ПРОБЛЕМА ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКАЗІВ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Гардер Юлія Володимирівна
курсант 2-курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів превентивної діяльності
Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

ПРОБЛЕМА ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКАЗІВ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Останнім часом все більшого поширення в цивільному процесі як доказ виступають електронні докази. Даний вид доказів використовується в цивільному процесі не так давно. В тезі розглядаються проблеми застосування електронних доказів в цивільному процесі. Виділяються основні форми електронних доказів. Також аналізується поняття електронного документа як доказу. Пропонуються шляхи вирішення проблем правового регулювання в даній сфері.
Особливе місце в процесуальному праві завжди відводилося інституту судових доказів у зв’язку з тим, що докази є основним правовим інструментом в доведенні своєї позиції учасниками судового процесу. Цифрові (електронні) докази – новий вид доказів, що використовуються в цивільному процесі не так давно. За своїм внутрішнім змістом приймають форму електронного документа, аудіо- чи відеозапису події.
На сьогоднішній день, у зв’язку з розвитком інформаційних технологій, в судовій практиці стало популярним використання електронного документа, який служить засобом доведення.
На жаль, в законодавстві України відсутне повне визначення електронного документа, яке б відображало всі його істотні та відмінні властивості. В законі відсутнє поняття електронного документ як доказ, а також відсутнє його роз’яснення з приводу того, які ознаки він повинен мати для того, щоб суд визнав його допустимим доказом і долучив до матеріалів справи.
Для повнішої та більш ґрунтовної оцінки електронних доказів перевірку слід проводити за кількома критеріями: загальним і спеціальним. З огляду на технічну різноманітність цифрових даних та їх електронних носіїв додаткові критерії достовірності залежать від виду електронного доказу. Досить детально вони були описані в наукових працях А.Ю. Каламайка та Ю.С. Павлової. [1]
У цивільному судочинстві можуть бути різні способи отримання письмових доказів. Так, вони можуть бути отримані за допомогою електронної, факсимільного або іншого зв’язку, завдяки чому з достовірністю моно встановити походження документа.
У зв’язку з урахуванням зміни технологій суспільства особливої популярності в судочинстві набирають електронні докази. З метою визначення достовірності електронного документа як доказу, даний документ можна досліджувати в рамках судового засідання із залученням спеціаліста. Також можливо витребування даного документа для гарантування відповідного якості консультації фахівця.
У цивільному процесі електронні докази можуть існувати в різних формах, таких як:
– відомості, отримані з офіційних сайтів в мережі Інтернет;
– відомості з локальної комп’ютерної мережі організації;
– листування через електронну пошту і в соціальних мережах;
– інформація з різних державних автоматизованих систем
Електронний документ є змішаним доказом, його можна віднести, як до письмових, так і до речових доказів. Загальне полягає в наявності необхідної для справи інформації, але мають різну специфічну форму існування такої інформації як записи на електронному носії. Від інших видів доказів електронний документ відрізняє саме його форма.
Зміст інформації необхідної для встановлення наявності або відсутності обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, що мають значення для правильного вирішення спору – обов’язкова умова для того, щоб електронний документ став доказом.
На практиці часто виникають проблеми, що стосуються збору та подання електронної інформації в суд. Наприклад, для того, щоб Інтернет-сторінка стала документом необхідно завірити її нотаріусом. Якщо не дотриматися цю процедуру, то Інтернет-сторінка, не буде визнана судом в якості документа. Але не завжди вдається встановити достовірність електронного документа за

допомогою нотаріуса, оскільки сторінку Інтернет-сайту можна змінити або видалити. І в цьому бачиться ще одна проблема. [2]
Отже, при дослідженні електронного докази, необхідно зрозуміти:
– яким чином був виготовлений документ, що містить інформацію, встановити його технічні характеристики;
– вносилися будь-які зміни в документ після його підписання;
– дані про особу, які підписали документ, і дані про автора тексту документа.
Таким чином, можна сказати, що електронний доказ – це новий вид доказів. Щоб електронний доказ було належним чином застосоване в цивільному процесі, необхідно усунути прогалини в чинному законодавстві, а саме в Цивільному процесуальному кодексі України. До того ж, кількість наукових робіт, які зачіпають дану проблему невелика. Якби їм приділялося більше уваги, як з боку законодавця, так і з боку вчених, то кількість проблем можна було б скоротити.
Cписок використаних джерел:
1. Питання достовірності електронних доказів у цивільному процесі України [Електронний ресурс]/ О.Ю. Гусєв// Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Юридичні науки. – 2019. – Т. 30(69), № 5. – С. 48-54. – URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_law_2019_30(69)_5_11
2. Електронні докази в цивільному процесі: поняття та види [Електронний ресурс]/ О.С. Захарова, В.О. Ткачук// Вісник кримінального судочинства. – 2018. – № 4. – С. 153-159. – URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkc_2018_4_18
Науковий керівник: к.ю.н., завідувач кафедри цивільного права
та процесу Резворович Х.Р.