Страхова діяльність в україні: законодавчий аспект

Гузенко Олена
(Кривий Ріг, Україна)
ПРАВО
(Адміністративне і фінансове право)
СТРАХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ЗАКОНОДАВЧИЙ АСПЕКТ
На даний час в Україні законодавча площина , яка регулює діяльність страхової діяльності зазнає суттєві зміни. Проблеми, які торкнулися фінансово – економічного сектору країни взагалі негативно вплинули на розвиток страхової діяльності. За останній період страхова діяльність демонструє тенденцію до зниження, що призводить до падіння доходів на двох ключових рівнях, а саме на рівні країни за результатами оподаткування та на рівні страхових організацій, котрі втрачають прибуток. Отже постає питання вдосконалення нормативно – правових регуляторів, котрі мають сприяти виправленню ситуації, яка склалася на ринку страхових послуг.
В Україні законодавче регламентування страхової діяльності представлено міжнародним, національним та внутрішнім рівнем. Кожен з них має свою специфіку та представлено нормативно – законодавчими актами, котрі висувають не лише вимоги до проведення страхової діяльності, а перш за все розкривають правила та принципи її адаптації. Так, на міжнародному рівні страхова діяльність в Україні регулюється Директивами Європейського Союзу (встановлення єдиних принципів оцінки фінансового стану страхових організацій; єдиного порядку формування страхових резервних фондів; нормативів співвідношення між активами й зобов’язаннями страхової організації; форм та строків надання бухгалтерської і статистичної звітності та ) та Проектом «Solvency», котрий розкрив вимоги до фінансових ресурсів страхових компаній, розміру їх капіталу, корпоративних процесів, систем контролю та звітності. Зокрема, змінено вимоги до платоспроможності страховика з метою підвищення їх надійності та захисту страхувальників відповідно до Директиви 2009/138/ЄС Європейського парламенту та Ради від 25 листопада 2009 року «Про початок і ведення діяльності у сфері страхування і перестрахування включаючи платоспроможність II» [1]. Дана Директива була впроваджена 28 країнами –членами Європейського Союзу.
Проведенні дослідження показують, що основою регулювання страхової діяльності в Україні на національному рівні виступають:
– кодифіковані акти (Цивільний кодекс України, Господарський Кодекс України, Податковий кодекс України);
– закони (Закон України «Про страхування», Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»);
– підзаконні акти (постанови, розпорядження, накази).
За своїм змістом кодифіковані акти визначають основні правила та особливості регламентації страхової діяльності в Україні, а саме:
1. Цивільному кодексі України[2] передбачає правове регламентування страхових відносин в частині фінансового забезпечення і управління діяльністю страхової компанії.
2. Господарський кодекс України[3] регулює фінансову діяльність суб’єктів господарювання та страхування у сфері господарювання.
3. Податковий кодекс України [4]забезпечує правовий аспект управління фінансами в частині особливостей оподаткування страхової діяльності.
На думку фахівців та науковців , які переймаються проблемами законодавчого забезпечення страхової діяльності головним правовим регулятором визнано Закон України «Про страхування»[5]. Головним надбанням законодавчого акту вважається встановлення основних принципів регулювання страхової діяльності в державі та створення реальних передумов для здійснення заходів, що забезпечують захист майнових інтересів усіх учасників страхових відносин.
Наступним рівнем нормативно – законодавчого регулювання страхової діяльності в Україні виступає внутрішньо страховий, який представлено організаційно – розпорядчими документами страхових компаній. До їх складу включено поточні та оперативні фінансові плани з розгорнутою характеристикою страхових компаній щодо видів доходів і витрат та їх звітність, а також внутрішні документи страховика, що засвідчують факт проведення контролю.
Починаючи з вересня 2019 року, розпочався процес докорінних змін ре¬гулювання страхової діяльності в Україні разом із підписанням Закону України від 12.09.2019 № 79-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій щодо державного регулювання рин¬ків фінансових послуг»[6].
Таким чином, нормативно – законодавче регламентування господарської страхової діяльності в Україні представлено міжнародним, національним та внутрішньо страховим рівнем. Кожен з них представлений чітко окресленим змістом, в основу якого покладено вимоги щодо проведення даного виду діяльності в Україні.
Література:
1. Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Постанова КМУ від 16.08.1999, № 1496. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1496-99-%D0%BF
2.Цивільний кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV .URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 .
3. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. № 436-ІV URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15.
4. Податковий кодекс України: Закон України від 02 грудня 2010 р. № 2755-ІV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
5.Про страхування: Закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 .
6. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.09.2019 № 79-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-20