Правова культура як один із чинників динамізації трансформаційних процесів державотворення в україні

Кравченко Алла
(Полтава, Україна)
ПРАВО
(Конституційне право)
ПРАВОВА КУЛЬТУРА ЯК ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ ДИНАМІЗАЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ
На сьогоднішній день, сучасне українське суспільство знаходиться у стані радикальних змін соціального, політичного, економічного та культурного життя. На шляху нашої країни до якісно нового стану виникають серйозні труднощі, зумовлені складністю розбудови незалежної демократичної державності. У таких умовах відбуваються неминучі перетворення у системі правової свідомості та правової культури населення. У всіх сферах діяльності суспільства головним орієнтиром проголошено людину та визнано пріоритет загальнолюдських цінностей. Як наслідок цього, одним із головних завдань національного виховання, є формування правової культури особистості. Адже, розбудова демократичного суспільства на основі укріплення законності та дотримання справедливого, але суворого, правопорядку, можлива лише за умови високої правової культури суспільства, яка виявляє значний вплив на усі сфери державної діяльності шляхом вироблення ціннісно-правової орієнтації особи в галузі законності, правотворчості та правозастосування. Правова культура є регулятором поведінки особи у суспільстві. За її допомоги здійснюється практична реалізація прав та свобод людини і громадянина. Однією із ознак, дійсно, демократичного суспільства, є повага особою закону, що можливо лише за наявності особистих переконань щодо його значимості та необхідності. Правова культура є неодмінною умовою динамізації трансформаційних процесів у напрямі формування в Україні правової держави і громадянського суспільства. Цілісність правової культури є важливою складовою здійснення суспільно-правової реформи у країні, утвердження верховенства права у всіх сферах соціального буття, різноманітних способів і форм реалізації правового статусу та прав особи, а її зрілий рівень, у суспільстві, де функціонують її ефективні механізми, є умовою для формування демократичних засад життєдіяльності. Правова культура є основою відтворення правового досвіду, розвитку інтелектуального та духовного потенціалу народу, утвердження цілісної системи світоглядно-ціннісних орієнтацій[1]. Вона створює умови, за яких розвиваються індивідуальні здібності людини, а здобутки людства стають внутрішнім багатством особистості. Завдяки цьому, досягається всебічний прояв та розвиток сутнісних сил особи, її життєвих сенсів та ціннісних орієнтацій[2].
Оскільки, правова культура є відображенням стану розвитку суспільства, то і її формування має відбуватися у відповідності до тих задач, які вирішує суспільство на відповідному етапі свого розвитку. З огляду на те, що Конституція визначила Україну демократичною, соціальною, правовою державою, де права людини визнаються як найвищі соціальні цінності, то і правове виховання, і правова політика у нашій державі, мають орієнтуватися на такі основоположні засади, де людині належить головне місце в їх ієрархічній будові. Успішність правотворчої діяльності, залежить, передовсім, від правової культури законодавця, його ставлення до своєї роботи та володінням мистецтвом творити закони. Потужний позитивний вплив правової культури на правову свідомість, світогляд та мислення правотворців, їх ціннісні правові установки, безпосередньо визначає характер законодавства та обумовлює його відповідність національному духу народу, потребам та інтересам людей [3].
Нажаль, саме у галузі політико-правової діяльності нашої держави, з часу утвердження її незалежності і по сьогодні, виникає значна кількість неузгодженостей, суперечок та проблем, які украй негативно впливають на стан правової свідомості населення. Тому, питання правового виховання особи та піднесення правової культури суспільства набувають наразі особливого значення.
Література:
1. Скуратівський А.В. Взаємозв’язок правової культури і соціального буття в процесі суспільної трансформації/ А.В. Скуратівський. – Право України, 2004. – №1. – С. 118-121.
2. Басай В. Д., Зеліско Л.І. Правова культура майбутнього юриста/ В.Д. Басай, Л.І. Зеліско. – Право України, 2002. – №3. – С. 83-85.
3. Горбунова Л.М. Правова культура як фактор ефективного впливу на розвиток законодавства/ Л.М. Горбунова. – Правова держава: щорічник наук. пр. – К., 2007. – Вип. 18. – С. 25-33.