FOLLOW US ON SOCIAL

Posted On

17
Серпень
2021

Правові форми захисту права громадян на доступ до інформації про діяльність державних органів в умовах інформаційного суспільства

Зігунов Володимир Геннадіович
студент юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ
ПРАВО (Конституційне право)

Правові форми захисту права громадян на доступ до інформації про діяльність державних органів в умовах інформаційного суспільства
Сучасне суспільство зацікавлене в розвитку прозорості й відкритості державного управління. Широкий допуск до інформації про державні та муніципальні органи розширює можливості оцінювати діяльність цих органів. Найбільший обсяг інформації, який становить інтерес суспільства, окремих громадян і організацій, акумулюється в державних органах виконавчої влади й органах місцевого самоврядування. Не випадково ідея прозорості почала реалізовуватися практично у всіх країнах виконавчої гілки влади. Підвищення відкритості державних органів дозволяє досягти відразу кількох цілей.
По-перше, зробити державу більш демократичною, інформаційно відкритою і «прозорою» для громадян.
По-друге, підвищити ефективність діяльності державного апарату, оскільки світовий досвід показує, що непрозора, а отже, безвідповідальна влада неефективна.
По-третє, встановити громадський контроль над владою. Тільки громадський контроль дозволить підвищити відповідальність державних і муніципальних службовців за свою діяльність, зробить більш ефективною боротьбу з корупцією, розтратою, зі зловживанням посадовим становищем.
Доступ до інформації важливий не тільки для громадян: не менший інтерес до відкритості прийняття рішень проявляє і бізнес, якому винятково важливо своєчасно отримати інформацію з широкого кола питань – від проведення конкурсів за державними й муніципальним замовленнями до інформації про порядок і умови отримання ліцензії, дозволу і т. п. [3].
Право на інформацію є одним з найважливіших конституційних прав в умовах становлення сучасної демократичної, правової держави з розвинутою громадою. Конкретні гарантії та форми здійснення конституційних прав громадян на доступ до інформації, а також обов’язки держави забезпечити надання такої інформації визначені Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» [1].
Основний варіант запиту – письмова форма, але допускається ще усна. Різновидність письмового запиту – запитання в електронній формі. Якщо ж в документі не передбачений спосіб повідомлення певної інформації, то правничому органу слід обрати найбільш прийнятний і адекватний для конкретної ситуації. Але в усіх випадках форма повідомлення інформації має бути зручною для споживача інформації. Від обраного варіанту запиту залежить і форма відповіді на нього.
Відповідно до законодавства, рішення і дії державних органів і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, які порушують право громадян на доступ до інформації, оскаржуються до вищого органу державної влади, посадовій особі чи можуть бути оскаржені в судовому порядку [2]. У разі відмови від повідомлення інформації, необґрунтованої відстрочки відповіді або ненадання її протягом терміну, який встановлений законом, а ще в разі інших порушень порядку розгляду і задоволення запиту, який передбачений законом, такі діяння оскаржуються до вищого органу державної влади, посадовій особі чи можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Крім того, треба зазначити, що рішення державних органів, організацій, їх посадових осіб, які порушують право суб’єкта на доступ до інформації, оскаржуються уповноваженому з прав людини. Особам, які отримали неправомірну відмову, а також несвоєчасну відповідь на запит, в порядку, встановленому законодавством, надається право на компенсацію моральної шкоди, який вони понесли. Стосовно до судової практики щодо захисту права доступу до інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, то тут необхідно зазначити наступне. Відповідно до законодавства кожен орган виконавчої влади зобов’язаний сформувати власний офіційний вебсайт для розміщення даних, зазначених у Переліку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 № 3. Акт  відсутності в органів виконавчої влади власного вебсайту розглядається як значна перешкода щодо виконання права громадян на допуск до інформації стосовно діянь даного органу, а ще може оскаржуватися в суді.
Список використаних джерел:
1. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI . Відомості Верховної Ради України (ВВР) 2020, № 51, ст. 486.
2. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації: Закон України від 23.09.1997. Відомості Верховної Ради України (ВВР) 2019, № 21, ст.81.
3. Бачило І. Л. Інформаційне право: підручник для академічного бакалаврату. Москва : Юрайт, 2017, 419 с.
Науковий керівник: д.ю.н., доцент, професор кафедри загальноправових
дисциплін Савіщенко В.М.