Сприйняття 9 травня серед українців змінилося з переможного на меморіальне, різко зросло переконання, що у складі радянської армії воювали за свою землю – соцопитування "Рейтингу"

Київ. 4 травня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Українці радикально переоцінили ставлення до Дня перемоги 9 травня у зв’язку з широкомасштабною війною з РФ, що розпочалася: для 80% опитаних наразі це День пам’яті, і лише для 15% – День перемоги, тоді як у 2018 році таких було 58%, йдеться у результатах всеукраїнського дослідження "Ідеологічні маркери війни", проведеного соціологічною групою "Рейтинг" 27 квітня.

У результатах дослідження зазначається, що до 2022 року свято 9 травня абсолютною більшістю (80%) дорослого населення сприймалося як таке, що має значний особистий символізм, тоді як у 2022 році для значної частини опитаних воно перейшло у розряд пережитків минулого (36%), або ж буденності (23%).

Незважаючи на зміну ставлення до символізму Дня перемоги, українці високо (78%) оцінюють внесок українського народу у перемогу над фашизмом, а 67% переконані, що Україна зробила найбільший внесок у перемогу над Німеччиною у Другій світовій війні. Про Росію такої думки 23%, Білорусь – 24%, інші країни СРСР – 21%. Щодо союзників: про найбільший внесок США говорять 30% українців, Великої Британії – 27%.

Відбулося зміщення акценту боротьби українського народу під час війни з прорадянського на проукраїнське. Якщо у 2008 році 74% опитаних вважали, що українські солдати та офіцери у складі радянської армії воювали за радянську батьківщину, 13% – за звільнення України і лише 3% – за звільнення Європи, то у 2022 році тих, хто вважає, що українці воювали за землю, стало 44%, за радянську батьківщину – 39%, за визволення Європи – 7%. Як і 2008 року, лише 3% вважають, що вони воювали за Сталіна.

Українці позитивно ставляться до воїнів, які у різний час та у різних арміях захищали рідну землю від ворогів. Абсолютна більшість (96%) позитивно ставиться до воїнів сучасної української армії. Також у суспільстві домінує позитивне ставлення до воїнів радянської армії, які воювали з фашизмом (85%), та воїнів УПА (71%). І якщо в оцінках радянських воїнів та воїнів УПА залишаються регіональні відмінності, то щодо сучасних воїнів української армії спостерігається повний регіональний або віковий консенсус.

Суттєво зросла підтримка визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за державну незалежність України: 81% підтримують, лише 10% проти. З 2010 року показник підтримки зріс у чотири рази, з 2015 – удвічі.

Під час дослідження методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) було опитано 1000 респондентів віком від 18 років і старше у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Похибка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: трохи більше ніж 3,1%.

Джерело: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/desyatyy_obschenacionalnyy_opros_ideologicheskie_markery_voyny_27_aprelya_2022.html