РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ВИХОВАНЦІВ НА ЗАНЯТТЯХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА ЗАСОБАМИ ГРИ

Гаранжа Анна Володимирівна
Керівник гуртка образотворчого мистецтва Комунальний заклад Сумський Палац дітей та юнацтва ОСВІТА (методичні основи вихованого процесу)

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ВИХОВАНЦІВ НА
ЗАНЯТТЯХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА ЗАСОБАМИ ГРИ
В умовах кардинальних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання. Важливим стає формування конкурентоздатної, творчої особистості,

яка спроможна до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення. Часто навчання розвиває в дітях лише виконавські здібності, натомість розвиток творчих здібностей залишається на низькому рівні. Це є проблемою, особливо нині, коли потрібно дедалі більше творчих людей, щоб рухати вперед науку, освіту, техніку і суспільне життя [2, с. 1].
Одним із ефективних та незамінних засобів розвитку творчості дитини є мистецтво зі своїм розмаїтим, неповторним світом, здатним зворушити душу, пробудити творчу активність, виховати повагу до культурних цінностей, розвинути психічні пізнавальні процеси тощо. Саме тому серед пріоритетних напрямів освітньої роботи в сучасному освітньому закладі належне місце має займати забезпечення достатнього рівня художньо-естетичного та креативного розвитку особистості в процесі образотворчої діяльності, яка відкриє дитині світ реально існуючої краси, cформує її переконання, вплив на поведінку, подарує великі можливості для пізнання прекрасного та розвитку емоційно-естетичних почуттів [3, с. 3].
Серед засобів навчання й виховання дітей особливе місце посідає гра. ЇЇ значення не тільки в тому, що вона створює умови духовного, інтелектуального зростання, а й у сприянні засвоєнню навичок спілкування з оточенням.
Розробкою теорії дитячих ігор, з’ясування ролі, структури і значення гри для виховання і навчання дітей займалися психологи Ж. Піаже, Л. Виготський, О. Леонтьєв, Д. Ельконін та ін.
У дослідженнях науковців (І. Школьна, Л. Аристова, О. Савченко, М. Скаткін та ін.) розкрито внутрішню психологічну структуру гри, простежено динаміку її розвитку та розпаду.
Проблемою використання дидактичних ігор на заняттях займалися Л.Артемова, Л. Арістова, В. Андрєєв, Ю. Бабанський, М. Данилов, О. Декролі, Б.Коротяєв, І. Лернер, А. Макаренко, М. Монтессорі, Л. Мамот, В. Паламарчук, О. Савченко, К. Ушинський, Т. Шамова, Г. Щукіна та ін. Питання використання на заняттях з образотворчого мистецтва дидактичних ігор розглядали Н.Агальянов, А. Дмітрієва, М. Краснов, Н. Лесняк, Н. Ніканорова, К. Халатян, Н.Яковенко та ін.
Проте, використанню ігор на заняттях з образотворчого мистецтва, як одного з чинників розвитку творчих здібностей дітей, приділялося недостатньо уваги. Суперечність між необхідністю використання грі достатньої уваги з боку

педагога і недостатність їх використання на заняттях образотворчого мистецтва зумовлює актуальність даної теми.
Творчі здібності, або креативність – це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового [1, с. 4]. Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи нахили дитини. Чим раніше починається розвиток здібностей, талантів, тим більше шансів на їх розкриття. У дитячому віці вихованець більше здібний до творчості, ніж у зрілому, тому що на нього не впливають різноманітні стереотипи [1, с. 3]. Ефективною формою розвитку та організації творчої діяльності дітей на уроці є гра. Вона допомагає дітям самовиразитися, розкрити свої таланти і краще засвоїти програмовий матеріал.
Гра – одна з найважливіших сфер в життєдіяльності дитини, разом з працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості.
Ми погоджуємося з думкою В. О. Сухомлинського, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. «Гра – це величезне світле вікно, через яке духовний світ дитини вливається в життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що розпалює вогонь кмітливості та допитливості… Гра дитини – це не простий спомин про те, що було, а творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них нової дійсності, яка відповідає запитам та інтересам самої дитини» [4, с. 44].
Ігри мають особливе значення як для окремої дитини, так і для організованої групи дітей. На заняттях з образотворчого мистецтва з дітьми молодшого шкільного віку застосовуються ігрові ситуації та ігри, від найпростіших і примітивних до більш складних, творчих форм діяльності. Наприклад, «Палітра осені», «Художник Олівець», «Гарбузові родичі»,
«Незнайко», «Прикрась ялинку» (інсценізація); ігрові ситуації «Перевиховання Бруднулі», «Край, де я хотів би побувати», «Фантазери», «Розбитий глечик»; художньо-творчі завдання «В гостях у казки», «Подорож у казку» (ілюстрації до казок), «Портрет казкового богатиря» тощо. Метою цих ігор є розвиток фантазії, уяви, творчого задуму. Діти мають можливість експериментувати, показати на папері свій емоціональний стан, мрії, фантазії, створити уявні світи, зануритися у казку, вигадати і втілити в життя свої задуми.
Особливого значення на заняттях з образотворчого мистецтва набувають рухливі ігри. Короткотривалі фізичні вправи, виражені у віршах чи приказках, не

тільки дають можливість дітям переключати увагу з однієї форми роботи на іншу, а й допомагають підтримувати веселу та енергійну атмосферу у колективі. Це такі фізкультхвилинки: «Кіт зібрався до роботи», «Ми плескаємо в долоні»,
«Рибка плаває в водиці». Будь-яке завдання, подане в ігровій формі, дозволяє не лише швидко повторити, закріпити чи систематизувати знання, а й завжди викликає у дітей зацікавлення та спонукає до діяльності. Тому на заняттях у студії, з дітьми старшого віку використовуємо ігри, які трансформуються у більш розумову діяльність, ніж фізичну. У цьому віці знання виходять на перше місце, пропонуємо вихованцям складати та розв’язувати ребуси, кросворди, чайнворди, криптограми, проводити художньо-конструктивні ігри («Новорічна іграшка»,
«Ляльковий театр» тощо), інтелектуальні ігри (вікторини, КВК).
Для розвитку творчих здібностей вихованців більша увага приділяється підбору для кожного віку дітей відповідної тематики завдань, використовуються і впроваджуються нетрадиційні художні техніки та матеріали, такі як,
«ниткографія», «бульбашкографія», «акватипія» тощо. Такі техніки доступні для дітей і дають їм можливість для експериментування, пошуку образів, сміливих втілень на папері незвичайних фантазій, вражень, думок. Таке малювання, що здебільшого сприймається дітьми як чарівна гра, приваблює їх більш легкими способами виконання, якісними результатами, швидкими темпами роботи.
Розвитку творчих здібностей також сприяє використання виражальних засобів різних видів образотворчого мистецтва, які урізноманітнюють прийоми роботи, стають цікавими у вирішенні навчальних завдань. Зокрема, пропонуємо дітям виконати тонове рішення натюрморту за допомогою крапочок, контрастних або нюансних кольорів, вигадати неіснуючу тварину за допомогою графічного зображення різних фактур, малювання однією лінією тощо); розвиток уміння висловлювати власні думки (використання інтерактивних методів, проблемно-діалогічного спілкування та організація роботи за картиною).
Сприймання та інтерпретація творів мистецтва формує у вихованця образне й узагальнене сприйняття світу, усвідомлення власного місця в ньому, розширює кругозір, розвиває художні здібності, збагачує словниковий запас, розвиває комунікативні вміння. Щоб сприяти цьому на заняттях, залежно від теми, створюються картинні галереї для бесіди, спочатку з робіт відомих художників, таких як Т. Шевченко, М. Приймаченко, Л. да Вінчі, С. Ботічеллі, В. Ван Гог, П.Пікассо, І. Айвазовський тощо, а у кінці заняття з робіт самих вихованців.

Отже, впровадження та використання ігор на заняттях з образотворчого мистецтва є важливим та необхідним засобом для розвитку творчих здібностей дитини. Гра сприяє стимулюванню дитячої фантазії, творчому натхненню; розвитку уваги, пам’яті, спостережливості, волі; вихованню самостійності, дієвої рішучості. У процесі гри відбувається вільний пошук себе, самопізнання та самовизначення особистості дитини, що є першими кроками до життєвого успіху.
Список використаних джерел:
1. Барташнікова І. А. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей 5-6 років. Тернопіль: Навч. книга. Богдан, 2007. – 64 с.
2. Державний стандарт початкової загальної освіти, Київ, 2000.
3. Ланіна І. В. Образотворче мистецтво для дошкільнят. Х.: Видавництво
«Ранок», 2012. – 96 с.
4. Сухомлинський В.О. Сто порад учителю. Вибрані твори. К.: Радянська школа, 1988. – 310с.