Використання засобів дистанційної освіти в процесі підготовки майбутніх вчителів початкової школи

Феньов Яна

(Мукачево, Україна)

ОСВІТА

(Дистанційна освіта у вищий школі)

ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Суспільству потрібна масова якісна освіта, яка спроможна забезпечити вимоги до підготовки фахівців, зокрема сучасних вчителів початкових класів. Виконати соціальне замовлення через збільшення асигнувань на освіту, збільшення кількості закладів освіти, використання традиційних способів підготовки майбутніх педагогів не достатньо. Саме поява дистанційного навчання сприяла адаптації та вдосконаленню освіти до сучасних умов.

На сьогодні існує багато підходів до визначення поняття «дистанційне навчання». Це поняття було сформульоване такими вченими, як М. Томпсон, М. Мур, А. Кларк, і Д. Кіган. Кожен із цих авторів підкреслював окремий аспект такого виду освіти [2].

Дистанційна освіта – це відкрита система навчання, що передбачає активне спілкування між викладачем і студентом за допомогою сучасних технологій та мультимедіа [3].

Доречно зауважити, що дистанційне навчання – це така форма організації освітнього процесу, основою якої є самостійна робота людини, яка навчається. Ця форма навчання дає свободу вибору місця, часу та темпу навчання, завдяки Інтернету, який охоплює широкі шари суспільства та стає важливим фактором його розвитку.

Дистанційне навчання через Інтернет забезпечує постійний контакт та інтенсивний обмін інформацією між здобувачем освіти та викладачем. Проте, лекції у дистанційному навчанні (на відміну від традиційних аудиторних) не передбачають безпосереднього спілкування з викладачем. Для одержання лекційного матеріалу використовують зв’язок за допомогою Інтернет технологій. Слід наголосити, що семінари у дистанційній освіті також є активною формою навчальних занять. Їх проводять за допомогою відео конференцій. Вони дають змогу увійти в дискусію у будь-який момент. Викладач може оцінити засвоєння матеріалу за ступенем активності учасника дискусії.

Дистанційне навчання дає майбутнім фахівцям можливість цілодобового доступу до навчальних матеріалів, постійну підтримку й консультації викладачів та методистів, відеолекції в режимі online, Веб-заняття, Чат-заняття, віртуальні тренажери та інші технологічні рішення для забезпечення ефективного процесу навчання [1].

Наразі дистанційна форма навчання демонструє свої переваги перед іншими формами навчання завдяки своїй значно вищій інформативності, доступності та економічній ефективності. Також дистанційна освіта сприяє формуванню у майбутніх вчителів початкових класів інформаційно-комунікаційних здібностей, зокрема: працювати в текстовому редакторі Microsoft Word на рівні звичайного користувача; навички роботи в мережі Інтернет; володіти навичками використання електронної пошти; робота в середовищі Moodle, використання платформи Zoom, Skype, соціальних мереж, мобільних додатків для обміну навчальною інформацією.

В процесі підготовки майбутніх вчителів початкової школи широко використовують такі організаційно-технологічні моделі дистанційної освіти, як: одинична медіа, мультимедіа, гіпермедіа, віртуальні університети та створені закладами освіти навчальні сервера. Основними елементами різних моделей дистанційної освіти є: дистанційні курси; веб-сторінки й сайти; електронна пошта; форуми й блоги; чат і ІCQ; теле- і відеоконференції; віртуальні класні кімнати тощо.

Переконуємося, що саме дистанційне навчання покликане допомогти в глобальному освітньому просторі. Воно виступає як ефективне доповнення традиційних форм освіти, як засіб часткового вирішення її нагальних проблем у реалізації вимог до підготовки майбутніх вчителів початкової школи, які вільно орієнтуються у світовому інформаційному просторі, мають знання та навички щодо пошуку, обробки та зберігання інформації, використовуючи сучасні комп’ютерні та Інтернет технології.

Таким чином, дистанційна освіта відкриває здобувачам освіти доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, дає абсолютно нові можливості для творчості, знаходження і закріплення різних професійних навичок, а викладачам дозволяє реалізовувати принципово нові форми і методи підготовки фахівців, зокрема вчителів початкових класів, із застосуванням концептуального моделювання явищ і процесів в освіті.

Література:

1. Лапшина І.С. Адаптивні підходи до моделювання освітніх процесів у системі дистанційного навчання / І.С. Лапшина // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2012. – № 6. – С. 42–47.
2. Хассон В. Дж. Критерії якості дистанційної освіти / В. Дж. Хассон, Е.К.Вотермен // Вища освіта. – 2004. – № 1. – С. 92–99.
3. Штихно Л.В. Дистанційне навчання як перспективний напрям розвитку сучасної освіти / Л.В. Штихно // Молодий вчений. – 2016. – № 6 (33). – С. 489–493.