Роль діяльністного підходу в сучасному освітньому процесі

Зігунов Володимир Геннадіович
студент юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ
ПРАВО (Конституційне право)

Роль діяльністного підходу в сучасному освітньому процесі
У сучасній педагогіці все більше звертається увага на діяльнісний підхід, який, по суті, є не новим. Швидше, тут діє принцип: «нове – це добре забуте старе». Концепція діяльнісного підходу сама по собі не нова і декілька десятків років тому була у нас дуже популярна. Діяльнісний підхід розглядатися в контексті гносеології і методології науки і з позицій філософської антропології відомими ученими Г. С. Батищева, С. Л. Рубінштейном, Г. П. Щедровицьким та іншими. Філософські концепції обгрунтували діяльність як спосіб буття, як зміст і спосіб існування культури, як систему, обумовлену суспільними відносинами, що породжує їх [1, с. 31]. В більшому рахунку цей підхід і не забувався, але останнім часом став ще більш актуальним. І це пов’язано з вимогами нашого стрімкого часу. Просто володіти знаннями сьогодні недостатньо, але важливо  вміти їх застосовувати і не по якомусь зразку або шаблону, а в будь-яких, навіть самих непередбачуваних, ситуаціях, для вирішення яких вимагаються ці знання. Необхідно відмітити, що динамічність нашого часу вимагає стрімкого рішення виниклої проблеми, а тому зробимо висновок: знання мають бути надійно закріплені в пам’яті того, хто навчається, щоб він міг оперативно ними користуватися. Знання необхідно закріплювати не шляхом заучування або
«зубрежу», вони повинні бути «живими», в потрібний момент «спливаючими» в пам’яті. Для цього і потрібен діяльнісний підхід у викладанні будь-яких, навіть самих, на перший погляд, теоретичних дисциплін. Знання необхідно
«прив’язувати» до дії, до життєвих ситуацій, а в професійній освіті – до майбутньої професійної діяльності того, хто навчається. В цьому і полягає сенс практико-орієнтованого підходу в організації вищої освіти, в тому числі МВС України.
Методику застосування даного підходу можна розглянути на прикладі розбору ситуацій морального вибору на семінарських заняттях з навчальної дисципліни «Правова педагогіка». З курсантами розглядаються ситуації, в яких співробітник поліції змушений вибирати між правовими підставами своїх дій і професійно-етичними нормами, застосовуваними в такій ситуації. Часто цей вибір не терпить зволікань. Тому працівник не має можливості вдумливо і раціонально оцінити ситуацію, що склалася. Не можна дати однозначні рекомендації як діяти співробітникам поліції в ситуаціях морального вибору.
Діяльнісний підхід ставить завдання, формулює проблеми, але не дає однозначної відповіді для їх вирішення. У зв’язку з цим пригадується приказка
«Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих ». Зупинимося на одному міркуванні про роль педагога американського філософа Джона Дьюї, викладеному в його роботі «Досвід і освіта». Говорячи про нову філософію освіти, він приходить до висновку, що її фундаментом повинен стати тісний зв’язок «між поточним досвідом у всьому його різноманітті і освітою »[2, с.329]. Досвід і освіту не можна механічно прирівнювати один до одного.
Наполягати на необхідності досвіду і на те, що він обов’язково повинен бути активним, цього ще недостатньо для прогресу в світі. Важлива якість отриманого досвіду, і ось тут американський філософ Джон Дьюї вказує на важливість ролі педагога: «Справа педагога – вжити заходів, щоб надати учневі такий досвід, що не відштовхував би, а спонукав до дій і був при цьому більш ніж просто приємний, а щоб він сприяв нагромадженню майбутнього досвіду »[2, с. 333]. У  контексті розглянутого нами діяльнісного підходу це означає, що викладач повинен націлювати студента на вчинення таких дій в процесі вирішення поставлених проблем, які приносили б йому задоволення і розуміння необхідності досвіду цієї діяльності в своєму житті.
Важливо зрозуміти, що при діяльнісному підході розглядається принципово інше співвідношення знань і умінь: «Знання не повинні протиставляти вмінням, а розглядаються, як їх складова частина. При цьому знання не можуть бути ні засвоєні, ні збережені поза дій студента. Критерій знань так само невіддільний від дій. Знати – це означає завжди виконувати якусь діяльність або дії, пов’язані з даними знаннями. Якість засвоєння знань визначається різноманіттям і характером видів діяльності в яких ці знання можуть функціонувати.
Треба відзначити, що проблема підготовки студентів до подальшого життя, що непросто передача знань, а виховання особистості.
В основі застосування діяльнісного підходу в педагогіці лежать професіоналізм і компетентність самих педагогів. Викладач в освітньому процесі відіграє ключову роль. У зв’язку з цим велике значення має авторитет викладача і повага до нього. Для того щоб їх завоювати, необхідно:
– навчитися поважати кожного студента і бачити в ньому, перш за все, особистість;
– надавати вибір серед правомірних форм поведінки в процесі підготовки і проведення як аудиторних, так і позааудиторних занять.
Викладачеві також треба пам’ятати, що знання повинні виховувати. Навчання і виховання – дві нерозривні сторони одного процесу. Застосовуючи діяльнісний підхід в навчанні і вихованні, необхідно постійно пам’ятати, що кожен об’єкт, до якого він застосовується, унікальний і індивідуальний, а тому він не терпить шаблонності і стандартності. Дуже важливі в зв’язку з цим творчі педагогічні здатності викладача, вміння коригувати ситуацію, яка склалася на заняттях, виходячи з особливостей кожної конкретної особистості того, хто навчається.
Завершуючи наше дослідження, необхідно відзначити безсумнівну актуальність діяльнісного підходу в педагогіки вищої школи, його своєчасність і високу затребуваність в навчанні і вихованні не тільки майбутнього фахівця- професіонала, а й громадянина своєї країни.
Список використаних джерел:
1. Краузе А. А. Діяльнісний підхід в освіті в контексті сучасних методолоня підстав. Вісник. Серія № 3. Гуманітарні та суспільні науки. 2016. № 1. С. 30 – 35.
2. Дьюї Дж. Досвід і освіта . Москва: Педагогіка-Прес, 2000. с. 325- 372.
3. Грахов В.П., Кислякова Ю.Г., Сімакова У.Ф. Діяльнісний підхід до засвоєння, ученію і навчання у ВНЗ. Фотинського читання. 2015. № 2 (4). С. 7 – 12.
4. Острогорский А. Н. Освіта і виховання. Москва: Юрайт, 2020. 320 с.
Науковий керівник: д.ю.н., доцент, професор кафедри загальноправових
дисциплін Савіщенко В.М.