FOLLOW US ON SOCIAL

Posted On

09
Квітень
2021

Стан проблем боргової політики україни на ринку зовнішніх запозичень та шляхи їх вирішення

Некрасов Єгор
(Кривий Ріг, Україна)
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ
(Макроекономіка)
СТАН ПРОБЛЕМ БОРГОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ НА РИНКУ ЗОВНІШНІХ ЗАПОЗИЧЕНЬ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
Для України державний борг є гострою фінансовою проблемою. В структурному плані він поділяється на державний внутрішній та зовнішній державний борг. Внутрішній борг держави становить собою заборгованість уряду по державних цінних паперах, щодо невиплати заробітної плати у всіх галузях народного господарства, взаємозаборгованість підприємств між собою і державою, боргу держави підприємствам за продукцію. У сучасних словниках зовнішня заборгованість ототожнена із поняттям “зовнішній борг” і трактується як сумарні грошові зобов’язання країни, виражені грошовою сумою, що підлягають поверненню зовнішнім кредиторам на певну дату [1].
Важливе значення місця та ролі державного боргу у фінансовій системі держави зумовило постійну увагу дослідників до різних його аспектів. Серед західних вчених особливої уваги заслуговують праці Р. Барро, П. Елворта, Н. Калдора, Дж. Кейнса, П. Кругмана, А. Лернера, К. Маркса, Р. Масгрейва, Л. Мауера, Ф. Махлупа та ін. Різні сторони аналізу даного питання розкриті у роботах українських вчених-фінансистів, зокрема, у працях Барановського О.І., Василика О.Д., Вахненко Т.П., Гейця В.М., Козюка В.В., Кучер Г.В., та ін.
До основних причин швидкого зростання державного боргу України за роки її незалежності можна віднести: необхідність збільшення валютних резервів для забезпечення стабільності національної грошової одиниці; значні бюджетні дефіцити; залежність від імпорту енергоносіїв; потреби технічного переозброєння більшості галузей національної економіки.
Управління та обслуговування державного боргу є одним з пріоритетних завдань фінансової політики держави, важливою умовою стабільності її фінансової системи.
Зовнішній державний борг характеризується як показник, що відображає будь-яку зміну у порядку, обсязі і термінах погашення зовнішніх зобов’язань. Ототожнення категорій «зовнішній борг» і «зовнішня заборгованість держави» зустрічаємо і у всесвітньо відомому підручнику Макконнелла Кемпбелла Р. і Брю Стенлі Л. «Економікс» [2, с. 385].
Правовою основою управління зовнішнім державним боргом є Конституція України, в якій передбачено (ст. 92), що виключно законами України встановлюються порядок утворення і погашення зовнішнього державного боргу, порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види та типи. Ст. 85 Конституції України до виключних повноважень Верховної Ради України віднесені затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням [3].
Для вирішення проблем боргової політики України на ринку зовнішніх запозичень їй слід прийняти свою боргову стратегію, що дозволить «вилізти» з боргової ями. Під борговою стратегією у світовій теорії і практиці розуміють систему дій і заходів щодо врегулювання боргових проблем держави та забезпечення (чи відновлення) її платоспроможності. Боргова стратегія окреслює кінцеву мету політики управління державним боргом, яка зводиться до отримання найвищого ефекту від фінансування за рахунок запозичених коштів та забезпечення платоспроможності держави [4].
Для нормального обслуговування зовнішнього боргу необхідно забезпечити перевищення експорту над імпортом. Тому економіка України потребує комплексної програми заходів з фінансової та нефінансової підтримки експорту та імпортозаміщення. Оздоровлення державних фінансів, зокрема подолання фіскального дефіциту, зниження боргового навантаження та зменшення потреби в проведенні державних запозичень у тривалій перспективі можливе виключно за умов забезпечення стійких темпів економічного зростання. Це зумовлює необхідність переходу на модель високотехнологічного розвитку економіки [5].
Отже, на сьогоднішній день для України вкрай необхідною є розробка стратегії держави в питаннях зовнішніх запозичень. Здійснення ефективної боргової політики в Україні передбачає розробку концепції такої боргової стратегії, в якій державний борг розглядатиметься не з позиції боргового тягаря на економіку України, а як інструмент економічного зростання в державі.
Література:
1. Економічна енциклопедія. URL: http://www.ukr.vipreshebnik.ru/entsiklopediya/54-z/657-zovnishnij-borg.html.
2. Макконнелл Кэмпбелл Р., Брю Стэнли Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2-х т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т. І. М.: Республика, 1992. 399 с.
3. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. №254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
4. Юрій С. І. Фінанси: підручник / За ред. С. І. Юрія, В. М. Федосова. К.: Знання, 2008. 611 с.
5. Рекомендації Ради Національного банку України Кабінету Міністрів України стосовно впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України: Рішення Ради Національного банку України від 30.10.2018 р. №48-рд. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vr048500-18#Text.
Науковий керівник: доктор економічних наук,
доцент Котковський Володимир Станіславович

UserComment

Valuable Users idea's
0 Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *