Питання проектування системи підготовки фахівців у закладах вищої освіти

Лосєва Наталія
Пузирьов Володимир
(Ніжин, Україна)
Терменжи Дар’я
(Вінниця, Україна)
ОСВІТА
(Проблеми підготовки фахівців)
ПИТАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Розвиток вищої школи України пов’язаний з розробкою та подальшим удосконаленням теорії проектування дидактичної системи підготовки фахівців, реалізацією компетентнісного підходу і досягненням гарантованих результатів навчання. Декларуючи нові підходи до вищої освіти, вчені України розуміють, що основою процесу введення інновацій в систему вищої школи є принципи навчання і концептуальні ідеї про структуру та зміст освіти в умовах кредитно-модульної системи навчання. Вони відображають особливості процесу навчання, взаємозв’язок між закономірностями і завданнями навчання у вищій школі, утворюють систему і цілісну єдність. Але при проектування дидактичної системи в сучасних умовах їх конкретна наявність і загальна кількість в дидактичній теорії не є чітко визначеною. Принципи є теоретичним узагальненням практики, вони походять з практики і мають об’єктивний характер, цілком охоплюють навчальний процес, надають йому логіку, цілеспрямованість, регулюють діяльність суб’єктів процесу. Принципи є найзагальнішими керівними положеннями, що відбивають зміст, технології, організацію та методику навчання студентів, але й мають і суб’єктивний характер, оскільки у свідомості кожного викладача вони відображаються з різним ступенем розуміння їх повноти і конкретики.
Ми виходимо з того, що змістовні модулі дисципліни в системі сучасної вищої освіти повинні будуватися відповідно до таких принципів: цільового призначення, соціальної зумовленості і науковості інформаційного матеріалу; практичної спрямованості; поєднання комплексних, інтегруючих і предметних дидактичних цілей; повноти навчального матеріалу в модулі; відносної самостійності елементів модуля; зворотного зв’язку; оптимальності інформаційних та методичних матеріалів. Ці принципи слугували основою вимог при проектуванні нами предметних змістовних модулів математичних дисциплін. Наприклад, реалізацію принципу практичної спрямованості розглядаємо як виконання таких вимог: максимальне використання моделювання різноманітної професійної діяльності у навчальному процесі, гнучке поєднання теоретичних і практичних методів і форм навчання, програвання ситуацій пов’язаних з майбутніми робочими аспектами [1]. Принцип повноти навчального матеріалу в модулі розкривається, як ми вважаємо, за такими правилами: 1) викладаються основні моменти навчального матеріалу, його сутність; 2) вказуються можливості його розширеного вивчення і рекомендуються конкретні джерела інформації; 3) надаються пояснення щодо практичного застосування матеріалу; 4) пропонуються індивідуальні практичні завдання і пояснення до їх виконання; 5) заохочується виконання додаткових творчих завдань за власним вибором студентів з подальшим захистом в аудиторії; 6) проводяться інтерактивні групові вправи, використовуються ігрові технології [2].
Також слід зауважити, що оскільки процес удосконалення освітніх програм та їх науково-методичного супроводу є безперервним, доцільно звернути увагу на принцип взаємозв’язку, логизації знань. Цей принцип передбачає формування сукупності стійких зв’язків, що забезпечує цілісність об’єкта вивчення навчальної дисципліни. Логіка засвоєння навчального матеріалу доводить, що вивчати слід не ізольовані елементи, а узгоджені розділи. Те, що взаємопов’язано, легше утримується у свідомості та застосовується на практиці. За умов модульного вивчення дисципліни через встановлення зв’язків між модулями досягається належна науковість змісту, що проявляється не лише у чіткому викладі, а в логічній послідовності і систематичності внутрішніх взаємозв’язків. З технологічної точки зору структурування навчальної дисципліни має втілюватися в структурно-логічних схемах, де за допомогою графів вказано систему логіко-дидактичних зв’язків між різними елементами курсу. І викладачі мають розуміти, що чим чіткіше ієрархія цієї логічної конструкції, тим вище її інформативність.
Необхідність оновлення освіти України актуалізувала інноваційну проектувальну діяльність викладачів вищої школи, оскільки вони мають справу зі складанням освітніх програм і реалізують систему підготовки майбутніх фахівців. І дуже важливо, щоб педагоги конструювали нові освітні програми, підручники, навчальні матеріали з урахуванням принципів і вимог сучасного інформаційного простору та реалізації освітнього процесу в різних формах аудиторного, дистанційного і змішаного навчання [3].
Література:
1. Лосєва Н.М. Прикладна спрямованість навчання аналітичної геометрії як основа формування професійної компетентності викладача математики/ Н.М. Лосєва, О.А. Ніколаєва// Дидактика математики: проблеми і дослідження: міжнар. зб. наук. робіт. – Вип. 38. – Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2012. – С. 46-50.
2. Losyeva N. Game Frame of Reference as a of Preconditions for Students and Teachers Self-Realization/ Natalie Losyeva// Journal of Research in Innovative Teaching. Publication of National University. Volume 2, Issue 1, March 2009. – La Jolla, CA USA, p. 208-2017.
3. Losyeva N. Distance technologies in action: E-learning in exile (the experience of Donetsk National University)/ Nataliya Losyeva, Daria Termenzhy/ Educación y Sociedad en Red. Los desafíos de la era digital. USAL, Buenos Aires, 2016 – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://p3.usal.edu.ar/index.php/supsignosead/issue/current