Підвищення рівня екокультури як основа відповідального ставлення молодого покоління до навколишнього середовища та здоров’я людини

Стебніцька Богдана Валеріївна

студентка ІІ курсу, спеціальності 231 «Соціальна робота»

Подільський спеціальний навчально-реабілітаційний

соціально-економічний коледж

ОСВІТА (Методичні основи виховного впливу)

 Підвищення рівня екокультури як основа відповідального ставлення молодого покоління до навколишнього середовища та здоров’я людини

Розв’язання гострих екологічних проблем потребує адекватної та значної підготовки населення до взаємодії з природою, адже погіршення екологічної ситуації в Україні викликає стривоженість населення. Людина і природа перебувають в постійній взаємодії та тісному взаємозв’язку (природа впливала і впливає на характер світоуяви людей, їх релігії, предметів побуту, засобів виробництва, моралі та мистецтва).

Глобальні катастрофи, екологічна криза, які загрожують сьогодні всьому живому (в тому числі людині), сприяли підвищенню інтересу людини до отримання знань, інформації екологічного характеру.

Кожна особистість повинна взяти на себе головну відповідальність за вирішення завдання виховання екологічної культури, адже місце людини в системі природи залежить від кожного з нас.

Особливої актуальності набуває підготовка фахівців – педагогів, вихователів, соціальних педагогів і соціальних працівників, які здатні в повній мірі реалізувати функції виховання, навчання, підвищення рівня екокультури та екосвідомості молоді [1, с.28-29].

Виховання екологічної культури –довготривалий процес, який відбувається поетапним шляхом вирішення завдань: освітніх, виховних і розвивальних. Кінечним результатом має бути не тільки опанування теоретичних знань, а й практичних вмінь, а також розвиток емоційно-чуттєвої сфери, уміння та бажання активно захищати та покращувати природнє середовище.

Проблемам екологічного виховання присвячено чималий доробок праць українських дослідників. Вагомий внесок у розробку основ організації, змісту та методики екологічного виховання зробили А. Гумбольт, І. Звєрєв, А. Захлєбний, О. Кудрявцева, Н. Лисенко, В. Максимова, Д. Маркович, Г. Марочко, І. Суравегіна, Г. Тарасенко. Вивченням екологічної освіти як одного із напрямків формування екологічної культури досліджували М. Вересов, С. Глазачев, В. Горлачов, Н. Дежнікова, О. Козлова, І. Мазур, О. Тавстуха та інші. Теоретичні та практичні проблеми виховання екологічної культури порушено в працях В. Андрущенка, О. Біди, В. Вернадського, М. Волошина, А. Горелова, О. Молчанюк, Г. Пономарьової, Г. Пустовіта та інших [2, с.73-76].

Сучасні масштабні екологічні зміни, які відбуваються у світі, створюють реальну загрозу для біологічного існування людей. Тому виникає необхідність зміни ставлення всього людства до природи.

Екологічне виховання є одним із результативних напрямів виховної роботи, що сприяє насамперед громадському усвідомленню екологічних проблем людства, їх наслідків, шляхів подолання та запобігання виникненню нових; формуванню вмінь аналізувати явища природи, бережливого ставлення до її багатств як надзвичайно важливого середовища існування людини та всього живого на цій планеті [4, с.88-92].

Важливо виховати особистість, яка здатна бачити, відчувати і передбачати стан довкілля, яка навчиться берегти і відновлювати довкілля, розуміти місце людини в ньому. Формування таких екологічних компетентностей має бути безперервним процесом, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення.

Екологічна освіта і виховання невіддільні та перебувають у постійній взаємодії, екологічна освіта сьогодні є прикладом здійснення психолого-педагогічного принципу єдності освіти й виховання, в результаті чого формується особистість здобувачів освіти, їх світогляд.

Екологічне виховання підростаючого покоління сьогодні стало нагальною потребою суспільства. Тому потрібно постійно розвивати екологічну культуру з метою відповідального ставлення молодого покоління до навколишнього середовища та здоров’я людини.

Література:

1. Агейкіна Р.В. Екологічне виховання: досвід організації / Р.В.Агейкіна // Виховна робота в шк. – 2005. – Січ. (№ 1). – С. 28-29.
2. Висоцька О.Є. Екологічна культура особистості на основі формування індивідуальної свідомості /О.Є. Висоцька // Відкритий урок. – 2003. – №13/15. – С.73-76.
3. Вороніна Л. Екологічне виховання: сучасні аспекти / Л.Вороніна //Шкіл. світ. – 2002. – Жовт. (№ 38). – С.3.
4. Морозова Л. Виховання екологічної культури особистості / Л.Морозова // Вища освіта України. – 2001. – №2. – С. 88-92.
5. Концепція екологічної освіти України. Затверджено Рішенням Колегії МОН України № 13/6-19 від 20.12.01. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-148B3B2021C2C/list-B407A47B26

Керівник: Старик О.В., викладач Подільського спеціального

навчально-реабілітаційного соціально-економічного коледжу