У нас немає такого поняття як «зарплата»: як молода громадська організація підтримує жителів Чернігівщини  

Вони хотіли допомагати молоді обирати професію, але війна змусила змінити пріоритети. Під час облоги Чернігова молода ГО «Українська монолітність» щодня розвозила гуманітарку жителям міста та військовим, а зараз вони допомагають співгромадянам з області оговтатися після окупації, ведуть проєкти для молоді й активістів.  

Громадську організацію «Українська монолітність» заснували в серпні 2021 року двоє молодих людей з Чернігова — Олександр Малець та Анастасія Корицька. На момент заснування їм було 24 та 21 роки. Олександр до цього займався волонтерством, брав участь у роботі молодіжних рад, громадської організації. Анастасія була помічником депутата, організовувала заходи з фінансової грамотності для молоді.  

Тоді вони прагнули вплинути на проблему несвідомого вибору професії, створивши платформу для профорієнтації. Одна з міжнародних організацій попередньо погодила «Українській монолітності» грант, але в підсумку відмовила у фінансуванні. Утім, команда не зупинилася, проводила бізнес-форуми, готувала тестування для профорієнтації, лобіювала свою ідею в молодіжних радах, серед депутатів, долучала нових членів.  

Із початком повномасштабної війни організація взялася за волонтерство. Спочатку за власні гроші,  а потім за підтримки гуманітарних організацій Анастасія та Олександр їздили по магазинах, купували найнеобхідніше, та розвозили на околиці міста, де люди ніяк не могли самостійно придбати собі їжу або ліки. Чернігів знаходився в облозі, чи не щодня по місту прилітали снаряди від рашистів. Одного разу, коли засновник та засновниця ГО розвозили ліки, ледве не потрапили в епіцентр вибуху авіабомби — врятувала лише випадковість.  

У цей важкий період до команди почали доєднуватися нові члени. Це не був формалізований процес, люди просто хотіли допомагати. Багато чернігівців тоді  зрозуміли, що треба об’єднуватись і працювати, посилюючи один одного, попри відмінності.  

«Взагалі, я не людина для ГО. Для мене було нормальним стабільна робота, сім’я, побут. Але війна змінила всіх, і я стала дивитись на це іншими очима, мені захотілося щось зробити інше, переключитися з цього всього, мені захотілося допомагати людям» — каже Марія, яка стала повноцінною членкинею організації під час війни. 

Робота під час облоги Чернігова багато чому навчила «Українську монолітність». Перш за все, довелося в екстрених обставинах опановувати фінансові та звітні процедури, інколи без світла та зв’язку. Багато треба було працювати разом із представниками влади, військової обласної адміністрації. Тоді громадські організації й волонтери ставали з посадовцями на один рівень.  

«Ти розмовляєш на ти з депутатами, з губернатором, і так далі, і ви працюєте, бо зараз головне — об’єднатися та допомогти» — пояснює співзасновниця Анастасія.  

Нова мета організації «Українська монолітність» — проєктна діяльність для відновлення та економічно-соціального зростання Чернігівщини. Свої актуальні потреби та новини проєктів ГО розміщає на Facebook. Ви так само можете долучитися до команди й допомагати відновлювати й розвивати Чернігівщину, або ж підтримати організацію грошима.  

Один із важливих напрямів роботи «Української монолітності» сьогодні — це допомога жителям Чернігівщини, які постраждали від окупації або авіаударів, із особливою увагою до незахищених верств населення. Команда організації їздить по селах, де перебували російські війска, з гуманітарними пакунками, а також психологами, котрі розповідають жителям, як реагувати на стрес, працювати з травмами. 

Є проєкти, де «Українська монолітність» ставить за мету підтримати інші громадські організації: надавати консультації з юридичних питань, навчати активістів.  

Нещодавно стартував проєкт «Спільно. Точки зустрічі» за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) й Міністерства молоді та спорту України. Його призначення — підтримувати дітей, підлітків та їхніх батькам, що постраждали через війну. Діти й підлітки в межах проєкту відвідують розвивальні й творчі заняття, а батьки можуть отримати гуманітарну допомогу.    

Члени «Української монолітності» не вважають себе працівниками. Вони не мають зарплати чи фіксованого робочого часу. Витрачати більшу частину свого часу на громадську та волонтерську діяльність їх мотивує дещо інше: 

«Ми хочемо щось залишити після себе, просто от результат, що в нас місто встояло, країна встояла, і не тільки припинились бойові дії, а хоча б ми вийшли на рівень східної Європи – Чехії, Польщі. Щоб бути частинкою цього результату» — каже співзасновник Олександр.  

Насправді, розподіл на керівників, співзасновників та інших членів для «Української монолітності» — це радше бюрократичне питання. У їхній організації кожен член команди головний. Усі доповнюють один одного й кожен може взяти на себе обов’язки іншого за потреби.  

«Усі дуже доброзичливі, ентузіасти, позитивні, мені подобається з таким людьми бути поруч» — так відзивається Євгеній, який долучився до ГО після знаття облоги Чернігова. 

Дізнавайтеся більше історій про громадські організації, які підтримують Україну, на сторінці проєкту «Зміцнення громадянського активізму серед молоді».