Вплив covid-19 на формування нових тенденцій сталого розвитку на прикладі зимового туризму в світі та в україні

Перегудов Єгор Валерійович

Студент (магістр) 1 курсу, спеціальність 242 «Туризмознавство» Національний університет «Запорізька політехніка»

 Вплив covid-19 на формування нових тенденцій сталого розвитку на прикладі зимового туризму в світі та в україні

В останні роки сталість стала терміном, який часто вживається як синонім турботи про навколишнє середовище в туристичній галузі. Однак часто забутим, але важливим аспектом сталого розвитку туризму є вплив економічної діяльності на місцеві громади. Сталість розвитку різних видів зимового туризму часто оцінюють за їх впливом на гірські екосистеми, але насправді вплив такого туризму на місцеві громади може бути не менш важливим. У країнах, які розвиваються, гірські мешканці найчастіше живуть у віддалених населених пунктах, які мають ускладнений доступ до базових послуг, легко доступних у містах, рідше займаються офіційною роботою та часто більш уразливі до бідності. За даними Всесвітньої туристичної організації ООН (ЮНВТО), більшість гірських регіонів мають обмежені можливості для створення особистого блага, тому гірський туризм може бути важливим джерелом їх доходу [2].

Зимовий туризм насамперед передбачає відвідування місць, де можна активно відпочити чи зайнятися екстремальними видами спорту. Таким може бути як туризм у межах рідної країни, так і поїздки до інших держав. Найпоширеніший різновид зимового туризму − гірський відпочинок. Його обирають не лише для того, щоб покататися на лижах, сноуборді, санках і тюбінгах, а й щоб насолодитися прекрасними краєвидами та подихати свіжим гірським повітрям. Найпопулярніші та розвинені гірськолижні курорти розташовані в Європі, де, крім катання на лижах по засніжених схилах, можна чудово відпочити у всіляких розважальних комплексах.

Деякі зимові напрямки крім активного відпочинку пропонують туристам можливість відвідати спа-центри, термо- та аквапарки, а також ковзанки та інші рекреаційні об’єкти. Цей напрям туризму також включає зимовий альпінізм, який не тільки тренує та зміцнює тіло, але і дозволяє людям відчути силу свого характеру. Також взимку багато людей їздять на лижні прогулянки, які можуть тривати від одного дня до кількох тижнів, з ночівлею в пустельній місцевості на перевальних пунктах, а іноді просто в наметах. Інші любителі зимового відпочинку обирають подорож до північних народів, щоб відчути спосіб життя та традиції аборигенів північних регіонів, а також покататися на собачих чи оленячих упряжках. Зимовий туризм найбільш популярний під час новорічних та різдвяних свят; коли більшість людей їдуть відпочивати в туристичні місця всією сім’єю. Популярним напрямом відпочинку з дітьми є Лапландія: клімат у Фінляндії суворий, а зими тут одні з найяскравіших. Легенда свідчить, що Дід Мороз живе в Лапландії, і щороку тисячі сімей з усього світу прямують саме туди святкувати Новий рік. Численні розіграші, ярмарки, концерти та інші заходи не залишать байдужими нікого.

Однак, сучасність вносить свої корективи, тому можна з упевненістю сказати, що за мірою затягування пандемії коронавірусу глобальний туризм став одним із найбільш постраждалих секторів. Так, 2021 рік розпочався під знаком очікування масової вакцинації як в нашій країні, так і в Європі та Америці. Туризм э однією з галузей економіки, яка найбільше цього очікувала. Щоправда, експерти поки не дають оптимістичних прогнозів на найближче майбутнє − у піковий сезон, який традиційно збігається з зимовими святами, на початку 2021 року було не так багато туристів як на гірськолижних курортах, так і біля моря. І це не тільки через страх захворіти, необхідність пройти ПЛР-тест або йти на ізоляцію після прибуття, а й значною мірою через падіння доходів [3].

Всесвітня туристична організація ООН прогнозувала, що у 2020 році кількість туристів скоротиться на 80%, а Всесвітня рада подорожей та туризму повідомила у червні 2020 року, що близько 200 мільйонів робочих місць у галузі можуть бути втрачені через продовження обмежень на поїздки [3. Втім, далеко не всі вирішили відмовитися від відпочинку навіть в таких умовах. Але ж, у період з 29 грудня по 1 січня Україною з усіх аеропортів було відправлено лише 29 чартерних рейсів в країни пірамід, коли ще рік тому їх кількість в ці ж дати перевищувало 70. Втім збільшився попит на екзотику − усі три чартери на Мальдіви з 26 по 31 грудня були заповнені, а 53 місця в бізнес-класі одного з літаків були розпродані задовго до зльоту. Такий ж надмірний попит спостерігався в напрямку Домініканської Республіки, тому туроператору Anex tour навіть довелося встановити додатковий борт. 28 грудня міністр туризму Шрі-Ланки особисто зустрів українських туристів, які стали першими іноземними туристами, які прибули на Цейлону за 8 місяців після суворого періоду локдауну. Щодо цінової політики, то 6-8 ночей в Єгипті туристам обходилося від 700 до 2 тисяч дол., на Шрі-Ланці − близько 1200 дол. за 8 днів, а в Занзібарі − близько 600 дол. США.

Що стосується іноземних гірськолижних курортів, то більшість з них були недосяжні для українських туристів, чартери здійснювалися лише до Туреччини на гірськолижні курорти Ержієс та Паландакен. Водночас багато людей виїжджало на гірськолижні курорти України, але втім залишалося багато вільних місць для проживання, оскільки вони розраховані не лише на українців, а й на іноземних туристів, яких було дуже мало. Тим часом Україна дозволила гірськолижним курортам приймати туристів під час карантину, оскільки, за словами головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, ризик зараження COVID-19 у горах низький, а гірськолижні курорти, навпаки, працювали, щоб розвантажити великі міста, втім ресторани та сауни були закриті тільки під час жорсткого карантину [1].

Ціни на відпочинок в Україні зросли, втім як й завжди, але в цілому залишилися на тому ж рівні, що і минулого року, хоча деякі туристи відзначали, що ціни на готелі та їжу в Буковелі минулого сезону досягли та перевищили ціни в Австрії та в деяких місцях Швейцарії, але сервіс в чомусь перевершував іноземний. За даними Booking.com, вартість проживання за двох для різних днів відрізнялася. Так, наприклад, доба з 8 по 9 січня коштувала від 2 до майже 13 тис. гривень, а з 9 по 10 − від 1 до 6 тис. гривень. Але в той же час навпаки за завантаженістю гірськолижних курортів, рекреаційні центри, такі як Трускавець чи Моршин опинилися у жалюгідному становищі, що відбулося насамперед через брак іноземних туристів, які зазвичай становили від 30% до 40% від загальної частки відвідувачів, коли як українці не поспішали заповнювати вільні місця, хоча готелі й знизили ціни.

Таким чином, можна зробити висновок, що сталий туризм включає в себе діяльність, яка не чинить негативного впливу на навколишнє середовище або громади, які проживають поблизу туристичних напрямків. Це не означає менше туристів, але значить відвідування, які краще розподіляються за часом та місцем і, звичайно, приносять не менший дохід, ніж масовий туризм. Різниця між масовим туризмом та сталим туризмом полягає у тому значенні, яке надається навколишньому середовищу та людям, особливо місцевому населенню.

Список використаної літератури:

1. Зимний туризм 2021: преимущественно внутренний и бюджетный. URL: https://ukrinform.ru/rubric-tourism/3166589-zimnij-turizm-2021- preimusestvenno-vnutrennij-i-budzetnyj.html
2. Может ли зимний туризм в Европе с формирующимся рынком быть устойчивым? URL: https://777.travel/mozhet-li-zimnij-turizm-v-evrope-s- formiruyushhimsya-rynkom-byt-ustojchivym/.
3. Путешествия после пандемии − зависящие от туризма страны. URL: https://777.travel/puteshestviya-posle-pandemii-zavisyashhie-ot-turizma- strany/.

Керівник: Зацепіна Н.О., кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри туристичного готельного та ресторанного бізнесу