Власність як економічна та юридична категорія. феномен економічної влади

Шевцова П.В.
(Дніпро, Україна)
ПРАВО
(Конституційне право)
ВЛАСНІСТЬ ЯК ЕКОНОМІЧНА ТА ЮРИДИЧНА КАТЕГОРІЯ. ФЕНОМЕН ЕКОНОМІЧНОЇ ВЛАДИ
Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що право власності в реаліях сучасності набуває найбільшого суспільного, економічного та юридичного значення. Власність формує економічну основу життя людини та знаходить власне втілення у суспільних відносинах з приводу матеріальних та інших благ. Власність як суспільне явище має власний еволюційний розвиток, що зумовлює логічно необхідність її аналізу з різних точок зору, зокрема, юридичної. Право власності є фундаментальним інститутом права, а безпосереднє право власності є юридичним виразом закріплення економічних відносин власності. Категорія власності є недостатньо проаналізованою з юридичної та філософської точки зору. Наукового відпрацювання потребує також питання існування власності у контексті теорії влади.
Серед сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених особливої уваги потребують ті, чиї дослідження спрямовані на право власності, її природу, ґенезу, проблемні аспекти існування та вплив на економіку України в контексті економічної влади. У цій сфері доцільно виділити Дж. Локка, Аристотеля, Платона, К. Маркса, Ф. Енгельса, М. Вебера, Г. Гегеля, О. Жук, Г. Терещук, Г. Коваленко, М. Галянтич, В. Ігнатенко, Р. Майданика, М. Бойко, Ю. Заїку, Я. Шевченко, В. Омелянова, В. Співак, М. Хазіна, О. Шнипко та ін.
Влада як комплексне соціальне явище не має єдиного уніфікованого визначення, бо є складним багатогранним поняттям. Одним з найпоширеніших понять є поняття влади як джерела привілеїв та доходів. Економічна влада у цьому розумінні є надзвичайно суперечливим та неоднозначним явищем. Наразі економічна теорія не винайшла власного концепту влади та, нажаль, наукові праці, що фактично присвячені систематичному дослідженню поняття “економічна влада”, практично відсутні.
Окремим видом сучасної економічної влади є державна. У цьому сенсі йдеться про здійснення державою тих економічних функцій, що перебувають у залежності із загальнонаціональними інтересами у забезпеченні потреб прогресивного розвитку суспільно-державного виробництва. Матеріальною основою зазначеного виду економічної влади є державна власність та державні фінанси. Нажаль, зараз немає однозначних поглядів на широту владних функцій держави серед наукового кола [1].
Економічну владу як явище доцільно поділяти на владу держави, владу споживачів, корпоративну владу, внутрішньо фірмову владу, владу економічних коаліцій, фінансову владу, владу міжнародних агентів, неформальні інститути влади тощо. Сукупно інститути влади в контексті економічної системи створюють логічно сформовану цілісність — систему економічної влади [2].
Загальний сенс економічних відносин, що інтегрує усі три сфери економічних привілеїв – ресурси, власність, управління, є фундаментальною рисою економічної влади. Тому недоцільно вивчати економічну владу у відриві від цих привілеїв та її безпосередніх носіїв – держави, особистості, суспільства. Практично завжди існують їх взаємопереходи. Економічна влада, власність, ресурси, управління створюють базовий механізм руху економічних процесів і організують їх зміст. Зазначений вид влади витікає з володіння засобами виробництва. Власність у цьому сенсі займає ключову роль [3].
Наразі слід диференціювати типи економічної влади таким чином:
• Влада виробничої діяльності та інших привілей.
• Економічна влада роботодавців.
• Економічна влада, що спирається на володіння капіталом.
• Економічна влада, що логічно ґрунтується на веденні будь-якої господарської діяльності, майнових відносинах та безпосередньому праві на суспільні привілеї та майнові відносини, об’єктом яких виступають ресурси сумісного використання.
• Економічна влада окремих структур, чиї владні засоби дозволяють здійснювати планування та регулювання економіки країни, роздержавлення і приватизацію державної власності [4].
Власність та влада як категорії йдуть нерозривно. Феномен економічної влади є надзвичайно цікавим з точки зору економіки, політології, юридичної науки тощо. Отже, наукове відпрацювання цієї тематики є актуальним та важливим. Право власності є фундаментальним інститутом права, а безпосереднє право власності є юридичним виразом закріплення економічних відносин власності. Економічна влада зумовлює найважливіші суспільні відносини.
Література:
1. Політологія. Узагальнюючий підручник. Лекція 4. Політика як соціальне явище, 2010. URL: http://politics.ellib.org.ua/pages-76.html.
2. Сутність та основні типи економічної влади. Доповідь. 2010. URL: http://ru.osvita.ua/vnz/reports/politolog/15467/
3. Фрицький Ю. О. Теоретичні засади державної влади: автореф. дис… д-ра юрид. наук. Київ, 2009. 38 с.
4. Надання публічних послуг органами державної влади та оцінка їх якості: навч. посіб. / В.М. Сороко; НАДУ при Президентові України. Київ: НАДУ, 2008.104 с.
Науковий керівник: доктор юридичних наук,
доцент Голобутовський Р.З.