трансформаційна політика європейського союзу на екологічних засадах

Гудзь Марина Вікторівна,

доктор економічний наук, професор

Гудзь Петро Васильович

доктор економічний наук, професор Національний університет «Запорізька політехніка»

 Європейський зелений лад: сучасна

трансформаційна політика європейського союзу на екологічних засадах

Європейський Союз нині відіграє провідну роль у глобальних заходах щодо клімату та біорізноманіття та прагне стати прикладом для решти світу. Мета досягнення кліматичного нейтралітету до 2050 року разом з ЄС вже оголошена іншими країнами, наприклад Японією та Південною Кореєю. Європейський Союз в рамках Європейського Зеленого ладу створює перший в історії європейський кліматичний закон. Очікується, що наслідки європейського кліматичного законодавства включатимуть:

• юридичний обов’язок ЄС зменшити викиди парникових газів (нульові викиди до 2050 року) і гарантія незворотності переходу до кліматичної нейтральності;
• створення прогнозованого бізнес–середовища для промисловості та інвесторів [1].

Слід додати, що Європейська зелена угода шляхом відновлення зеленої економіки разом із оцифруванням економіки мають стати основою для подолання кризи, пов’язаної із пандемію COVID-19. Вона має на меті допомогти перетворити ЄС на сучасну, ресурсозберігаючу та конкурентоспроможну економіку.

Європейська зелена угода фінансуватиметься однією третиною з 1,8 трлн євро, виділених на інвестиції в рамках плану відновлення NextGenerationEU та із поточного семирічного бюджету ЄС за економіко- екологічними напрямами:

• забезпечення чистої та безпечної енергії;
• впровадження циклічної   економіки   на   основі   рециклінгу ресурсів;
• зменшення енергоспоживання     житлових     будинків     та впровадження програм енергозаощадження;
• прискорення переходу до сталої та інтелектуальної мобільності;
• захист та відновлення екосистем та біорізноманіття;
• адаптація до зміни клімату;
• охорона здоров’я.

В рамках Європейської Комісії створено спеціальний механізм справедливого переходу до зеленої економіки, який базується на трьох опорах. Перший стовп змін – це створення та діяльність Фонду справедливого переходу, який надаватиме фінансування насамперед у вигляді грантів. Бюджет фонду складатиме 40 млрд євро, що у сумі відповідає коштам, виділеним на підтримку країн-членів ЄС у їх переході; ще 10 млрд євро мають надійти з бюджету ЄС, а решта – це зовнішні цільові надходження від Європейського фонду реконструкції.

Проекти і етапи другого та третього етапу переходу до зеленої економіки реалізовуватиметься через InvestEU та кредитну лінію Європейського інвестиційного банку і в першу чергу, вони сприятимуть реалізації державних та приватних проектів. На 2 етапі бюджет програм становить 1,8 млрд євро. Ці кошти будуть спрямовані на справедливий перехід. Кредитна лінія Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) забезпечуватиме фінансування програм обсягом 1,5 млрд євро у формі субсидій з бюджету ЄС та до 10 млрд євро позик з власних джерел Європейського інвестиційного банку. Фонд буде мобілізувати до 25-30 млрд євро інвестицій для допомоги територіям та регіонам, які найбільше постраждали від переходу до кліматично нейтральної економіки, з пріоритетом для тих країн, що менш фінансово спроможні впоратися з кліматичними викликами.

Варто зазначити, що національно свідомі уряди розглядають кліматичну парадигму та економічну трансформацію як шанс для побудови кістяку нової структури економіки [2]. Наприклад, для Польщі Зелена угода

– це можливість перейти до низьковуглецевої економіки та відмова від економіки, що споживає невідновлювані природні ресурси, насамперед, нафту, газ, вугілля. У Польщі очікується зменшення інтенсивності викидів економіки, зокрема, у таких сферах, як енергетична система, будівництво, промисловість, транспорт, домогосподарства [3,4].

Для України також відкривається шанс розробити стратегію розвитку країни та вибудовувати дорожню карту економічних реформ в контексті екологічних засад, екосистемних пріоритетів, побудови безвуглецевої структури економіки, опираючись на збалансовану економічну політику та програми співпраці з Європейським Союзом як Асоційованим членом.

Таким   чином,   країни   європейської  співдружності  реалізовують амбітні цілі досягнення економічного зростання не шляхом розширення використання видобувних паливно-енергетичних ресурсів, а на основі відновлювальних джерел енергії та виробництва екосистемних продуктів і послуг на засадах рециклінгу тобто використання вторинних ресурсів, що дозволить зменшити кількість промислових викидів в атмосферу та ґрунти.

Україна також отримує можливості отримання екологічних інвестицій на закриття, перебудову та побудову екологічно чистих виробництв і технологій, а також активізувати вирощування екологічно чистих сільськогосподарських продуктів.

Список використаної літератури:

1. A European Green Striving to be the first climate-neutral continent https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en
2. Ministerstwo Funduszy i Polityki Europejski Zielony Ład – szanse dla polskiej gospodarki. https://www.gov.pl/web/fundusze- regiony/europejski-zielony-lad-szanse-dla-polskiej-gospodarki
3. Gawlikowska-Fyk, Polska w Zielonym Ładzie – korzyści, możliwości i ocena SWOT. Warszawa 2020.
4. Makowska, , Wąsiński, M. Skazani na transformację – strategia klimatyczna UE 2050, Biuletyn PISM nr 82 (1830), 18