FOLLOW US ON SOCIAL

ПРО ПРОЦЕСУАЛЬНІ АСПЕКТИ УЧАСТІ У ПРОВАДЖЕННІ ПІД  ЧАС КАРАНТИНУ

Замкова Д.Р.
студентка юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ
ПРАВО (Адміністративне і фінансове право)

ПРО ПРОЦЕСУАЛЬНІ АСПЕКТИ УЧАСТІ У ПРОВАДЖЕННІ ПІД  ЧАС КАРАНТИНУ
Україна знаходиться в стані карантинних обмежень вже більше року. На відміну від сьогодні, в попередньому році було запроваджено більш жорсткі  заходи. Більшість людей та організацій були вимушені перейти на дистанційну форму роботи, але є і такі установи, працівники яких не змогли скористатись віддаленим принципом роботи. Це стосується діяльності органів правосуддя. Розглянемо механізм їх роботи, в умовах дії карантину, більш детально.
Сьогодні вірусна пандемія викликала небезпідставний інтерес до адміністративної відповідальності за порушення норм карантинного режиму. Серед останніх здобутків із цього питання можна навести публікації А.А. Вознюка та С.С. Чернявського, С.М. Козіна та Я.І. Роговської, М.Ю. Гаврилюк та А.В. Погорілецької та ін. Але існують питання недорегулювання в галузі процесуальним аспектів побудування роботи під час карантину.
. 29.03.2020 року Парламент прийняв Закон (реєстраційний номер законопроекту № 3275) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавирусной хвороби (COVID-2019)». Згідно із зазначеним законом, на час встановленого карантину, процесуальні строки повинні подовжуватись на термін дії такого карантину. Також даний закон вплинув на дію судових рішень, а саме термін, який встановлює суд в своєму рішенні, не може бути меншим за термін карантину [6].
Згідно із змінами в українському законодавстві, слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину.
У разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді, місцевий суд має внести мотивоване подання про передачу клопотання, яке повинно розглядатися слідчим суддею, для розгляду в інший суд в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або в суд в межах юрисдикції різних апеляційних суден [4].
Під час карантину учасники справи можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза будівлею суду з використанням власних технічних засобів.
Підтвердження особистості учасника справи здійснюється шляхом накладання електронного підпису, якщо особа не має такого підпису, то в порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
До основних положень також відносяться [6]:
– впровадження підтримки для працівників і роботодавців в умовах поширення коронавирусу COVID-19;
– введення відповідальності за вчинення суспільно небезпечних діянь в умовах поширення коронавируса COVID-19;
– тимчасове спрощення виробництва продукції, необхідної для протидії поширенню коронавируса COVID-19, і спрощення процедури їх закупівлі;
– забезпечення здійснення виплати соціальної допомоги, продовження терміну обігу за соціальною допомогою і термінів виплат соціальної допомоги;
– відстрочка подання звітів, статистичної інформації до контролюючих органів.
Отже підсумовуючи можна сказати, що запровадження карантинних обмежень досить відчутно вплинуло на всі сфери життя українського суспільства. Деякі суспільні прошарки перейшли на принцип дистанційної праці. Але й були такі, які були вимушені здійснювати свою діяльність за своїм звичним графіком. Карантинні зміни стосувались скоріше механізму діяльності даних служб.
Парламент вніс зміни в законодавство щоб забезпечити можливість відновлення процесуальних строків під час карантину, пов’язаного з COVID-19, і надати можливість участі в цивільних, адміністративних і господарських справах в режимі відеоконференції для зменшення фізичної присутності сторін виробництв в судах перші підзаконні акти, які прийняті для технічного впровадження законодавчих поправок, дозволяли дистанційно брати участь в судових розглядах тільки особам, які мають електронний цифровий підпис, проте після спільної адвокації з боку УВКПЛ, народних депутатів і представників громадянського суспільства, ці акти були переглянуті з метою розширення доступу осіб, що не могли отримати цифровий підпис. За інформацією Державної судової адміністрації України, в період з 1 квітня по 30 листопада 2020 року, судами було проведено 37860 судових засідань онлайн, з віртуальним участю сторін.
Список використаних джерел:
1. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 7 грудня 1984 року № 8073-X. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/80731-10
2. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:
3. Постанова 54 Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF
4. Постанова у справі № 188/365/20 (Провадження № 3/188/260/2020) Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 88326216
5. Вознюк А.А., Чернявський С.С. Порушення правил і норм щодо запобігання COVID-19: актуальні проблеми кримінальної та адміністративної відповідальності. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 1(19). С. 8–19.
6. Гаврилюк М.Ю., Погорілецька А.В., Веселов М.Ю. Права та обов’язки працівників Національної поліції в умовах карантину. 2012. № 2(28). С. 103–112.
Науковий керівник: к.ю.н., доцент кафедри загальноправових дисциплін Примаков К.Ю.