Вплив міжнародної економічної інтеграції на міграційні процеси

Бугрім Дар’я

(Запоріжжя, Україна)

Економіка підприємства та управління

(Зовнішньоекономічна діяльність)

ВПЛИВ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НА МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

В умовах сучасної глобалізації, яка охоплює більшість країн світу, особливу поширеність набуває процес економічної інтеграції – підписання угод про створення економічних та політичних об’єднань для того, щоб створити нові масштабні осередки торгівлі та зони вільного переміщення грошей, робочої сили та факторів виробництва. Сучасна економічна інтеграція досягла майже найвищого рівня – адже Європейський союз, наприклад, на сьогоднішній день знаходиться на останньому етапі інтеграційних процесів, ставши економічним та політичним союзом. Він був створений на основі Євроатому та досяг найвищого ступеня розвитку з підписанням угоди у місті Маахстрих у 1992 році.

Розвиток об’єднання на етапі економічного союзу має на увазі відсутність бар’єрів у зовнішній торгівлі між країнами-учасниками, а також сприяння пересуванню капіталу, факторів виробництва та робочої сили. Створення та еволюція інтеграційного регіону призводить до того, що між країнами, що підписали договір про об’єднання, посилюються міграційні процеси[4].

Так, наприклад, найбільш розвинені країни європейського регіону, що входять до ЄС, – такі як Франція, Німеччина, Данія, Швеція та Австрія стають магнітом для робітників з держав з перехідною економікою та менш розвинених країн.

Окрім робочої сили зі Східної Європи, «економічні гіганти» ЄС також приймають мігрантів з країн Близького Сходу. Саме неймовірний наплив робітників у 2015 році призвело до виникнення гуманітарної катастрофи – Європейської міграційної кризи. Кількість мігрантів у той час складала приблизно п’ятсот тисяч осіб за пів року [3].

Завдяки інтеграційним процесам менш розвинені держави переймають досвід «гігантів» та стимулюють розвиток власної економіки, що призводить до зміцнення позицій цих країн в якості сил тяжіння для робочої сили. Коли у 2014 році між Україною та Європейским Союзом була підписана Угода про Асоціацію та безвізовий режим, кількість мігрантів, що покинули території нашої держави з метою знайти роботу в Європі, збільшилася майже вдвічі – на більше, ніж 50% у порівнянні з минулим роком. Так, наприклад, у 2017 році цей показник складав 200 тисяч осіб, а все у 2018 сягнув 600 тисяч осіб [1].

В умовах сучасної пандемії кількість мігрантів значно зменшилася, однак показники виїзду українців до держав Європейського Союзу все ще доволі високі (рис. 1)  – так, у 2020 році з України виїхало понад 100 тисяч осіб [1].

Рис. 1. Кількість емігрантів з України та іммігрантів, які проживають на її території, тис. осіб [5]

Однак не тільки пошук роботи змушує українців залишати власну країну – на сьогоднішній день, завдяки інтеграційним процесам, студенти отримують можливість навчатися у вищих навчальних закладах розвинених європейських держав. Ще одне інтеграційне об’єднання, яке вплинуло на міжнародну міграцію, – Північноамериканська угода про створення зони вільної торгівлі, яка була підписана у другій половині минулого століття трьома найбільшими країнами американського континенту. До НАФТА увійшли Канада, Мексика та США. Завдяки відкриттю кордонів з Мексики до розвинених країн Великої Сімки почали виїжджати мігранти. Міграційні процеси у кількісному вираженні досягали майже мільйона осіб щороку – через такий наплив робочою сили до Канади та США у Булому Домі було прийнято рішення про призупинення дії НАФТА. Ініціатором створення нової зони вільної торгівлі з Канадою став колишній очільник уряду Штатів – Дональд Трамп. Підписання нової угоди, до якої Мексика не увійшла, врятувало США від великої кількості мігрантів – вже у 2019 році цей показник зменшився до 40% у порівнянні з 2018. Станом на липень 2019 до США в’їхали 80 тисяч осіб, у той час як навесні цей показник був у два рази вищий [2].

Отже, міжнародна економічна інтеграція є своєрідним поштовхом, який спричиняє посилення процесу міграції в угрупуваннях країн. Завдяки знищенню кордонів для капіталу, робочої сили та факторів виробництва, кількість мігрантів збільшується. Це інколи призводить до створення колапсів у країнах-реципієнтах через те, що дешева робоча сила знижує попит на національних працівників та призводить до залежності від мігрантів.

Література:

1. База данних Евростату. [Електроний ресурс]. Режим доступу. URL: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/home/
2. TheWorldFactbook [Електроний ресурс]. Режим доступу. URL: https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/
3. Європейський Союз у XXI столітті: функціонування та розвиток: монографія / В. С. Загорський, О. Я. Красівський, О. С. Киричук, П. В. Когут, О. П. Котовська; ред.: В. С. Загорський, О. Я. Красівський; Нац. акад. держ. упр. при ПрезидентовіУкраїни. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2016. – 631 c. – Бібліогр.: С. 600-631.
4. «Теория экономической интеграции» Б. Баласса (TheTheoryofEconomicIntegration, 1961).
5. Міграція в цифрах [Електроний ресурс]. Режим доступу. URL: https://iom.org.ua/sites/default/files/iom-ukraine_facts-ukr_2019.pdf

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Маркова Світлана Вікторівна.