FOLLOW US ON SOCIAL

Posted On

25
Січень
2022

Три роки освітній ініціативі “Медвин. Повстання”. Час – безцінний. Тому ми продовжуємо працювати

У січні минає 3 роки від створення освітньої ініціативи “Медвин. Повстання”. Тоді, у 2019-му кілька людей об’єднало свої сили, аби зберегти пам’ять про Медвинське антибільшовицьке повстання, розповідаючи про нього через соцмережі, культурні і туристичні проєкти.

Медвин_25.01.2022

Чим був багатий 2021 рік?

Однією з новинок 2021 року був Літературний конкурс імені Івана Дубинця, який ми заснували у січні. У змаганнях за кращі короткі прозові твори українською мовою, у яких згадується Медвин або Медвинське повстання, взяло участь 38 авторів. І ось до 118 річниці Івана Дубинця 30 березня ми оголосили переможців. Ними стали Олена Скуловатова, Оксана Карпенко, Анастасія Якименко і Олександр Морозюк. Вже на цьому тижні оголосимо ІІ Літературний конкурс імені Івана Дубинця.

У 2021 році ми провели низку екскурсій місцями Медвинського повстання для гостей із Києва, Білої Церкви, Богуслава, а 14 серпня до нас на екскурсію завітав колектив Національного музею Революції Гідності.

У 2021 році вийшли дві брошури, присвячені історії Медвинського повстання. У березні забрали з друкарні брошуру “Медвинське повстання” освітньої ініціативи “Медвин. Повстання”, де коротко розповідається про основні причини, етапи, дійові особи цієї історичної події.

У вересні у вільному доступі на сайті Українського інституту національної пам’яті з’явилася брошура “Воля України або Смерть”. До 100-річчя Холодноярських та Медвинських республік”

Минулий рік виявився багатим і на експедиції, в які ми вибиралися, аби записати свідчення та зафіксувати на камеру важливі місця Медвинського повстання. Однією з найцікавіших виявилася поїздка до 94-річної доньки учасника Медвинського повстання Катерини Миколенко, яка проживає в Медвині на вулиці Миколія. Запис інтерв’ю відбувся у хаті, побудованій її батьком Захаром Юхимовичем, якого більшовики розстріляли у 1938 році. У листопаді, на спомин отаманів Цвітковського і Левченка, наша команда відправилася у Гірчаків ліс поблизу Медвина і Дмитренок, де у 1921–1922 роках були криївки повстанців.

Про їхню підпільну боротьбу розповів тоді краєзнавець Петро Гогуля.

26 березня разом з літературознавцем і представником Фундації імені Івана Багряного Сергієм Козаком ми здійснили поїздку маршрутом Медвин – Хижинці, відвідавши рідні місця громадсько-політичних діячів і науковців Івана Дубинця і Юрія Лавріненка.

Чи не довгоочікуванішим заходом року було Відзначення річниці Медвинського повстання 21 серпня, основна програма якого відбувалася на території колишньої міністерської школи, де навчався, а пізніше вчителював Іван Дубинець. Місце для відзначення обрали не лише через його важливу роль у подіях Української Революції в Медвині, а й через намагання привернути увагу до цього, напевне, найстарішого будинку історичного значення в Медвині, який з року в рік руйнується.

240188830_2367725660027353_2503823173226406314_n

За два тижні до заходу представники Медвинської громади, активісти і друзі ініціативи “Медвин. Повстання” провели толоку, побіливши фасад будинку, покосивши траву і вирізавши хащі довкола нього, а також посадивши квіти. Прибрали і на локації, де раніше знаходилася батьківська хата Івана Дубинця.

Святкове 21 серпня почалося з ранкової екскурсії новим маршрутом Медвинського повстання, який називається “Від книги до чину” і пролягає від міністерської школи через урочище “Мацаєва” до повстанського лісу Гірчаків. Подорожуючи польовими дорогами і лісовими стежками, учасники екскурсії занурилися у деталі підпільної боротьби повстанців. Після екскурсії та обіду з традиційним, повстанським кулішем розпочалася дитяча розважальна програма, а згодом – літературні читання, під час яких засновники освітньої ініціативи “Медвин. Повстання” Віталій Ніщименко і Марина Гогуля читали твори переможців літературного конкурсу імені Івана Дубинця. 

Кульмінацією заходу став виступ бандуриста Святослава Силенка (Київ) і барда Михайла Гречкина (Мелітополь).

240242456_2367725673360685_3494592038660788291_n (1) 

На завершення у приміщенні школи, де облаштували кінотеатр, показали документальний фільм проєкту “Хащі” “Чи зникає Шевченкова Україна?”, в якому розповідається про Медвинське повстання і сучасний Медвин.

Ще однією, вже щорічною подією, стала акція “Квіти пам’яті”. 9 жовтня представники відділу культури і туризму Медвинської ОТГ, мешканці громади, активісти нашої ініціативи вирушили відвідати могили повстанців у Медвині і Старій Буді на Черкащині, де встановлено пам’ятник ідеологу Медвинського повстання Антіну Митяю.

Були в 2021 році і сумні події – 22 червня помер бандурист, етнограф, друг Медвина і популяризатор Медвинського повстання Тарас Силенко. Востаннє він приїздив до Медвина 17 серпня 2019 року – на сторіччя з початку Медвинського повстання. За заповітом, митець похований у рідному селі Лютарі біля Богуслава.

Оприявнилися у році, що недавно минув, і виклики, які стоять перед нами, дослідниками й активістами, а також і перед усією Медвинською громадою – зберегти пам’ять свого народу, зберігши історично цінні об’єкти. Ідеться передусім про згадану раніше школу по вулиці Зарічок, 68. За висновком експертів, попри руйнування фундаменту і стін, будівля, у якій раніше планували відкрити музей, цілком підлягає реставрації і може бути збережена.

Турботи потребують і місця вшанування, а саме могили учасників повстання. Одна з них, на Ригорівському цвинтарі у Медвині, де спочивають двоє страчених будьонівцями медвинських заручників, була ідентифікована завдяки двом сторічним ялинам, посадженим як знак, над нею. Якщо ще рік тому ці  дерева виглядали здоровими, то тепер вони почали всихати.

244802112_2406443882822197_5301036023991910704_n

Разом із будинками і деревами стає все менше людей, які застали живими учасників Медвинського повстання або чули перекази очевидців. Час – безцінний. Тому ми продовжуємо працювати.