Недавні записи
- Експерти Atlantic Council та Experts Club обговорили майбутню політику Дональда Трампа 23.01.2025
- Аналіз цін на овочі та фрукти в Україні у 2025 році 12.01.2025
- Аналіз будівельного ринку України у 2024 році – директор Rauta 10.01.2025
- У 2024 році Китай став найбільшим торговим партнером Сербії 07.01.2025
- Порівняння вартості ведення бізнесу на Балканах: аналіз і ключові висновки 05.01.2025
ШКОДА ВІД МАГІСТРАЛЬНОГО АМІАКОПРОВОДУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
Бондаренко Юлія
(Миколаїв, Україна)
ЕКОЛОГІЯ
(Екологічна безпека)
ШКОДА ВІД МАГІСТРАЛЬНОГО АМІАКОПРОВОДУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
На сьогоднішній день транспортування та зберігання аміаку належать до числа найбільш екологічно небезпечних процесів хімічної промисловості. Витоки аміаку, виробничі неполадки, пошкодження трубопроводів та арматури можуть завдати суттєвої шкоди довкіллю та призвести до виникнення загрози життю та здоров’ю людей.
Магістральний аміакопровод є окремим трубопроводом з усіма об’єктами і спорудами: трубопроводи, що підводять, головна і проміжні насосні станції, кінцева станція, роздавальні станції і інші інженерні споруди.
Трубопровідний транспорт є екологічно безпечним, але існують специфічні аспекти негативного впливу на довкілля – перш за все, значна смуга землі, по якій проходить траса, відчужується на користь цього виду транспорту. Іноді на магістральних трубопроводах можуть виникнути аварійні ситуації, котрі супроводжуються відчутними матеріальними збитками та знаним забрудненням навколишнього середовища.
Недоліком трубопровідного транспорту можна вважати його вузьку спеціалізацію: по трубам можна транспортувати тільки певний вид продукції.
Магістральний аміакопровод має багато переваг. Він економічний, легко автоматизується, надійний в експлуатації, має незначний вплив на екологію, не залежить від погодних умов.
Для будівництва магістральних трубопроводів надаються землі несільськогосподарського призначення чи непридатних для сільського господарства, або сільгоспугіддя гіршої якості.
Вплив будівельного періоду на ґрунтово-рослинний покрив (ГРП) визначається конструктивною схемою прокладки трубопроводу, типом будівельних машин і механізмів, технологією спорудження й умовами місцевості. Основні впливи на ГРП зв’язані з виробництвом підготовчих робіт: розчищення траси від рослинності, видалення пнів, валунів, планування смуги, спорудження тимчасових під’їзних доріг, зрізання подовжніх схилів, знищення навислих скель і каменів, підготовка будівельних майданчиків для будови підводних переходів [1].
Значна шкода ГРП наноситься при пересуванні будівельної техніки і транспортних засобів особливо за межами будівельної полоси і тимчасових доріг, пунктів складування труб і матеріалів, палевно-мастильними матеріалами, відходами будівельного виробництва. Такі ділянки тривалий час є непридатними для використання їх по призначенню після закінчення будівництва.
У зв’язку з цим при перетинанні трубопроводом сільськогосподарських земель і лісових угідь проектом впровадження робіт передбачається зняття родючого шару, збереження і наступне нанесення його не рекультивовану смугу.
Підготовчі роботи, що виконуються при прокладанні магістрального трубопроводу на пересіченій місцевості, є частою причиною активізації ерозійних і зсувних явищ, що обумовлює необхідність проведення превентивних і захисних заходів щодо підвищення стійкості схилів. Такі заходи здійснюються також при перетинанні трубопроводом ділянок, підданим і зсувним процесам до початку будівництва. Протиерозійні заходи включають закріплення ґрунтів і облаштування споруджень для організованого стоку поверхневих вод [2].
Закріплення схилів здійснюють посівом трав, посадкою чагарників, нанесенням спеціальних матеріалів.
Заходи щодо підвищення стійкості схилів при прокладці магістрального трубопроводу ставлять метою запобігання виникнення зсуву на ще не рухливому схилі. На практиці знаходять застосування наступні способи:
- перебудова схилів і скосів – зрізання верхньої частини, зменшення потужності зсуву;
- механічне утримання мас, що зсуваються – пристрій підпірних стінок;
- регулювання поверхневого стоку – перехоплення нагірними канавами поверхневих вод до їхнього надходження на зсув, організація стоку по лотках і швидкостокам, скорочення інфільтрації закладенням тріщин.
Зміцнення схилів і скосів здійснюється посівом трав, посадкою чагарників і дерев.
Вибір конкретного заходу чи їхня комбінація залежить від сукупності факторів: типу схилу і зсувного процесу, стадії його розвитку і характеристики порід, виду і стану рослинного покриву, розташування і потужності водоносних обріїв, інтенсивності і періодичність поверхневого водостоку.
Література:
- Наказ Міністерства соціальної політики України від 05.03.2018 №333 «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском».
- ВБН В.2.3-00013741-10:2009 «Магістарльні трубопроводи. Будівництво. Лінійна частини. Надземні переходи».
Науковий керівник: Душкін Станіслав Сергійович