Роль людських інтересів і трансакційних витрат в економічній стратегії підприємств україни

Кузьменко Валерій

Рогоза Нікіта

(Київ, Україна)

ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ

(Економічна теорія)

РОЛЬ ЛЮДСЬКИХ ІНТЕРЕСІВ І ТРАНСАКЦІЙНИХ ВИТРАТ В ЕКОНОМІЧНІЙ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

У складному світі сучасної ринкової економіки основними її суб’єктами, що конкурують між собою у відстоюванні свого права на власність різних активів є фірми та корпорації, що можуть включати до себе як конгломерат підприємств, так й окремих власників акціонерного капіталу. На сьогодні поняття фірми до кінця не визначено, оскільки економісти остаточно не дійшли згоди щодо цього питання. Якщо одні з них приписують фірмі певні досконалі контрольні, інформаційні і пристосувальні властивості, інші заперечують саму ідею про те, що інтеграцію підприємців у фірму супроводжують якісь унікальні управлінські переваги. Для останніх слово «фірма» просто означає конкретну сукупність звичайних договірних відносин. Вперше на специфіку фірми звернув увагу видатний англо-американський економіст Рональд Гаррі Коуз у статті 1937 р. «Природа фірми», де він писав: «Поза фірмою виробництво скеровується рухом цін, який координується через низку обмінних трансакцій на ринках. У межах фірми цих ринкових трансакцій немає і роль складної ринкової структури з обмінними трансакціями виконує підприємець-координатор, який керує виробництвом. Зрозуміло, що це – альтернативні методи координації виробництва» [1]. Р. Коуз акцентував увагу на тому, що правами власності повинні бути наділені ті суб’єкти ринкової економіки, які найпродуктивніше, тобто з найвищою ефективністю для суспільства можуть ними скористатися. Причому права мають супроводжуватися стимулами, тобто враховувати економічні інтереси цих суб’єктів, які б досягали найкращого результату не за рахунок втрат інших суб’єктів, а завдяки кращої у порівнянні з ними ефективності їх діяльності, тобто за рахунок творчих нововведень, які, у кінцевому рахунку, стануть інноваціями для їх використання й іншими учасниками ринку. Така роль людських інтересів була розвинута в фундаментальній праці «Людська діяльність: Трактат з економічної теорії» (1949) Людвіга фон Мізеса. Ця системна робота видатного австрійського економіста, присвячена безпосередньо праксіології, тобто загальній теорії людської діяльності, що й виникла з класичної політичної економії, у своєму складі має спеціальну ХХІV главу, сама назва якої свідчить про безпосереднє відношення до предмету наших досліджень – «Гармонія та конфлікт інтересів». Починає її вчений з аналізу відомої тези, якої притримуються багато людей на Землі: «виграш однієї людини обертається втратою для іншої; ні одна людина не має прибутку окрім як шляхом втрат для інших людей». Як стверджує Мізес, тези дотримувались ще античні автори, а у середньовічній Європі її першим сформулював видатний французький філософ Мішель Монтень, у зв’язку з чим її можна назвати догмою Монтеня: «у цілому вона помилкова у відношенні до будь-якого виду підприємницького прибутку та збитку, чи виникають вони у стаціонарній економіці, де сукупна величина прибутку дорівнює сукупній величині збитків, чи в економіці, що розвивається або регресує, де дві ці величини різні» [2].

Далі у своїй фундаментальній праці Л. Мізес розглянув конфлікти, викликані різними, в тому числі економічними, інтересами людей і відзначив роль співробітництва в їх подоланні: «Саме більш висока продуктивність розподілу праці створює дружні стосунки між людськими істотами. Вона усуває природний конфлікт інтересів, оскільки там, де є розподіл праці, більше не існує проблеми розподілення запасу, що не піддається збільшенню. Завдяки більш високій продуктивності праці, що виконується в умовах розподілу задач, запас благ багаторазово збільшується. Завдяки більш високій продуктивності праці, що виконується в умовах розподілу задач, запас благ багаторазово збільшується. Загальний інтерес, що панує над усіма іншими – збереження та подальша інтенсифікація суспільного співробітництва -– отримує верх і згладжує усі основні протиріччя. Місце біологічної конкуренції займає каталлактична конкуренція. Це веде до гармонії інтересів усіх членів суспільства» [2].

В епоху глобалізації світової економіки злиття та поглинання одних підприємств іншими стали найбільш повторюваними явищами як в окремих країнах, так й у галузі міжнародного бізнесу, що особливо характерні для періодів піднесення господарств у часи економічного буму. Багато найкрупніших транснаціональних корпорацій (ТНК) у світі розвивалося саме шляхом злиття та поглинання різних фірм і корпорацій через їх вертикальну інтеграцію за технологічним ланцюгом чи у вигляді конгломератів. На ринку через двосторонні контракти відбувається й горизонтальна інтеграція виробництв аналогічної спеціалізації, шляхом їх кооперації з ціллю мінімізації сумісних витрат і цін на кінцеву продукцію. Рішення, що приймаються з кооперацією виробництва, мають стратегічний характер, у т.ч. в Україні, а їх значення є вирішальним для подальшої трансформації тієї чи іншої фірми або корпорації. І такий стратегічний менеджмент сьогодні обумовлює економічну стратегію того чи іншого підприємства як у короткостроковій та середньостроковій, так й у довгостроковій перспективі, яка особливо пов’язана з вертикальною інтеграцією різних виробництв через їх узгоджену на довгий термін кооперацію, закріплену відповідними контрактами.

Р. Коуз, якому було присуджено нобелівську премію у галузі економіки 1991 року «за піонерні праці з проблем трансакційних витрат та прав власності», теорію трансакційних витрат виклав у статті 1937 р., але її використання в практичній економіці прийшлось чекати півстоліття. Він відповів на актуальне і для України запитання: чому виникає фірма і яка межа її зростання, пов’язана з перевищенням внутрішніх витрат фірми у порівнянні з мінімізованими ринковими трансакційними витратами. До останніх відносяться витрати, пов’язані зі збором та обробкою інформації, проведенням переговорів та прийняттям рішень, контролем та юридичним захистом виконання контрактів в умовах ринку. Таким чином, виникнення підприємств викликано необхідністю економії трансакційних витрат.

Література:

1. Природа фірми: Походження, еволюція і розвиток. / За ред. О. Е. Вільямсона та С. Дж. Вінтера. – Передмова і наук. ред. укр. перекладу В. П. Кузьменко. – Київ, 2002. – 336 с.
2. Мизес Л. Человеческая деятельность: Трактат по экономической теории / Людвиг фон Мизес. – М.: ОАО «НПО «Экономика», 2000. – 878 с.