Проблемне навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії

Антоненко Віталій Анатолійович

вчитель географії

Сиваський ЗЗСО №1 Новотроїцької селищної ради Херсонської області

Василюк Людмила Анатоліївна

вчитель географії

Любимівський ЗДПЗСО № 2 Каховського району Херсонської області

ОСВІТА (Сучасні методи викладання)

Проблемне навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії

Мета активізації шляхом проблемного навчання полягає в тому, щоб зрозуміти рівень засвоєння понять і навчити не окремим розумовим операціям у випадковому, стихійному порядку, а системі розумових дій для вирішення нестереотипних задач. Ця активність полягає в тому, щоб учень, аналізуючи, порівнюючи, синтезуючи, конкретизуючи фактичний матеріал, сам одержав з нього нову інформацію. Іншими словами, це розширення поглиблення знань за допомогою раніше засвоєних знань або нове використання колишніх знань. Нового застосування колишніх знань не може дати ні учитель, ні книга, воно шукається і знаходиться учнем поставленим у відповідну ситуацію.

Розумовий пошук – складний процес, він, зазвичай, починається з проблемної ситуації, проблеми. Але не всякий пошук пов’язаний з виникненням проблеми. Якщо учитель дає завдання учням, вказавши, як його виконати, то навіть самостійний пошук не буде вирішенням проблеми.

Справжня активізація учнів характеризується самостійним пошуком не взагалі, а пошуком шляху вирішення проблем. Якщо пошук має на меті вирішення технічної, практичної навчальної проблеми або форм і методів художнього відображення, він перетворюється на проблемне навчання [1].

Основну відмінність між проблемним і традиційним навчанням ми бачимо в двох моментах: вони розрізняються за метою і принципом організації педагогічного процесу.

Мета проблемного типу навчання не тільки засвоєння результатів наукового пізнання, системи знань, але і самого шляху процесу отримання цих результатів, формування пізнавальної самодіяльності учня і розвитку його творчих здібностей [6].

Мета традиційного типу навчання – засвоєння результатів наукового пізнання, озброєння основами наук, що вивчаються, прищеплення дитині відповідних умінь і навиків [2].

В основі організації вчителем пояснювально-ілюстративного навчання лежить принцип передачі учням готових висновків науки. В основі організації мети процесу проблемного навчання лежить принцип пошукової учбово-пізнавальної діяльності учня, тобто принцип відкриття ним власних наукових досягнень, способів дії, винаходу нових предметів або способів доповнення знань до практики.

При проблемному навчанні діяльність вчителя полягає в тому, що він, довівши в необхідних випадках пояснення змісту найскладніших понять, систематично створює проблемні ситуації, повідомляє учням завдання і організовує проблемні ситуації для їх навчально-пізнавальної діяльності так, що на основі аналізу фактів учні самостійно роблять висновки і узагальнення, формують за допомогою вчителя певні поняття, закони.

В результаті в учнів виробляються навички розумових операцій і дій, навички перенесення знань, розвивається увага, воля, творча уява.

В.М. Самойленко, О.М. Топузов, Л.П. Вішнікіна, І.О. Діброва виділяють дві моделі проблемного навчання в географії:

1) Проблемні моделі навчання географії ‒ один з типів моделей навчан- ня географії, в основу застосування яких покладено створення ситуацій інтелектуального ускладнення, подолання яких спричинює активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії, зокрема творчої. Одним з різновидів цих моделей є проблемно-дискусійні моделі навчання географії.

2) Проблемно-дискусійні моделі навчання географії – один з різновидів проблемних моделей навчання географії, а саме моделі, що забезпечують реалізацію навчальної дискусії з географії та дискусійно-інтерактивної форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії [3,с.225]

Проблемне навчання має спеціальні функції:

• виховання навичок творчого засвоєння знань (вживання окремих логічних прийомів і способів творчої діяльності);
• виховання навичок творчого застосування знань (вживання засвоєних знань в новій ситуації) і уміння вирішувати навчальні проблеми;
• формування і накопичення досвіду творчої діяльності (оволодіння методами наукового дослідження, вирішення практичних проблем і художнього відображення дійсності) [1,4].

Розумова діяльність учнів стимулюється постановкою питань. Питання вчителя повинне бути складним настільки, щоб викликати утруднення, і в той же час посильним для самостійного знаходження відповіді.

У навчанні можна виділити три типи створення проблемної ситуації.

1. Проблемна ситуація може виникати, коли учневі бракує знань для вирішення поставленого перед ним завдання або коли умова завдання містить неповну інформацію. Учневі необхідно поповнити знання і потім приступити до вирішення проблемного завдання.
2. Проблемна ситуація виникає і тоді, коли є необхідні знання. Для вирішення завдання потрібно відібрати потрібні знання.
3. Проблемна ситуація виникає тоді, коли учень стикається з новими умовами застосування знань [4].

Виявлення проблеми, її формулювання ‒ перший етап проблемного навчання. Зазвичай проблемну ситуацію створює вчитель. Він ставить проблемні питання і дає проблемні завдання: «Які зміни можливі в тій частині літосфери, де відбувається виверження вулкану?», «Як виверження вулкану впливає на атмосферу, земну кору, гідросферу?», «Чому безстічне озеро Чад майже прісне?», «Складіть проект залізничної магістралі». Потім слідує пошук вирішення проблемного питання і саме рішення. Рішення і пошук рішення здійснює сам школяр. Учитель не дає готового рішення, він може намітити лише шлях, вказати на труднощі. Пошук рішення полягає в обґрунтованих відповідях. Учитель стежить за логікою міркування, відкидає або погоджується з доводами учня.

Найголовніше при проблемному навчанні ‒ розробка проблемних питань і завдань за темами, розділами. У сучасній школі використовуються лише елементи проблемного навчання. Вчителі обмежуються постановкою проблемних питань при вивченні окремих тем, іноді постановкою приватних проблем.

Проблемне навчання географії недостатньо поширене у загальноосвітніх навчальних закладах і в основному використовується невеликою кількістю вчителів на рівні окремих завдань. Діючі підручники та навчально-методичні посібники у більшості випадків доволі одноманітні у пропонованих учням пізнавальних завданнях і здебільше передбачають їхню репродуктивну діяльність. Відсутній у підручниках і проблемний виклад географічного матеріалу, що обмежує можливості їх застосування в умовах проблемного підходу.

Проблемні ситуації можуть створюватись на всіх етапах навчально-виховного процесу з географії. Теоретико-методичні основи створення та розв’язання проблемних ситуацій на уроках географії передбачають визначення засобів відбору і конструювання географічного змісту відповідно до вимог запровадження проблемності у навчанні, створення проблемних ситуацій і розробки системи проблемних задач і завдань. Відбір географічного навчального матеріалу і картографічних матеріалів у курсах географії має здійснюватись насамперед з огляду на особливості змісту курсу, взаємозв’язки та поєднання понять і закономірностей, які мають усвідомити учні у процесі навчання, різні рівні організації пізнавальної діяльності учнів і можливості поєднання процесу складання учнями проблемних задач і завдань та оволодіння прийомами їх вирішення.

Активний діяльнісний підхід до визначення форм організації і методів навчання як дуже важливого способу управління діяльністю учнів, а отже, їхнім індивідуальним психічним розвитком, вимагає від учителя пошуку конкретних видів діяльності, які допомагали б йому досягти зазначеної вище мети.

Завдання вчителя ‒ виховувати творчу особистість, обумовлює перед школою необхідність залучення учнів до таких видів діяльності, в яких би мали проявлятися творчі здібності дитини. Кожен урок має бути творчим актом, в якому і педагог, і учень з однаковим задоволенням пориваються на пошуки істини.

Література:

1. Бірюкова Н.В., Маліцька М.М. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках географії засобами проблемного навчання. URL: http://www.rusnauka.com/pdf/255516.pdf (дата звернення: 03.10.2021)
2. Лаврук М. М. Методика навчання географії: практична і самостійна робота студентів: навчально-методичний посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. 136 с.
3. Самойленко В.М., Топузов О.М., Вішнікіна Л.П., Діброва І.О. Викладання дидактики географії: Навчальний посібник. К.: ДП «Прінт Сервіс», 2016. 240 с.
4. Топузов О. М. Проблемне навчання географії в школі теорія i практика: Монографія. К.: Фенікс, 2007. 304 с.
5. Топузов О.М., Самойленко В.М., Вішнікіна Л.П. Загальна методика навчання географії: підручник. К.: Картографія, 2012. 512 с.
6. Топузов О.М. Формування творчих здібностей школярів за допомогою проблемного навчання. Україна – країни Сходу в XXI ст.: діалог мов, культур, цивілізацій: Матеріалу Всеукраїнської наук. – практ. конф., м. Київ, 17-18 трав. 2002 р. К., 2003. С.240- 242.