Розвиток креативності у менеджерів

Бай Сергій
Дроздова Юлія
(Київ, Україна)
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ
(Маркетинг та менеджмент)
РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ У МЕНЕДЖЕРІВ
Інноваційна діяльність, як така, неможлива без творчого ставлення до її здійснення. У такому сенсі, креативність необхідно розглядати як одну з багатьох важливих для бізнесу у теперішній мінливий час компетенцій як окремого індивіда, так і кампанії загалом.
Креативність може проявлятися через тривіальність та швидкість мислення, здатність знаходити неординарні рішення, побудову несподіваного асоціативного ряду, багату уяву, почуття гумору, створення новітніх оригінальних продуктів. В переважній більшості випадків результати креативної діяльності свідчать, що проблему неможливо було вирішити за заздалегідь відомим, або визначеним алгоритмом.
Розвиток креативності найбільш визначається тим, у якому середовищі існує менеджер, наскільки це середовище підтримує й стимулює творчість, не обмежуючи індивідуальність людини [1]. Загальне відомо, що людина – це істота біо-психо-соціальна. Саме соціально-психологічна складова людини розкриває і характеризує її з боку процесу управлінського мислення, яке може бути як креативним, так і не креативним. Одночасно ця складова зумовлює (або ні) здатність менеджера як індивідуума до набуття нових компетенцій, а також до їх поглиблення і розширення. З одного боку, основною її властивістю є активна, цілеспрямована поведінка менеджера, або вплив на оточення, з іншого, вона сама зазнає значну дію від нього. Саме індивід надає соціуму постійну різноманітність, що дозволяє йому адаптуватися до зовнішнього середовища і тому забезпечувати тривале існування. Нарешті, власне ця складова встановлює систему мотивів індивіду та її поведінку. Більш того, вона є підґрунтям навчання менеджерів творчому мисленню. Соціальна складова, крім того, розкриває людину як найбільш важливий елемент соціальної спільності або соціальної системи.
Оточення, в якому креативність може реалізуватися, може мати високий ступінь невизначеності, багатоваріантності, певної незавершеності й свободи. Невизначеність скеровує менеджерів на активний пошук власних напрямів вирішення проблем, а не на пасивне прийняття готових, багатоваріантність забезпечує можливість їх пошуку, незавершеність стимулює розвиток уяви, фантазії, творчого мислення. Свобода як специфічна форма активності може розкріпачувати менеджерів і вони не остерігається робити помилки.
Основна мета креативного середовища полягає в недопущенні гасіння в менеджері творця й максимальному розкриттю закладеного в ньому творчого потенціалу.
Для забезпечення ефективного функціонування креативне середовище повинне відповідати таким основним вимогам:
 мінімізація правил поведінки працівників;
 забезпечення вільного доступу до інформації організації і по за її межами;
 створення соціально-психологічних умов максимального розкриття творчого потенціалу працівників;
 гнучкість у часі, яка дозволяє створити вільну, невимушену атмосферу творчості.
Створення креативного середовища вимагає радикальної модернізації загальної філософії організації та докорінного її трансформації [2]. Основними напрямами таких змін можуть бути:
 чітко виражена адхократична побудова та стратегічна спрямованість організації;
 розвиток соціальної відповідальності бізнесу;
 редизайн організації й управлінських відносин;
 перетворення організації в таку, що сама навчається з поглибленням і розширенням компетенцій персоналу, включаючи набуття навичок з креативних технології;
 розвиток горизонтальних комунікацій, які сприяють швидкому обміну релевантною інформацією та спілкуванню;
 побудова системи стимулювання, спрямованої на внутрішні мотиви і вияв творчої активності.
Реалізація таких напрямів сформує підґрунтя перетворення організації в креативну. І саме за таким призначенням менеджер має шанс стати суспільно свідомою особистістю, яка пов’язана з іншими безліччю різних відносин і форм взаємодії.
Література:
1. Berg, J. M. (2016). Balancing on the creative highwire: Forecasting the success of novel ideas in organizations. Administrative Science Quarterly, 61(3), 433-468.
2. Héraud, J. A. (2016). A new approach of innovation: From the knowledge economy to the theory of creativity applied to territorial development [online publication]. Journal of the Knowledge Economy, 1-17.