Сучасні розробки українських програмістів

Харченко Поліна
(Харків, Україна)
СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
(Програмне забезпечення)
СУЧАСНІ РОЗРОБКИ УКРАЇНСЬКИХ ПРОГРАМІСТІВ
Наше життя наповнене інноваційними технологіями, і кожен день їх стає тільки більше. Якщо 20 років тому сам факт існування портативного пристрою для зв’язку крізь кілометрові відстані був приголомшливим, то вже сьогодні якщо телефон не може бути водночас кредитною карткою, GPS-навігатором та програвачем відео й аудіофайлів, він нікого не цікавить та, скоріш за все, опиниться на звалищі. Програмне забезпечення – одна з областей комп’ютерних наук, що розвивається найшвидше, адже має чималий попит у сучасних користувачів. І Україна аж ніяк не пасе задніх у цій галузі.
Дослідження з цієї теми вже були здійснені, зокрема О. Шелестом, Я. Кутовим і І. Самоходським [1], І. Бабічем [2] та іншими, але IT-сфера, а саме галузь програмного забезпечення розвивається так швидко, що дослідження дворічної давності вже неможна назвати «сучасними».
Коли йде мова про українські стартапи на думку приходить Grammarly. І це не без причини, адже він був оцінений в 1 млрд доларів США у 2019 році, що зробило його одним з найдорожчих стартапів року.
Grammarly – сервіс, що допомагає писати тексти англійською мовою. Стартап створили троє киян: Олексій Шевченко, Максим Литвин та Дмитро Лідер. Усе почалося з ідеї Шевченка й Литвина розробити онлайн-сервіс, який би перевіряв твори і реферати студентів на плагіат. На початку 2000-х років співзасновники навчалися в Міжнародному християнському університеті і бачили, як студенти іноді завантажують чужі твори і видають за свої. Викладачі часто про це навіть не здогадувалися. Варто зазначити, що викладання в університеті велося повністю англійською мовою.
Так у 2004 році Шевченко і Литвин створили сервіс MyDropbox, який перевіряв твори на плагіат. Він привернув увагу багатьох світових університетів. У 2007 році сервісом на платній основі користувалися 800 навчальних закладів і 2 млн студентів. Усі роботи студентів обов’язково “проганяли” через MyDropbox. У 2007 році технологію придбала компанія Blackboard, яка на той час була світовим лідером серед освітніх платформ. Згідно з умовами угоди Максим Литвин повинен був два роки пропрацювати у компанії та забезпечити інтеграцію систем, а Олексій Шевченко не мав у цей час займатися схожим за концепцією бізнесом.
Перечекавши цей термін, Шевченко, Литвин і Лідер у 2009 році заснували Grammarly. Стартовим капіталом стали гроші від продажу MyDropbox. З чаcом вони зрозуміли, що процес продажів університетам часто відбувається занадто довго, і вирішили продавати продукт індивідуальним клієнтам. Їхньою ідеєю було створення сервісу який допомагатиме спілкуватися англійською мовою ефективніше, де б ця комунікація не відбувалася — від професійного до повсякденного листування.
Протягом наступних десяти років стартап Grammarly постійно розширював можливості свого онлайн-сервісу. Нині він працює на основі штучного інтелекту і здатен аналізувати складні аспекти мови та спілкування.
Іншим цікавим стартапом-розробкою українських програмістів є GitLab, оцінений у тому ж 2019 році ще дорожче, ніж Grammarly – у майже 3 млрд. доларів США. GitLab – це opensource-рішення для хостингу git-репозиторіїв. Зараз рішеннями стартапу користується близько 100 000 організацій.
Першу версію платформи в 2011 році зробив Дмитро Запорожець, співзасновник Gitlab і нинішній технічний директор. Він працював програмістом в консалтинговій фірмі в Україні і хотів створити відмінну платформу для обміну кодами для 200 працівників його компанії. Найкращі варіанти такої платформи керівництво компанії вважало занадто дорогими, тому він побудував для себе нову платформу.
Новина про безкоштовне інструменті з відкритим вихідним кодом швидко поширилася завдяки посту на Hacker News. Це веб-сайт бізнес-інкубатора стартапів Y-Combinator. Інші розробники, включаючи Сібранда, нідерландського підприємця, почали доповнювати його. У 2012 році Сібранд відправив лист Запорожцю. «Привіт, я збираюся відкрити компанію і використовувати GitLab, – писав він. – Спасибі за проект! Але на ньому ти нічого не заробиш. Сподіваюся, у тебе все одно все буде добре ».
Рік по тому Запорожець звільнився зі своєї роботи і приєднався до Сібранда на постійній основі. Вони працювали окремо: один в Нідерландах, інший в Україні. Офіційно відкрилися в 2014 році, а в 2015-му їх прийняли в Y-Combinator. У Сан-Франциско вони пройшли прискорений курс з продажу, маркетингу, фінансів та підбору кадрів. Вони засвоїли відоме і наполегливе твердження бізнес-інкубатора про те, що продукти потрібно запускати відразу, неважливо, в якому вони стані.
А для того щоб «відполірувати» продукт, потрібно прислухатися до відгуків клієнтів. Наприклад, 22 числа кожного місяця GitLab викладає нові функціональні можливості, навіть якщо вони не готові. У червні 2017 одну з найбільших платформ для обміну кодами GitHub купила Microsoft за $ 7,5 млрд. Деякі користувачі стали обурюватися через перспективу корпоративного контролю і перейшли до GitLab, який, таким чином, отримав 200 тис. Кодових проектів. Кількість замовлень у них зросла в сім разів.
Підбиваючи підсумки, можемо впевнено сказати, що Україна не просто «не пасе задніх» у розвитку програмного забезпечення, навпаки вона є однією із головних рушійних сил його розвитку. Маючи такі геніальні уми та вміючи розповсюдити їх винаходи та розробки, наша держава надійно закріпиться на лідуючих позиціях у цій галузі, що рухає весь світ у майбутнє.
Література:
1. Олександр Шелест, Ярослав Кутовий, Ігор Самоходський Розвиток української IT-індустрії, 2018. – 68 с.
2. Бабіч Ігор Розробка програмного забезпечення прогнозування розвитку промисловості України, 2015. – 5 с.