Причетність до кримінального правопорушення

Пархоменко Олексій
(Дніпро, Україна)
ПРАВО
(Карне право та кримінологія)
ПРИЧЕТНІСТЬ ДО КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Причетність до злочину залишається однією з актуальних проблем кримінально-процесуального права. Вивчаючи чинне законодавство, можна виділити, що причетність до кримінального правопорушення не має самостійності, відсутнє родове поняття. Існуючі кримінально-правові приписи не мають чітких підстав до чітких підстав для притягнення до відповідальності всіх осіб причетних до правопорушення. З цього маємо, що існують проблеми у кваліфікації правопорушень, що зумовлює появлення небезпечних діянь поза правовою діяльністю. Доцільно створити теоретичні засади закріплення причетності до кримінального правопорушення як окрему ланку кримінального права та встановлення підстав для притягнення до кримінальної відповідальності усіх причетних до кримінального правопорушення.
А. А. Піонтовський стверджував, що причетністю є діяння, яке вчинене у зв’язку з вчиненням виконавцем злочину, але при цьому не є однією з причин його вчинення[1].
Г. І. Баймурзін розуміє причетність до кримінального правопорушення як суспільно небезпечну діяльність осіб[2].
Проте з цим твердженням не можна погоджуватись, це зумовлено тим, що причетність є не в повному обсязі діянням, оскільки дві форми, а саме потурання і не повідомлення про злочин, відносяться більше як бездіяльність.
Причетність до кримінального правопорушення – це умисне або необережне протиправне діяння(дія або бездіяльність) без ознак співучасті, що пов’язане з основним(попереднім) правопорушенням, яке не сприяє та не обумовлює його вчинення[3].
Органи досудового слідства мають досить скудне положення через несвоєчасне виявлення та розкриття правопорушень, викликане суспільно небезпечною причетністю, що в свою чергу створює умови для вчинення правопорушень.
На підставі досягнень теорії кримінального права та чинного кримінального кодексу ( ч. 6 і 7 ст. 27 КК України), слід відрізняти три види причетності до злочину: 1) заздалегідь не обіцяне приховування злочину; 2) неповідомлення про злочин; 3) потурання злочину. М. І. Мельник виділяє ще один вид причетності до злочину – заздалегідь необіцяне сприяння учасникам злочинних організацій ( ст. 256 КК України) [4].
Більшість авторів схилені до поняття причетності охоплює три види злочинної діяльності: приховування, недонесення, потурання.
На сьогоднішній день в чинному законодавстві не визначено відповідальність за недонесення, також потурання не несе за собою наслідків. Приховування злочину, особа несе відповідальність за заздалегідь не обіцяне приховування лише тяжких або особливо тяжких злочинів за ст. 396 КК України[5].
Кримінально-правовий інститут причетності до кримінального правопорушення вирізняють як сукупність правових норм, які закріплені у рамках окремого розділу Загальної частити КК України.
З вище сказаного можна сказати, що існує проблема виокремлення причетності до кримінального правопорушення, вона створює багато проблеми для правоохоронних органів та сферу для створення злочинності. Через відсутність чітких визначень причетності та відповідальності за це, можна створити доповнення до Загальної частини КК України «Причетність до злочину», та впровадити відповідальність за причетність до кримінального правопорушення.
Література:
1. Пионтовский А.А. Советское уголовное право [Текст]/ А.А. Пионтовский. – [изд. третье, испр. и дополн.]. – М. – Л., 1929. 1. Общая часть. – 372 с.
2. Баймурзин Г. И. Ответственность за прикосновенность к преступлению по советскому уголовному праву [Текст]: дис. канд. юрид. наук: 12.00.08 “Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право”. Москва, 1966. – 279 с.
3. Абакіна-Пілявська Л. М. Інститут причетності до злочину в кримінальному праві України/ – Режим допуску: https://core.ac.uk/download/pdf/50593781.pdf.
4. Мельник М. І, Клименко В. А. Кримінальне право України [Текст]/ М. І. Мельник, В. А. Клименко. Загальна частина. Київ 2008. – 376 с.
5. Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001,№25-26,ст.131)/ – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text
Науковий керівник: старший викладач Савенко Вікторія Петрівна