Поняття та особливості самоврядного контролю за діяльністю правоохоронних органів в україні

Косенко Є.Є.

студентка юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

ПРАВО (Адміністративне і фінансове право)

 Поняття та особливості самоврядного контролю за діяльністю правоохоронних органів в україні

У сучасних умовах контроль над різними сферами правовідносин є достатньо різноманітним, що зумовлює необхідність дослідження сутності та особливостей окремих його видів. Аспекти самоврядного контролю в різних сферах суспільно-правових відносин були предметом наукових досліджень багатьох вчених, таких як В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, О.В. Батанова, В.І. Борденюка, В.М. Гаращука, В.А. Григор’єва, І.В. Дробуша, В.Я. Малиновського, О.М. Музичука, С.Г. Стеценка, О.М. Тараненка, С.І. Хомяченко та ін. Самоврядний контроль у державному управлінні в цілому та за діяльністю правоохоронних органів в Україні зокрема є найменш дослідженим у науковій літературі, що є проблемою на сьогоднішній день.

У ст.3 Європейської хартії місцевого самоврядування від 15.10.1985 р. поняття “самоврядування” визначається як право ва спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону мати право та здатність контролювати та управляти державними справами в повній мірі своїх можливостей [1]. Конституція України зазначає, що місцеве самоврядування визнається та гарантується Україною (стаття 7) як таке, що трактується для територіальної громади, жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста, самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ст.140) [2]. Необхідною умовою реалізації органами місцевого самоврядування самоврядної та представницької функцій є наявність у них контрольних повноважень, які спрямовані на захист прав та законних інтересів громадян – членів певної територіальної громади.

Така діяльність становить основу контрольної функції цих органів, які й створені саме з метою вирішення питань місцевого значення. На думку В.І., Бордінука самоврядний контроль за діяльністю правоохоронних органів–це система моніторингу, правозастосування та інших заходів, які спрямовані на перевірку діяльності суб’єктів, організацій, установ та організацій на відповідній території відповідно до вимог законодавства України та іншими нормативними актами, включаючи рішення включаючи органів місцевого самоврядування. До цього можна додати, що діяльність українських правоохоронних органів має 3 основні аспекти: 1) як функцію правового адміністрування; 2) діяльність суб’єктів самоврядування щодо здійснення контрольних заходів; 3) як систему регуляторних форм та механізмів регіональної громади, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, для вирішення питань місцевого значення, пов’язаних з діяльністю правоохоронних органів у межах Конституції та законах України [3, с 469].

В українському законодавстві виконавчі комітети рад поділяються на дві групи:

1.Самоврядні, що включає: виконання фінансових витрат місцевого бюджету відповідно до положень про утримання деяких правоохоронних органів; Облік працівників правоохоронних органів, які бажають поліпшити умови життя згідно із законодавством; здійснює нагляд за благоустроєм територій, які займаються правоохоронними органами; вирішення питань щодо кількості працівників, витрат на їх використання; внесення подання до правоохоронних органів для притягнення до відповідальності посадових осіб;

2) делеговані, серед яких: моніторинг дотримання зобов’язань щодо сплати платежів до місцевого бюджету на організаціях та установах, що належать правоохоронним органам; регулювання дотримання цін і тарифів відповідно до законодавства, особливо щодо платних послуг, які можуть надаватися правоохоронними органами відповідно до чинного законодавства; бухгалтерський облік згідно із законодавством про нерухомість правоохоронних органів незалежно від форм власності; нагляд за безпекою будівель та споруд, що утримуються правоохоронними органами; здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель правоохоронними органами; здійснення контролю за поданням відповідно до закону правоохоронними органами відомостей про наявність вільних робочих місць (посад); погодження проекту плану проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; утворення адміністративних комісій та комісій з питань боротьби зі злочинністю; розгляд справ про підвідомчі їм адміністративні правопорушення, що вчинені правоохоронними органами або їх працівниками [4, с 287-289].

Проаналізувавши вищезазначене можемо зробити висновок, що здійснюючи контроль за роботою правоохоронних органів, органи місцевого самоврядування не втручаються в їх оперативно–розшукову, слідчу, кримінально-процесуальну та адміністративну діяльність, а також органи місцевого самоврядування виконують установчі та погоджувальні функції з питань діяльності окремих правоохоронних органів. Органи місцевого самоврядування здійснюють контроль за дотриманням правоохоронними органами розташованих на підвідомчій їм території земельного, будівельного, податкового, господарського, трудового, житлового законодавства та законодавства з питань охорони довкілля. А що стосується управлінських рішень нормативного характеру, то вони, та зокрема і ті, в яких реалізуються контрольні повноваження рад та їх виконавчих комітетів, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, що постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Тобто можна сказати, що такий контроль за діяльністю правоохоронних органів в Україні має всебічний характер.

Список використаних джерел:

1. Європейської хартії місцевого самоврядування від 15.10.1985. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036#Text
2. Конституція України: Закон України від 06.1996 № 254к/96. (зі змінами і допов.) Відомості Верховної Ради України. 2019, № 38, ст.160.
3. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. Ę Київ : Видавничий Дім -Ін-Юре», 668 с.
4. Сухінін. Д. Контроль органах державної влади т органах місцевого самоврядування: порівняльний аналіз. Вип. 3 (14). С. 283–294.

Науковий керівник: к.ю.н., доцент, доц.кафедри загальправових

дисциплін Рибалкін А.О.