Антонець Дмитро Кирилович

студент 3 курсу, спеціальність 242 «Туризм»

Національний університет «Запорізька політехніка»

ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ (Макроекономіка)

Виклики пандемії covid-19 в світовому туризмі та шляхи виходу з кризи

Пандемія коронавірусу SARS (COVID-19) негативно вплинула на всі сфери економічної діяльності в усьому світі. Обмеження подорожей та закриті міжнародні кордони вплинули на індустрію туризму, з різним негативним результатом у різних країнах. Враховуючи комплексну роль туризму, це також впливає на інші сфери економіки, які безпосередньо чи опосередковано залежать від туризму.

Індустрія туризму та дозвілля найбільше постраждала від наслідків туризму, спричинених COVID-19. Дозвілля та внутрішній туризм вказують на різке падіння, яке склало 2,86 трлн. доларів США, що кількісно оцінило втрати надходжень понад 50% [1]. Негативні наслідки COVID-19 для індустрії подорожей та дозвілля призвели до появи нових вірусних захворювань. Інфекційні віруси дуже заразні, швидко мутують і збільшують смертність. Обмеження на поїздки є найбільш корисним та ефективним втручанням на ранніх та пізніх стадіях інфекційного захворювання, щоб мінімізувати його поширення та контролювати швидкість передачі у громадах.

У 2019 році оцінки задокументували, що подорожі та туризм залишаються значним внеском у світову економіку. Це сприяло зростанню світової економіки на 9,3 трлн. доларів США, з прямим внеском у 2,9 трлн. доларів США. З іншого боку, індустрія подорожей та туризму показала різке зниження на 98% у травні 2020 року, що відображало заборони на подорожі та обмеження у всьому світі, на тлі запобіжних заходів для стримування швидкої передачі пандемія. Згідно з даними, отриманими за напрямками, за перші п’ять місяців 2020 року відбулося різке скорочення прильотів туристів у світі на 56% порівняно з даними за той самий період за 2019 рік. Прибуток глобальних туристів зменшився на 300 мільйонів з січня по травень 2020 року порівняно з 2019 роком за той же час. Також відбулася втрата в розмірі 320 мільярдів доларів з точки зору надходжень від міжнародного туризму на основі експортних надходжень, що більш ніж на 300% менше за вплив економічної кризи в 2009 році. Першими постраждали Азія та Тихоокеанський регіон, які зафіксували різке падіння прибутків на 60% з січня по травень 2020 року [1]. Поява нинішньої пандемії призвела до глобальної економічної кризи та кризи охорони здоров’я та спричинила безпрецедентні збої у провідних галузях економіки.

На тлі відновлення світової економіки, що свідчить про послаблення карантинів та початок повних внутрішніх авіаперельотів, існує потреба в узгодженій політиці, яка б збільшила прибуття туристів, розширила використання чистої енергії та забезпечила економічну та екологічну стійкість. Пандемія вплинула на моделі споживання енергії, вплинула на глобалізацію та туризм, тому треба переосмислити інновації для стратегій сталого відновлення. Пандемія вплинула на фондові ринки та спричинила інфляцію. Пандемія також вплинула на урядові бюджети на видатки сільського господарства на плани соціального забезпечення сімей.

Індустрія подорожей та туризму в Європі була другою за кількістю постраждалих галузей і зафіксувала на 58% менше прибулих, а слідом за країнами Близького Сходу – на 51%. Для порівняння, Африка та Америка одночасно повідомили про 47% зменшення кількості туристів [2].

Поточне наративне дослідження в контексті туризму COVID-19 впливає на спроби залучити всіх учасників до однієї спільноти зацікавлених сторін у подорожах, і це може бути не послідовним. Наприклад, пандемія COVID-19 має значний вплив на туристичні організації (включаючи посередників, планувальників транспорту та постачальників житла чи атракціонів) на основі таких атрибутів, як розмір, місце проведення, управління та типи управління туристичної галузі. Подібним чином, потреби в поїздках, які сильно відрізняються від подорожей у відпустку та у відрядження, місцевих та індивідуальних туристів, свідчать про те, що різні наслідки COVID-19 очікувані і мають вирішальне значення для обговорення в окремих секторах ринку. Дослідження туризму щодо COVID-19 можуть виявити різні відмінні сили пандемії. Вони також можуть включати передові можливості прогнозування через такі відмінності в контексті для прогнозування або випробування будь -яких конкретних рекомендацій щодо виявлення будь -яких розбіжностей та недоліків, які можуть виникнути у різних групах зацікавлених осіб у сфері туризму. Конкретні основні зацікавлені сторони туризму, включаючи працівників туризму, мешканців, підприємців у сфері туризму та туристичну освіту, таких як співробітники університетів, студенти та науковці, не включаються до аналізу. Останні випадки та проблеми, пов’язані з COVID-19, ще більше погіршили туристичний бізнес та умови праці туристів, що ускладнило їх становище. Дослідження у сфері COVID-19 та поведінки зацікавлених сторін у сфері туризму мають вирішальне значення.

Невеликі комерційні готельєри ризикують втратити свої майнові активи, оскільки вони не можуть отримувати “плату за проживання” для оплати іпотеки, оскільки, як очікується, COVID-19 збереже та зміцнить поточні концепції та моделі, цей “корінь” туристичної роботи. Все це відбувається через триваючу рецесію та зростання витрат туристичних компаній. Дослідження туризму щодо COVID-19 вимагає ретельного вивчення психічних, фізичних та психологічних станів працівників із фоном COVID-19, таких як здоров’я, участь, віртуальне робоче середовище та інші людські ресурси. Наприклад, під час ізоляції від COVID-19 віртуальні команди та робочі місця, регулярне управління, найм, керівництво та можливості просування по службі не можуть заохотити, мотивувати та утримати працівників, які змінили свої цінності та принципи.

Вплив туризму на COVID-19 на зайнятість зробив великий тиск на туристичну освіту. Це серйозно вплинуло на можливості створення робочих місць у всьому світі. Завдяки віртуальному навчанню та викладанню студентам також доводиться стикатися з перервами у навчанні, набором персоналу та нестабільними можливостями працевлаштування у туристичному бізнесі. Туристичні програми, ініціативи та академічні університети стикаються з проблемою скорочення набору нових студентів, маркетингової та державної підтримки та фінансування досліджень. Вчені з туризму повинні розглянути інноваційні підходи та можливості досліджень для визначення організаційної відстані, беручи до уваги проблеми психічного здоров’я та конфіденційності зацікавлених сторін, які постраждали від COVID-19. Подібним чином слід вивчити такі аспекти навчання, як планування та впровадження більш «стійких», гнучких та гнучких методів навчання туризму та розвиток студентів, які мають передані та практичні навички в інших галузях бізнесу.

Крім того, варто дослідити й інші спеціалізовані питання у сфері COVID-19. Соціальне підприємництво за останнє десятиліття зросло завдяки туризму, наприклад, під час економічної кризи 2008 року. COVID-19 сприяє цим туристичним соціальним проектам, спрямований на посилення соціального впливу, вирішення соціальних проблем, що виникають через COVID-19, та допомогу тим, хто цього потребує. Швидке розширення відповідних підприємств соціального туризму у зв’язку з COVID-19 надає кілька можливостей практикувати та точно розуміти цю концепцію в умовах нового біорізноманіття, зацікавлених сторін та умов.

Відтепер ставка повинна полягати не на збільшенні кількості відвідувачів, а на «кращі, комфортніші подорожі, індивідуальне обслуговування, при збереженні доступних цін» [3]. Туристичній галузі слід розглянути можливість початку реконструкції готелів, покращення якості персоналу, спрощення продажу туристичних груп та реєстрації клієнтів, а також переходу на цифрові технології. Особливу увагу слід приділити сімейним розвагам: спеціальним програмам для дітей та підлітків, розробці відповідного меню, розважальних систем тощо.

Крім того, вчені, уряд та туристична індустрія повинні домовитися та провести останні обговорення туристичного сектору для покращення туризму. Туристичні компанії та їх партнери в кожному регіоні нещодавно можуть почати використовувати свій час, щоб зробити свої пропозиції більш стійкими, якщо це можливо з фінансової точки зору. Настав час змінити туристичну галузь та змінити туристичні продукти.

Література:

1. Abbas Jaffar, Mamirculova Gulnara. Exploring the impact of COVID-19 on tourism: transformational potential and implications for a sustainable recovery of the travel and leisure industry. Current Research in Behavioral Sciences. 2021. № 2. P. 23– 38.

2. Zeng Z., Chen P.-J., Lew A.A. From high-touch to high-tech: COVID-19 drives robotics adoption. Tourism Geographic. 2020. № 22(3). P. 724 – 734.

3. Jordan E.J., Moran C., Godwyll J.M. Does tourism really cause stress? Current Issues Tourism. 2021. № 24(1). P.1 – 15.

Керівник: Гурова Д.Д.., кандидат географічних наук, доцент,

доцент кафедри туристичного, готельного та ресторанного бізнесу