СУЧАСНИЙ МОНІТОРИНГ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ АЕРОЗОЛЬНИМИ ЧАСТКАМИ В М. КИЄВІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Гончаренко Артем Вадимович

аспірант спеціальності 101 «Екологія» кафедри охорони праці та навколишнього середовища

Волошкіна Олена Семенівна

доктор технічних наук, професор кафедри охорони праці та навколишнього середовища

Трофімович Володимир Володимирович

кандидат технічних наук, професор кафедри охорони праці та навколишнього середовища

Жукова Олена Григорівна

кандидат технічних наук, доцент кафедри охорони праці та навколишнього середовища

Київський національний університет будівництва і архітектури

ЕКОЛОГІЯ (Глобальні та регіональні екологічні проблеми, Екологічна

безпека)

 СУЧАСНИЙ МОНІТОРИНГ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ АЕРОЗОЛЬНИМИ ЧАСТКАМИ В М. КИЄВІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА

ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

На сьогоднішній день багатьма дослідженнями встановлено взаємозв’язок між забрудненням атмосферного повітря та глобальними кліматичними змінами. Одним з основних забруднювачів є аерозольні частки в атмосфері, які можуть утворюватися як природним (вулкани, пожежі, пилові бурі, морський спрей тощо), так і антропогенним шляхом(горючі корисні копалини, горіння

стерні, електростанції, опадення будинків, дорожній пил , мокрий спосіб охолодження в промислових процесах та інш.).

В залежності від форми, розміру та розчинності аерозолі здійснюють вплив на здоров’я населення, який в більшості на території населених міст носить негативний характер. Останніми дослідженнями закордонних авторів доведено, що рівень захворюваності COVID-19 знаходиться в прямій залежності із концентрацією аерозольних часток в атмосферному повітрі урбанізованих територій [1]. Це також підтверджується діаграмою, яка представлена на рис.1 за джерелом [2], яка показує типи та розподіл розмірів атмосферних твердих часток в мікрометрах, з якої видно, що діапазон 0,001 до 0,01 містить категорію

«віруси».

Рис.1. Шкала розмірів атмосферних твердих часток

 

На сьогоднішній день є можливим встановити зв’язок між даними моніторингових спостережень за пиловим забрудненням повітря в міському середовищі та розповсюдженням захворюваності населення на протязі 2020- 2021року. Дослідження проводяться за розробленою методикою на прикладі м. Києва

В природних умовах запобігти проникненню в організм цих супертонких часток не є можливим.

Аглоритм досліджень представимо наступним чином:

• на підставі аналізу концентрації твердих часток в повітрі за даними моніторингових спостережень заходимо імовірнісну логарифмічну залежність їх

розподілу за фракціями в залежності від конкретних метеорологічних умов повітря (вологовміст та температура);

• на підставі отриманої залежності можна зробити припущення про вміст в атмосферному надзвичайно дрібних фракцій (менше ніж 0,1 мікрометра). Частки більше ніж 0,1мкм ефективно затримуються природними органами захисту при диханні;
• визначити залежності між потраплянням аерозолів даних розмірів в організм людини внаслідок забрудненого повітря;
• визначити, як можуть впливати глобальні флуктуації глобальних кліматичних змін на потрапляння в організм людини хворобливих бактерій.

Дані дослідження можуть бути перспективним в подальшому для пошуку шляхів зменшення впливу аерозолів в повітрі на організм людини та призначення більш тонкої очистки у виробничих процесах та технологій повітрообміну у сучасних будівлях та спорудах.

Список використаних джерел:

1. Коронавирус в аэрозоле: как уберечься от новой опасности заражения. Електронний ресурс. Режим доступу: https://dw.com/ru/коронавирус в аерозоли: как уберечься от новой опасности заражения./a-54123978
2. Частинки –Particulates. Електронний ресурс. Режим доступу: https://uk.wikiqube.net/wiki/particulates#cite_note-57
3. Atmospheric chemistry and physics: from air pollution to climate change By Seinfeld, John New York: Wiley, 1998, – 1329p.