Недавні записи
- Початок співпраці між Радою національних спільнот України та Міжнародною комісією з прав людини 02.11.2024
- Український виробник вогнезахисту Ковлар Груп удвічі збільшив випуск продукції 31.10.2024
- Відбувся Німецько-український семінар оборонних індустрій DFNC2: German Edition 29.10.2024
- У Києві відбувся Вечір танго за підтримки Посольства Аргентини в Україні 29.10.2024
- У Києві пройшов урочистий прийом на честь Дня незалежності Індонезії 18.10.2024
РФ за рік агресії вчинила понад 700 атак на об'єкти медичної інфраструктури України – дослідження
Київ. 22 лютого. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – За рік агресії РФ здійснила щонайменше 707 атак на об’єкти медичної інфраструктури України, з 24 лютого до 31 грудня 2022 року в середньому фіксували дві атаки щодня проти системи охорони здоров’я, включно з бомбардуванням лікарень, катуваннями медиків і обстрілами автомобілів екстреної медичної допомоги.
Відповідні дані наводяться в дослідженні “Лікарні під прицілом: як Росія протягом року знищувала систему охорони здоров’я України”, оприлюдненому організаціями eyeWitness to Atrocities, Insecurity Insight, Physicians for Human Rights, Медійна ініціатива з прав людини (МІПЛ) та Український центр охорони здоров’я (УЦОЗ).
Згідно з ними, понад третину всіх зафіксованих у 2022 році атак на систему охорони здоров’я у світі було вчинено в Україні під час російського вторгнення.
Водночас у звіті наголошується, що атаки з боку РФ, вчинені на українську систему охорони здоров’я в цей період, відзначаються масштабами та жорстокістю.
Унаслідок скоєних агресором 292 атак в Україні було пошкоджено або зруйновано повністю 218 лікарень і амбулаторних закладів. Отже, було пошкоджено кожен десятий український заклад охорони здоров’я.
Найбільші руйнування зафіксовано у східному регіоні – у Харківській, Донецькій і Луганській областях, а також у Херсонській та Київській. Зокрема, в Маріуполі пошкоджено або зруйновано вісім із 10 місць надання медичних послуг, де безпосередньо надавали медичну допомогу населенню.
“У 10 областях 48 лікарень були обстріляні кілька разів, що підкреслює не лише невибірковий характер атак, а й можливість того, що удари мали навмисний характер”, – наголошують автори дослідження.
Крім того, за 2022 рік зафіксовано 65 атак на автомобілі екстреної медичної допомоги, 181 атаку на іншу інфраструктуру охорони здоров’я, зокрема на аптеки, центри переливання крові, стоматологічні поліклініки, лабораторії тощо.
Також дослідники зафіксували 86 атак на медпрацівників, унаслідок яких було вбито щонайменше 62 працівники та 52 поранено.
“Багатьом іншим медикам погрожували, незаконно заарештовували, брали в заручники та змушували працювати під російською окупацією”, – повідомляється у звіті.
Серед наслідків атак на об’єкти охорони здоров’я дослідники називають, зокрема, обмеження доступу до життєво важливої медичної допомоги, зниження рівня вакцинації, переривання лікування хронічних захворювань і серйозні наслідки для психічного здоров’я.
“Кожен третій українець стикнувся з браком доступу до медичних послуг (станом на початок грудня 2022 року). Жорстока стратегія Росії полягає в тому, що вона навмисно змішує цивільні та військові цілі у війні. Росіяни руйнують лікарні, школи й енергетичну інфраструктуру, щоб досягти військових цілей. Росія використовувала цю вбивчу тактику раніше – у Чечні та Сирії, але не понесла за це ніякої відповідальності. Якщо і зараз Росія уникне покарання, ми побачимо ще багато зруйнованих лікарень, які використовуватимуть як засіб ведення війни в майбутньому”, – вважає співавтор дослідження і співзасновник УЦОЗ Павло Ковтонюк.
Як повідомляється у пресрелізі УЦЗ, звіт про дослідження є детальним юридичним аналізом із розглядом механізмів притягнення до відповідальності за ці атаки через інструменти міжнародного кримінального права, національного законодавства України й універсальної юрисдикції.
Крім того, у звіті представлено 10 детально описаних випадків атак військових сил Росії на медичні заклади, інфраструктуру охорони здоров’я та медичних працівників.
Серед описаних у звіті випадків, зокрема, наводиться постраждала від нападу ворога Ізюмська центральна міська лікарня (Харківська обл.), яку атакували кілька разів упродовж березня 2022 року, Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування, приватний медцентр і амбулаторія первинної меддопомоги в Макарівському районі (Київська обл.), які неодноразово обстрілювали, а деякі з них були зруйновані впродовж лютого-березня 2022 року. В цьому списку прикладів названо також Чернігівську обласну дитячу лікарню, обстріляну в березні 2022 року із застосуванням касетних боєприпасів, унаслідок чого було вбито щонайменше 14 людей.
Крім того, у звіті наведено випадки атак на Баштанську багатопрофільну лікарню (Миколаївська обл.), Тростянецьку міську лікарню (Сумська обл.), обстріляну російськими танками в березні 2022 року, автомобіль швидкої допомоги, обстріляний у місті Лиман (Донецька обл.) у квітні 2022 року, Балаклійську клінічну багатопрофільну лікарню інтенсивного лікування (Харківська обл.), обстріляну в цьому самому місяці, окуповану та розграбовану російськими військовими.
Також у звіті наведено кейси з надання меддопомоги під час російської окупації в Херсонській обласній клінічній лікарні, в Маріупольській обласній лікарні інтенсивної терапії, медпрацівники та пацієнти якої були взяті в заручники, а також надання меддопомоги під час полону у виправних колоніях Донецької області.
Як зазначила директорка Insecurity Insight Крістіна Вілле, слова якої наведено в повідомленні, той факт, що пошкодження та руйнування системи охорони здоров’я є поширеним явищем у багатьох конфліктах у всьому світі, незважаючи на те що міжнародне гуманітарне право захищає доступ до медичної допомоги, викликає неабияке занепокоєння.
“Ми вже кілька років відстежуємо моделі насильства проти охорони здоров’я в умовах конфлікту в усьому світі, й ніколи раніше не бачили такої масштабної шкоди та руйнування системи охорони здоров’я шляхом невибіркового застосування сили. Часте використання вибухової зброї з широкою зоною ураження в містах України спричиняє неприйнятні руйнування для всієї системи охорони здоров’я із загрозливими наслідками для доступу до медичної допомоги”, – наголосила вона.