Проблеми навчальної мотивації у студентів

Пшенична Валерія
(Покровськ, Україна)
ОСВІТА
(Проблеми підготовки фахівців)
ПРОБЛЕМИ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ У СТУДЕНТІВ
Актуальність обраної теми полягає у тому, що у більшості студентів на сьогодні бракує мотивації під час навчального процесу. Це справжня проблема, вирішення котрої має значення і для інших людей, адже недостатня мотивація відображається на навчанні студента, а разом з цим і на якості його знань. У майбутньому успішність вплине на рівень його кваліфікованості, а за умови, якщо він буде недостатнім, ми отримаємо чергового поганого спеціаліста, котрий буде неякісно виконувати свою роботу.
Метою статті є дослідити мотиваційний аспект у навчанні студентів, для досягнення котрої потрібно буде виконати наступні задачі:
– з´ясувати та систематизувати складнощі процесу формування мотивації у студентів;
– знайти оптимальні методи стимулювання і мотивації навчальної діяльності у студентів.
Об’єктом дослідження є освітній процес. Предметом дослідження – навчальна мотивація.
У процесі дослідження встановленої теми та досягнення вказаної мети потрібно буде вдатися до методів аналізу, синтезу, моделювання, систематизації, прогнозування, дисперсного, індуктивного
Під мотивацією розуміють сукупність символів, які викликають активність індивіда та визначають її активність, процес утворення мотивів, характеристика процесу, який стимулює та підтримує поведінкову активність людини. Мотив у сучасній психології розглядається як збуджувальний стимул, пов’язаний з іншими компонентами діяльності, в першу чергу – потребою.
Як правило, робота зі студентами є дещо легшою, аніж зі школярами, адже перші у свою чергу вже більш усвідомлюють, що їм потрібно від життя та більш свідомо роблять свій вибір, вступаючи до того чи іншого вищого навчального закладу, але все рівно періодично виникають певні проблеми, пов’язані з мотивацією.
Чинники, що на це впливають, поділяються на 2 групи: внутрішні та зовнішні. До внутрішніх можна віднести наступні:
– відсутність справжньої зацікавленості у обраному напрямку;
– відсутність чіткого розуміння практичного застосування набутих знань та навичок;
– неправильний образ життя;
– слабко розвинута сила волі.
До зовнішніх же належать:
– зниження попиту на певних фахівців та слабке фінансування їхньої діяльності;
– негативний вплив оточення;
– неякісний освітній процес.
Якісне навчання студента безпосередньо залежить від того, як мало вище перерахованих проблем його торкається. Для початку важливо усвідомлювати, що процеси, котрі відбуваються у нашому організмі, щільно пов’язані не тільки з нашим фізичним, але й моральним почуттям. Тому є дуже важливим слідкувати за станом свого тіла, здоров’я, адже фізичні вправи також загартовують дух та випрацьовують стійкість.
Найбільше, звісно, залежить від зацікавленості майбутнього фахівця у його справі, у чіткому розумінні, яким шляхом він збирається крокувати. Тому перед вступом важливо надавати абітурієнту можливість самостійно робити вибір і тільки тоді, коли його вибір буде усвідомлений та зважений, з цього буде толк.
Щодо зовнішніх чинників, вони є також не менш важливими та можуть здійсюновати як позитивний, так і негативний вплив. Так-ось неякісне, сухе викладання навіть самого цікавого на думку студента предмета, відсутність правильної подачі та пояснень незрозумілих моментів можуть відбити усіляке бажання вчитися.
Проблема є й у іншому: деякі цікаві напрямки втрачають свою актуальність, попит, а разом з цим відіймають й мотивацію студентів вчитись за ними. Адже ми все ж таки існуємо у матеріальному світі і фінансове забезпечення є важливим аспектом нашого життя, від котрого у певній мірі залежить і наше благополуччя.
Таким чином, підбиваючи підсумки, треба зазначити, що від вирішення проблеми мотивації залежить подальше майбутнє юних спеціалістів. І зусиль до цього потрібно докладати і студентам, так і викладачам, котрі мають закласти міцну теоретичну базу. Але викладачі тільки надають інструменти, а працювати з ними потрібно студентам, адже здобуття освіти – це завжди двосторонній процес.
Література:
1. Бабанский Ю. К. Интенсификация процесса обучения. – М., 1989 г. – 80с.
2. Щукина Г. И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. – М., 1988 г. – 203 с.
3. Занюк С. С. Психологія мотивації. – К., 2002 р. – 304 с.
4. Реан А. А. Психология и педагогика. – СПб, 2002 г. – 432 с.
Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Фесенко А. М.