Правове регулювання права на працю іноземних громадян в україні

Проценко Аліна
(Дніпро, Україна)
ПРАВО
(Трудове право та
право соціального забезпечення)
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВА НА ПРАЦЮ ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ
Актуальність вивчення сфери правового регулювання права на працю, перш за все зумовлена посиленням інтеграційних процесів України з Європейським Союзом саме у відносинах між іноземними громадянами та українцями у сфері приватноправових відносин.
Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується [1].
Регулювання працевлаштування іноземних громадян відбувається відповідно до Кодексу законів про працю України. Він передбачає, що трудові відносини іноземних громадян, що працюють на підприємствах, організаціях та установах регулюються законодавством держав України.
У статті 8 «Встановлення змісту норм права іноземної держави» Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що український суд «встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній державі» (п.1 ст.8) [2]. передбачає, що саме на суд покладається обов’язок встановити зміст іноземного права.
Необхідно зазначити, що процес працевлаштування іноземця та особи без громадянства має свої особливості. Вони передбачені чинним законодавством України, зокрема законом України «Про зайнятість населення». Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються працедавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеному цим законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України [3].
Необхідно зазначити, що Закон України «Про зайнятість населення» передбачає відповідальність за порушення вимог законодавства щодо працевлаштування іноземців. У ч. 5 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» йдеться про те, що у випадку застосування роботодавцем праці іноземців: 1) на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф за кожну особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення; 2) на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення [3].
Отже, правове регулювання права на працю іноземних громадян в Україні здійснюється такими нормативно-правовими актами: Конституцією України, Кодексом законів про працю України, законом України «Про міжнародне приватне право», законом України «Про зайнятість населення». Варто сказати, що законодавство України у сфері трудового права має динамічнй характер. Такі тенденції свідчать про усталення демократичних засад в Україні, наближення до європейських стандартів у соціальній сфері, а також дотримання таких принципів як недискримінації, верховенства права та захисту національних інтересів.
Література:
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text. (Дата звернення 05.03 2021)
2. «Про міжнародне приватне право»: Закон України від 23.06.2005. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text. (Дата звернення 05.03 2021)
3. «Про зайнятість населення»: Закон України від 05.07.2012. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text . (Дата звернення 05.03 2021)
Науковий керівник: доцент Бондар Олександр Сергійович