Стратегії розвитку територіальних громад

Ільїна Марія
Шпильова Юлія
(Київ, Україна)
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ
(Регіональна економіка)
СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
Інституційне середовище формування спроможних територіальних громад пов‘язане з розробкою низки планувальних документів на різних територіальних рівнях, що стосуються просторових, економічних, соціальних, екологічних та інших чинників. Основними документами на місцевому рівні є стратегії місцевого розвитку, просторові програми (генеральні плани населених пунктів) та щорічні програми соціально-економічного розвитку території. Стратегії та щорічні програми місцевого розвитку спрямовані на формування сприятливого середовища для розвитку підприємницького сектору, залучення інвестицій, забезпечення соціальних потреб населення, підвищення рівня його життя. Просторові програми (генеральні плани) стосуються розвитку території як об’єкта реалізації містобудівної політики місцевої влади. Перелічені документи мають бути тісно пов’язані між собою та сприяти підвищенню ефективності функціонування території. Стратегії повинні містити чіткі цілі, концентрувати зусилля, окреслювати конкретний порядок дій, гарантувати необхідні ресурси, бути ефективними (використовувати мінімум ресурсів для досягнення максимального результату), варіативними та гнучкими, підтримувати громадську ініціативу і забезпечувати координацію залучених сторін. Розробка та реалізація стратегій потребує навиків, професійної підготовки органів влади, залученості та відчуття приналежності до території мешканців [1]. У країнах Європи наявність стратегічного документа розвитку території є обов‘язковою умовою для отримання зовнішнього фінансування, оскільки вона свідчить про те, що громада усвідомлює свою мету, розуміє, які для цього потрібні ресурси, що потрібно робити та яким чином [2].
Реалізація завдань стратегії розвитку громад передбачає виконання одночасно багатьох завдань різними структурними підрозділами органу місцевої влади та за участі багатьох зацікавлених сторін. Це ставить перед керівництвом громади питання належного управління та координації заходів. Система управління стратегіями місцевого розвитку має два рівні: політичний та технічний. Політичний рівень забезпечує особисто голова громади, депутати сільської ради, члени виконавчого комітету. На цьому рівні затверджуються зміни до стратегії та пов’язані з цим проекти рішень. Технічний рівень виконує відповідна робоча група, яка реалізує завдання згідно з ухваленим планом, здійснює моніторинг соціально-економічного стану громади за визначеними показниками, аналізує співвідношення основних соціально-економічних показників громади відносно інших адміністративно-територіальних утворень (сусідніх громад, регіону), визначає основні соціально-економічні тенденції та їх вплив, розробляє стратегічні сценарії, формує відповідні пропозиції.
Стратегії розвитку громад мають стати дорожніми картами змін в громаді з чітко визначеними стратегічними цілями (наприклад, забезпечення умов для сталого розвитку місцевої економіки та залучення інвестицій; покращення інфраструктури громади, підвищення якості надання послуг, збереження і розвиток традицій і культури; розвиток туризму). Кожна з цих цілей має бути представлена набором конкретних та реальних операційних заходів з деталізованими завданнями, досяжними кількісним параметрами та обґрунтуванням обсягу коштів, необхідних на їх виконання [3].
За результатами огляду стратегічних документів щодо розвитку конкретних новоутворених територіальних громад, варто зробити висновок, що їм притаманні певні неузгодженості та недоліки. Зокрема, стратегіям бракує детального опису й оцінки стану навколишнього природного середовища; вони не відображають, якими саме та в якому обсязі природними ресурсами володіють громади; далеко не всі стратегії містять опис варіантів розвитку громади за тих чи інших умов або реалізації заходів, хоча сценарне моделювання є важливою методологічною базою вибору подальшої стратегії. У стратегіях розвитку громад організаційно і фінансово частка заходів з благоустрою територій, культурно-мистецьких, спортивних подій, туристичної діяльності непропорційно переважають над цілями і заходами стимулювання економічної діяльності, допомоги суб’єктам господарювання, підвищення інвестиційної привабливості територій, залучення інновацій. Зрештою, операційні цілі та завдання, викладені у стратегічних документах громад, часто позбавлені чіткого виразу, кількісного виміру та періоду виконання, а обсяг коштів, виділених на їх виконання необґрунтований та надмірний.
Література:
1. Матеріали форуму «Інструменти локального економічного розвитку. Досвід успішних громад України та Польщі» URL: Децентралізація дає можливості: https://www.youtube.com/watch?v=OVc46RqmTq.
2. Стратегія розвитку громади – не просто документ з цифрами, це визначення майбутнього, до якого прагне громада. Децентралізація дає можливості. URL: https://decentralization.gov.ua/news/10947.
3. Ільїна М.В., Шпильова Ю.Б. Інституціональне середовище формування стратегії розвитку територіальних громад. Приазовський економічний вісник: електрон. наук. фах. вид. 2020. Херсон : №1(18). С. 26–31.