Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин

Туманевич Катерина
(Ірпінь, Україна)
ПРАВО
(Цивільне право)
ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ, ЗМІНИ ТА ПРИПИНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Цивільні правовідносини виникають, змінюються або припиняються лише з настанням певних життєвих обставин, що враховуються законодавством. Такі обставини отримали назву юридичних фактів. Отже, серед фактів реальної дійсності юридичними фактами є лише ті, з якими норми права пов’язують виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.
Юридичними фактами можуть бути різні життєві обставини, що належать як до сфери природи, так і до соціальної сфери життя. Юридичний факт характеризується двома чинниками: наявністю явищ зовнішнього світу і визнання їх державою юридичними фактами. Одні й ті самі факти можуть бути або не бути юридичними залежно від того, як до них ставиться держава в даний період [1]
Звичайно, законодавець не в змозі закріпити в нормах права повний перелік юридичних фактів. Цей перелік не є вичерпним. Тому в цивільному законодавстві передбачено правило, згідно з яким юридичні факти, не передбачені цивільним законодавс¬твом, спричиняють відповідні правові наслідки, якщо вони не су¬перечать загальним засадам і змісту цивільного законодавства.
Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків у найбільш загальному вигляді визначені законодавцем за допомогою юридичної конструкції ст. 11 ЦК України. Частина 1 цієї статті містить правило про виникнення цивільних прав та обов’язків із дій осіб; ч. 2 конкретизує це положення і перелічує у невичерпний спосіб дії, які є, на думку законодавця, найбільш типовими та характерними для цивільного права підставами виникнення прав та обов’язків [2]
На роль загального правила, типової для сфери приватного права підстави виникнення цивільних прав та обов’язків висуваються дії осіб, серед яких перше місце цілком обґрунтовано посіли договори та інші правочини, друге — об’єкти інтелектуальної власності, делікти (заподіяння шкоди особі) та інші юридич-ні факти. У такий спосіб законодавець не тільки підкреслює невичерпне коло підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, а й вперше уводить до правової норми таку відому в науці категорію, як «юридичний факт».
Підставою цивільних правовідносин може бути простий юридичний факт та складний юридичний факт або юридичний склад. Кожний з юридичних фактів, що входить до юридичного складу, може мати самостійне значення, але даний правовий наслідок може викликати тільки юридичний склад у цілому.
Юридичні склади поділяються на прості і складні. Прості юридичні склади являють собою сукупність фактів, які можуть накопичуватись у довільній послідовності, важливо лише, щоб у якийсь певний момент вони були в наявності. Складні юридичні склади — це сукупність фактів, між якими існує сувора залежність. У цьому випадку юридичні факти повинні виникати в чітко визначеному порядку і бути в наявності в потрібний час [3]
Особливий різновид юридичних складів у механізмі цивільно-правового регулювання являють собою ті склади, обов’язковими елементом яких є такий юридичний факт, як державна реєстрація дії або події. Особлива роль таких юридичних складів полягає в тому, що вже саме існування юридичного факту у формі дії або події за відсутності факту їх державної реєстрації не спричинює цивільно-правових наслідків.
Юридичні факти поділяють на правовстановлюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі і правовідновлюючі.
Із правовстановлюючим фактом норми цивільного законо¬давства пов´язують виникнення цивільних прав та обов´язків. Так, народження дитини, реєстрація юридичної особи, укладан¬ня договору, написання твору є фактами, що породжують права та обов´язки.
Правозмінюючі юридичні факти – це такі юридичні факти, настання яких зумовлює зміну цивільних правовідносин (зміна суб´єктного складу в зобов´язаннях шляхом поступки права чи переведення боргу).
З правоприпиняючими юридичними фактами цивільне законодавство пов´язує припинення цивільних правовідносин між суб´єктами. З правовідновлюючими юридичними фактами цивільне законодавство пов´язує відновлення прав та обов´язків, які суб´єкт цивільних правовідносин мав раніше, але з тих чи інших причин втратив. Такі юридичні факти не породжують нових правовідносин, а відновлюють у межах їх колишнього існування правовід¬носини, які раніше припинили існування (факт явки особи, яка раніше була визнана безвісно відсутньою) [4]
Отже, юридичні факти є досить численними. Зважаючи на їх індивідуальні особливості, юридичні факти можна класифікувати, що дасть змогу чіткіше усвідомити їх значення. Це сприяє правильному застосуванню цивільного законодавства суб´єктами цивільного права та правоохоронними органами.
Література:
1. Електронний архів (репозитарій) ДДУВС: Головна сторінка. URL: http://er.dduvs.in.ua/bitstream/123456789/4967/1/ЦП%20(ПРАКТИКУМ).pdf (дата звернення: 12.03.2021).
2. Цивільне та сімейне право України : підручник. Київ: Прав. єдність, 2009. 968 с.
3. Цивільний кодекс України. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (дата звернення: 12.03.2021).
4. Шаповал О. Цивільне законодавство: науковий підхід. За підсумками Міжнародного цивілістичного форуму. Юридична газета. 2013. 21 трав. С. 12–13.
Науковий керівник: доцент Амеліна Анна Сергіївна