Спадковий договір та його особливості у цивільному праві

Батрак Тетяна
(Ірпінь, Україна)
ПРАВО
(Цивільне право)
СПАДКОВИЙ ДОГОВІР ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ
Згідно з Конституцією України: «кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності» [1]. Так, статтею 1302 Цивільного кодексу України визначено, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. [2].
Спадковий договір:
− консенсуальний так, як він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами за умови дотримання визначеної законодавством форми;
− відплатний так, як на кожну із сторін договору покладається обов’язок здійснити зустрічне майнове надання;
− двосторонній так, як цей договір являє собою погоджену дію двох
осіб»[3]
Важливо розуміти, що спадковий договір не є заповітом, а являє собою самостійний вид договору, на який не поширюються правила про обов’язкова частку в спадщині (ст. 1241 ЦК України), а тому неповнолітні або непрацездатні діти, непрацездатний подружжя або батьки відчужувача можуть лише оспорити положення спадкового договору і, зокрема, наявність у них права на обов’язкову частку виключно у судовому порядку [2].
Також варто зазначити, що Цивільний кодекс України, передбачає те, що спадковий договір укладається у письмовій формі, та повинен бути нотаріально посвідчений, а також підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі – це електронна база даних, в якій міститься інформація, зокрема, і про посвідчені спадкові договори. До Спадкового реєстру вносяться відомості щодо державної реєстрації, зміни та розірвання спадкових договорів, а саме: відчужувача (відчужувачів); посвідчення спадкового договору як документа; видачі дубліката спадкового договору; документа, який змінює або на підставі якого розірвано спадковий договір; визнання спадкового договору недійсним; Реєстратора. Порядок внесення до Спадкового реєстру відомостей про посвідчені (складені та/або прийняті на зберігання) заповіти і спадкові договори визначається Міністерством юстиції України. У разі не виконання або часткового невиконання згаданих вище вимог, договір буде визнано недійсним [4].
Враховуючи, що найчастіше в ролі відчужувача у спадковому договорі виступає особа похилого віку, укладення спадкового договору не створює додаткових перешкод і для призначення відчужувачеві субсидії на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг [8]. На майно, яке є предметом спадкового договору, нотаріус накладає заборону відчуження. Таким чином, уклавши спадковий договір, відчужувач втрачає лише право розпорядження майном в силу накладеної заборони відчуження, водночас продовжує володіти та користуватися ним, тобто експлуатувати відповідно до призначення, а також здобувати корисні властивості. Визначивши долю права власності на майно шляхом укладення спадкового договору, відчужувач вже не має права скласти щодо цього майна заповіт [7].
Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень, на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача. Інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред’являти вимоги про розірвання спадкового договору [5].
У разі смерті набувача спадковий договір вважається припиненим. У цьому випадку спадкоємці набувача мають право вимагати від відчужувача відшкодування витрат, яких вони зазнали при виконанні спадкового договору в тій частині зобов’язань, які були виконані набувачем до його смерті. Якщо відповідно до спадкового договору набувач зобов’язаний був вчинити певні дії після смерті відчужувача, то у разі смерті набувача обов’язок вчинити ці дії переходить до його спадкоємців [6].
Отже, підсумовуючи все вищезазначене, можна зробити висновок, що спадковий договір за своїми ознаками є двостороннім, оплатним, консенсуальним, алеаторним, довготривалим, з ускладненим порядком зміни і розірвання. Варто наголосити, що спадковий договір є особливою формою вираження волі спадкодавця на випадок смерті. Звертаємо увагу, що за своєю правовою конструкцією спадковий договір подібний з договором довічного утримання, проте значні відмінності в правовій природі договору довічного утримання та спадкового договору в кінцевому підсумку призводять до істотної різниці в правовому регулюванні цих інститутів.
Література:
1. Конституція України: Закон: від 28.06.1996 № 254к/96-ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%20%D0%B2%D1%80 (Дата звернення 25.02.2021)
2. Цивільний кодекс України: від 16.01.2003 № 435 IV. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (Дата звернення 25.02.2021)
3. Кучеренко Д.С. Спадковий договір: теорія та практика. Часопис Київського університету права. 2010. №4. С. 201-206/
4. Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі: Постанова Кабінету Міністрів України: від 11 травня 2011р. №491. Урядовий кур’єр. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2011-%D0%BF (Дата звернення 25.02.2021)
5. Про судову практику у справах про спадкування: постанова Пленуму Верховного Суду України: від 30 травня 2008 р. № 7. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%20v0007700-08#Text (Дата звернення 25.02.2021)
6. Амеліна А. С. Поняття та ознаки спадкового договору. Тези доповідей учасників наукової конференції «Актуальні питання правових реформ в Україні». Часопис Академії адвокатури України. 2011. № 11. URL: http://www.aau.edu.ua/e-journal/2011-2/11aaspru.pdf (Дата звернення 25.02.2021)
7. Васильченко В.В. Юридична сутність інституту спадкового договору та його місце в системі цивільного права. Право України. 2003. № 6. С. 115–119.
8. Фурса С. Я., Фурса Є. І. Спадковий договір. К.: Видавець Фурса С. Я., 2006. – 76 с.
Науковий керівник: к.ю.н., доцент Амеліна Анна Сергіївна