Семантичні й структурно-граматичні особливості вербальних заголовків ніжинських періодичних видань початку хх століття

Шевченко Світлана Петрівна

учитель української мови та літератури вищої категорії, учитель-методист Ніжинської гімназії №3 Ніжинської міської ради Чернігівської області

СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ. МЕДІА

(Журналістика. Теорія та історія журналістики)

 Семантичні й структурно-граматичні особливості вербальних заголовків ніжинських періодичних видань початку хх століття

Одним із способів привернення уваги споживачів інформації в періодичних друкованих та електронних виданнях є вживання влучного, актуального заголовка. Цей обов’язковий компонент тексту періодичних видань дає перше уявлення про написане, формує настрій перед прочитанням, стає першим кроком до аналізу. Удалий заголовок – запорука успіху публікації.

Мета нашої статті – дослідити семантичні й структурно-граматичні особливості заголовків ніжинських періодичних видань початку 1917–1920 рр., які зберігаються у фондах ніжинського відділення Державного архіву Чернігівської області: «Вісті Ніжинського громадського комітету» («Известия Нежинского общественного комитета») 1917 р., «Ніжинський боротьбист» 1920 р., «Червоне слово» 1920 р., «Бюлетень робітничо-селянської газети “Червоне слово”» 1920 р., «Селянська газета УКРОСТА» 1920 р., «Продовольче діло» («Продовольственное дело») 1920 р. Усього було обстежено сорок номерів друкованих періодичних видань (понад 250 заголовків).

Аналізований матеріал ніжинських ЗМІ представлений заголовками, які складаються зі слова чи словосполучення, що виражає зміст публікації. Їх називають вербальними. В основу поділу таких назв у нашому науковому дослідженні покладено класифікацію Т. Єщенко, яка виокремлює кілька підгруп вербальних заголовків за семантикою та способами вираження [1, С. 162–166]. Зупинімося детальніше на кожному типі заголовків.

1. Вербально-тематичні заголовки – звичайні знаки, які прямо називають денотата (предмет, явище, особу). Це передусім нечисленні власні назви історичних осіб («Наш гость Фитиор Нансея» (ЧС, №98, с.1), «Англия и Врангель» (ЧС, №31, с.1); назви осіб, певної спільноти людей, яким цей текст присвячено («Ко всей трудящейся молодежи», «К молодежи», «К рабочей молодежи» (ЧС, №29, с.2) – усі три заголовки, розміщені на одній сторінці, містять лексичні повтори ключового слова, на яке нанизуються означення, які конкретизують адресата, порівняймо в іншому номері «Червоного слова»: «К интеллигентной молодежи» (ЧС, №25, с. 4); «К селянству Нежинского уезда» (ЧС,№95,с.1),«До шкільних рад» (ЧС, №40, с.4); назви, які вказують на обставини дії, простір, картини природи («Победа на Врангельском фронте» (ЧС, №40, с.1); уміщена в рубриці «Нам пишут» замітка про велику кількість неграмотних мешканців с. Талалаївки Ніжинського повіту «Темне село» (ЧС, №39, с.4), «В стане врагов» (ЧС, №22, с.1),«У пропасти» (ЧС, №91, с.2) – публікація про відступ польсько-петлюрівської армії, «Волнение в Италии» (ЧС, №97, с. 1) – назва статті про революційні події в цій європейській країні з рубрики «Разные вести», «Митинг в Носовке» (ЧС, №29, с.1) та под. Рідше трапляється називання суб’єкта за допомогою загальних назв, скажімо: «Заведывающий» (ЧС, №25, с.2)

– розповідь про інцидент, який трапився в Ніжинській їдальні, із рубрики

«Місцеве життя», а також назви, що позначають об’єкти, навколо яких

розгортаються дії («Вистава» (ЧС, №25, с.2) – стаття про виставу «Безталанна» в Народному будинку, влаштовану слухачами вчительських курсів).

2. Вербально-тематичні заголовки – ускладнені знаки, що створюють образ тривалої дії, процесу або явища, на якому побудовано текст. У заголовках цього типу часто наявний підзаголовок, приєднаний або як текст у дужках, або самостійна частина, яка графічно відрізняється від заголовка. Наприклад:

«Селянський дім (постанова про відведення для «Селянського дому» готелю

«Лівадія») (ЧС, №97, с. 3) «Червоні просвіти (про відновлення «Просвіт» після революції 1917 р.)» (ЧС, №88, с. 2) та ін.

3. Вербально-тематичні заголовки – образні знаки, які зазвичай стають зрозумілими лише після прочитання тексту, тобто несуть змістово-підтекстову інформацію, мають потужну емоційну силу. В аналізованих періодичних виданнях ця група представлена заголовками, що являють собою метафори («Час пробуждения пробил» (ЧС, №39, с.3), «Живая газета» (ЧС, №39, с.4),

«Новое окно» ( ЧС, №40, с.2) – публікація під такою назвою містить інформацію про відкриття 1920 р. в Ніжині показового армійського клубу, у якому будуть представлені всі сфери мистецтва; антитези («Колись і тепер» (ЧС, №29, с.1) – замітка про події на фронті, автор – Микола; «Город и деревня» (ЧС, №86, с.2); риторичні запитання («Как понимать?» (ЧС, №36, с.1); риторичні звертання («Крестьянин и рабочий, спеши!»(ЧС, №85, с.1), «Товариш, что ты намерен сделать для раненого и больного красноармейца?» (ЧС, №87, с.2), еліпси («Якби так – і всюди» (ЧС, №1, с.1), «В море белого барона!» (ЧС, №39, с.1), парадокс («Мы не хотим мира, который ведет к войне» (ЧС, №95, с.1), «Хочеш їсти – дай їсти!» (СГУ, 1920, ч.6) і под.

Вербальний заголовок також свідчить і про тематичну орієнтацію матеріалу будь-якого жанру (замітки, фейлетону, кореспонденції, нарису тощо). Назва відображає основний зміст публікації, подекуди розкриваючи його концептуальну сутність, а іноді лише вказуючи на предмет думки. І в тому, і в іншому випадку назва і зміст тексту поєднані з основною темою твору. Зокрема, такі заголовки, як «Много занимаются…» (ЧС, №87, с.2) із рубрики «Місцеве життя», що містить розповідь про те, як у Ніжинському Раднаргоспі посеред робочого дня спала співробітниця, тому автор статті пропонує скоротити її робочий день до двох годин; «Сорвалось» (ЧС, №46, с.1), «Неугомонные» (ЧС,

№98, с.1) віддзеркалюють сатирично-фейлетонний зміст статей. Назви «Не хотели понять, так почувствуют» (ЧС, №22, с.1), «Три мира» (ЧС, №37, с.1),

«Что сделано за три год» (ЧС, №43, с. 2) та подібні «сигналізують» про замальовку чи нарис. Як бачимо, серед досліджених одиниць переважають вербально-тематичні заголовки – звичайні знаки. Деякі назви публікацій періодичних видань можуть бути жанровими маркерами, виконуючи у такий спосіб текстотвірну функцію.

За особливостями синтаксичної будови можна виокремити такі групи назв публікацій ніжинських періодичних видань 1917–1920 рр.: а) заголовки-слова, репрезентовані прикладами: «Поучительно» (ЧС, № 38, с.1), «Амнистия» (ЧС,

№45, с.1), «Темні» (ЧС, №33, с.4), «Субботник» (ЧС, №31, с. 1); б) заголовки- словосполучення: «Безпартійне вчительство» (ЧС, №89, с.2), «Іспит жіноцтву» (ЧС, 339, с.3), «До шкільних рад» (ЧС, №40, с.4) тощо; в) заголовки- речення, які являють собою прості двоскладні повні структури («Румыния с нами не будет воевать» (ЧС, №22, с.1), «Польша готовится к демобилизации (ЧС, № 36, с. 2), «Савва Лихута загинув від руки злочинців» (ЧС, №41, с.1),

«Балахович решил соединиться с Петлюрой» (ЧС, №46, с.4); двоскладні неповні («Настроение в Румынии» (БЧС, №99, с.2), «Красный флот в Черном море» (так само), «За нас Восток» (ЧС, №38, с.1), «Все фронту» (ЧС, №39, с.1); односкладні означено-особові («Спи сном спокойным (памяти тов. С. Лихуты)» (ЧС, №41, с.1) «Не трать, куме, сили…» (НБ, ч.1, 30 січня, с.4); односкладні   узагальнено-особові («Допомагайте бідності» (ЧС, 395, с.2),

«Боритесь с грязью» (ЧС, №94, с.2), «Берите пример» (ЧС, №41, с. 4) – про діяльність Комуністичного союзу молоді в м. Мрині, «Гоните прочь кулаков и петлюровцев!»(ЧС, №97, с.2); односкладні безособові («Что сделано за три года» (ЧС, №43, с.2), «Треба прискорити мир» (ЧС, №41, с.1); односкладні називні («Наша помощь» (ЧС, №96, с.1), «Пример, достойный подражания» (ЧС, №96, с.1), «Необходимость сегодняшнего дня» (ЧС, №25, с.2), «Дорогой гость» (ЧС, №36, с.2), «Собрание еврейской рабочей молодёжи» (ЧС, №97, с.2),

«Гарний почин» (ЧС, №96, с.1–2) – назва замітки про трудову інтелігенцію м.Носівки; «Наши торговцы» (ЧС, №96, с.2), «Крестьянские субботники» (ЧС,

№97, с.1), «Угольный воскресник» (ЧС, №31, с.1); г) заголовки – складні речення («Хочеш їсти – дай їсти!» (СГУ, 1920, ч.6), «Буржуазия только тогда будет нам не опасна, когда мы будем иметь хорошо вооруженную, сытую, одетую и обутую армию» (ЧС, №42, с.2), «Вчера одно – сегодня другое» (ЧС,

№42, с. 3), «Мы не хотим мира, который ведёт к войне» (ЧС, №95, с.1).

Теоретики журналістики зазначають, що краще «працює» короткий (одно-

, дво- чи трикомпонентний) вербальний заголовок, який енергійно, іноді афористично виражає головну думку матеріалу. І, навпаки, довгий, розтягнутий заголовок стомлює читача, вимагає зусиль, щоб прочитати його до кінця, порівняймо в ніжинських періодичних виданнях: «О свободной торговле» (ПД, с.1), «Съезд работников печати» (ЧС, №46, с.1) і «Опыт пришлого в урок для будущего» (ЧС, №43, с.1), «Доклад Нежинского заместителя Предрайпродкома т.Чернички на 1-й Уездной конференцтии профсоюзов 4–7 июля 1920 года» (ПД, с.2), «Рабочие сами берутся за организацию промышленности» (ЧС, №33, с.2) тощо. Помічено також заголовки – заперечні речення, порівняймо: «Не помирим» (ЧС, №42, с.3), «Не испугаются» (ЧС, №33, с.1), «Не боїмось» (ЧС,

№37, с.1–2) тощо.

Отже, особливістю ніжинських видань 1917–1920 рр. є використання в назвах вербально-тематичних заголовків. Серед них переважають дво-, три- й багатокомпонентні структури (заголовки-словосполучення, заголовки-речення). Вони можуть бути представлені односкладними реченнями, позаяк здатні виражати думку в максимально стислій формі, що привертає увагу читача до найголовнішого в статті. Продуктивними є також заголовки – двоскладні речення. Вони є більш інформативними, бо зосереджують увагу на конкретному матеріалі. Довгі заголовкові комплекси публікацій трапляються нечасто, адже ознайомлення реципієнта з ними потребує багато часу. В аналізованих виданнях переважають заголовки з прямим порядком слів.

Список умовних скорочень:

БЧС –      «Бюлетень робітничо-селянської газети “Червоне слово”» ВНГК – «Вісті Ніжинського громадського комітету» («Известия

Нежинского общественного комитета»)

НБ     –      «Ніжинський боротьбист»

ПД   –   «Продовольче діло» («Продовольственное дело») СГУ – «Селянська газета УКРОСТА»

ЧС     –        «Червоне слово»

Список використаних джерел:

1. Єщенко Т. А. Лінгвістичний аналіз тексту : навч. посіб. / Т. А. Єщенко.

– К.: ВЦ «Академія», 2009. – 264 с.

2. Шевченко С.    П.     Заголовок    у                  сучасних       інтернет-виданнях/ С.П.Шевченко//   Український   інформаційний                  простір:                науковий                  журнал

Інституту журналістики і міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв. – Число 2. – К.: КНУКіМ, 2014. – С. 241–247.

5. Шевченко С. П. Функції заголовків ніжинських періодичних видань початку ХХ ст.// Актуальні проблеми, пріоритетні напрямки та стратегії розвитку України: тези доповідей І Міжнародної науково-практичної онлайн- конференції, м. Київ, 15 березня 2021 року/ редкол. О.С. Волошкіна та ін. – К.: ІТТА, 2021. – С. 466–468.