального капіталу в країні сприяє ефективному формуванню соціального капіталу в середині фірми. Країна, де відбуваються суспільні та економічні зміни позиціонує новий тип економічних відносин, які спрямовані на нівелювання формального спілкування та диктують принципово новий стиль поведінки економічних суб’єктів. Зростання рівня соціального капіталу призводить до переосмислення традиційної моделі корпорації і зміни ставлення підприємств до такого явища як ієрархія [4]. З’являються нові суб’єкти господарювання – мережеві структури – групи компаній, які на базі інтернет-технологій об’єднуються з метою використання своїх особливостей, ресурсів, специфічних переваг для реалізації певних спільних проектів [2].
Формування високого рівня довіри в середині компаній, шляхом детального відбору кадрів, мотиваційних заходів та розвитку корпоративної культури (відчуття згуртованості, спільна ідея) – є передумовою уникнення опортуністичної поведінки з боку працівників. Така ідеологія ведення бізнесу є важливим фактором росту підприємства, оскільки передбачуваність поведінки кадрових ресурсів вкрай важлива для забезпечення сталого розвитку.
Вплив соціального капіталу на розвиток підприємницької діяльності проявляється у отриманні більших прибутків при рівних умовах компаніями, де ефективність мобілізації соціального капіталу вища.
Отже, рівень соціального капіталу в країні грає важливу роль у формуванні світогляду ведення бізнесу, як на етапі створення, так і в процесі управління. Стійка мережа зв’язків, і збоку фірми, і збоку споживача слугує джерелом отримання достовірної інформації про товар, який функціонує на ринку. Це в свою чергу є основою для прийняття правильного рішення, що є вкрай важливим для розвитку ринку як показують дослідження провідних вчених.
Література:
1. Рынок «лимонов»: неопределенность качества и рыночный механизм// THESIS. Вып. 5. – 1994.
2. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры: Украинский контекст. — К.: Логос, 2002. — 646 с.
3. Herbert A. Simon. Rationality as Process and as Product of Thought. Richard T.Ely Lecture// American Economic Review, May 1978, v.68, no.2, p.1–16.
4. Manuel Castells. Materials for an Exploratory Theory of the Network Society. — British Journal of Sociology. — vol. 51, nr 1. — Special Millennium Issue, 2000. — P. 15.
5. Putnam, Robert D. ‘Bowling alone: America’s declining social capital.’ Journal of Democracy, 1995, 6: 65 – 78, p. 67
6. Williamson O.E. Markets and Hierarchies. New York: Free Press, 1975
7. Woolcock, Michael. “Social capital and economic development: Towards a theoretical synthesis and policy framework.” Theory and Society, 1998, 27: 151 – 208, p. 153
Науковий керівник: доктор економічних наук Ситник Ганна Вікторівна