Василь Ломиківський

243 роки тому, 26 січня 1778-го, на Полтавщині у родині нащадків гетьмана Данили Апостола народився майбутній агроном, дослідник української старовини, перекладач Василь Ломиківський (1778-1845), який почав насаджувати в Україні перші лісосмуги для захисту полів.

Він навчався у сухопутному шляхетському кадетському корпусі в Москві, при кадетському корпусі графа Ангальта в Санкт-Петербурзі, та служив в Морському міністерстві. А після виходу у відставку в чині штабс-капітана 31-річний Василь Ломиківський оселився в хуторі Трудолюб Миргородського повіту й самотужки опанував аграрну справу. Він охоче вивчав наукові досягнення в цій галузі.

Ломиківський першим почав вершками розводити тополі, почав пересаджувати дерева взимку. Він висадив і виростив 10 тисяч дерев, створив два дендропарки і довів, що за допомогою лісосмуг можна формувати певний мікроклімат на полях, де ростуть сільськогосподарські рослини: дерева захищають ґрунт від суховіїв, затримують сніг, а опале листя утеплює і захищає землю, слугує для неї органічним добривом. Завдяки Ломиківському Полтавщину вважають своєрідною батьківщиною лісосмуг.

У своїх «Мертвих душах» Микола Гоголь описав обсаджені лісосмугами поля поміщика Костонжогло, прообразом якого був сусід Гоголів-Яновських Василь Ломиківський.

Також Ломиківський склав «Словник малоросійської старовини» (1808), переклав із французької на українську «Літопис Малоросії або історії запорозьких і українських козаків» Й.-Б.Шерера.