Перспективи розвитку туризму у межах галицького національного природного парку

Ковальська Леся
Чорна Любов
Михайлюк Віталій
(Івано-Франківськ, Україна)
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ
(Регіональна економіка)
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ У МЕЖАХ ГАЛИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Галицький національний природний парк (ГНПП) в адміністративному відношенні знаходився у межах 4-х територіальних громад (Галицької, Бурштинської, Більшівцівської та Дубовецької) Івано-Франківської області. Природно-рекраційний потенціал парку своєрідний, різноманітний та атрактивний, з огляду на його георозміщення – на стику 2 фізико-географічних країн: Українських Карпат (область Передкарпаття – правобережжя Дністра) та Східноєвропейської рівнини (область Опілля – лівобережжя Дністра). Своєрідність парку зумовлена його кластерним характером – різними за площею відокремленими один від одного лучно-степовими та лісовими масивами, а різноманітність – типовими та унікальними типами природних комплексів, екосистем та природно-господарських утворень.
Найперспективнішим видом туризму у межах парку є екотуризм, який здійснюється на основі таких природних атракцій, як: ріка Дністер з притоками, Бурштинське водосховище, карстові «вікнини», гіпсові скельні утворення (біля с. Межигірці), гіпсові останці та міст (коло с. Темирівці), гіпсова арка та печери (на околиці с. Поділля, Сокіл), унікальні природні відслонення корінних порід (сарматські вапняки (г. Дівоча біля с. Кукільник), мергеляста товща верхньої крейди (правобережжя р. Луква, с. Крилос), гіпсоангідритова товща (Мединські скали, с. Мединя) та ратинські вапняки (лівобережжя р. Лімниця, околиці с. Темерівці), збережені масиви старовікових корінних бучин, дібров і яличин тощо. З огляду на різноманітність природних об’єктів для потреб відвідувачів, гостей та туристів з’являються нові відпочинкові пункти в лісових масивах та вздовж головної автомагістралі, облаштовуються оглядові майданчики, вишки для орнітологів, місця для риболовлі на Бурштинському водосховищі й на каналі, вздовж рік Дністер і Лімниця (околиці Галича і Залукви), туристичні маршрути та стежки, функціонує Центр реабілітації диких тварин й ін.
Перспективним є також розвиток культурно-пізнавального туризму, зокрема – екоетнотуризму. Саме він спрямований на популяризацію місцевих природних й історико-культурних атракцій та забезпечить інтеграцію розосереджених масивів парку через мережу тематичних туристичних стежок і маршрутів. До можливих тематичних природно-краєзнавчих стежок можна віднести: «Скельно-степовими ділянками», «Вздовж долини Дністра» та інші.
Серед інноваційних туристичних видів туризму у межах парку виступає розважально-пригодницький. Серед різного роду занять найбільшу популярність може мати пейнтбол. Для його впроведення є всі необхідні умови: великі площі, віддаленість від населених пунктів та специфічна допоміжна інфраструктура – закинуті військові приміщеня у Блюдницькому лісовому масиві. Також велика ймовірність впровадження «ігор нової генерації» – відтворення епізодів давньої історії чи популярних художніх творів, й, відповідно, «квести», наприклад пошук скарбів.
Розвиток інфраструктури для тимчасового відпочинку, у межах території дослідження, створює сприятливі умови для розвитку сільського зеленого туризму. Наприклад, у населеному пункті Озерце, у результаті отримання грантових надходжень, тут проведений ремонт дороги, облаштована автостоянка, місця відпочинку, проведено рекламу туристичної атракції – карстової вікнини у ЗМІ тощо.
Вигідне географічне положення парку, відповідний науково-освітній пер¬сонал та наявна освітньо-інформаційна інфраструктура, сприятлива для розвитку конференційного туризму, зокрема, природно-екологічного плану (передусім Візин-центр (м. Галич) та адміністративний корпус НПП). У цьому відношенні важливою є співпраця з науково-освітніми закладами Львова, Івано-Франківська і Тернополя та ін.
Згадані вище види туризму знаходяться на різній стадії розвитку і вимагають певної етапності щодо їх впровадження. Наприклад, екоетнотуризм, незважаючи на певний досвід його розвитку в останнє десятиріччя, продовжує знаходитись у стадії організаційного становлення оскільки вузьким є спектр пропозицій для природничо-культурних маршрутів.
Екотуризм знаходяться на стадії активного розвитку, що зумовлює необхідність перетворення його у марковий продукт з розробкою детальних програм турів, якісним забезпеченням інформаційно-освітніми матеріалами та спеціалізованою інфраструктурою.
Активний туризм (піший, водний, велосипедний, спелеологічний) перебуває на початковій стадії розвитку, що зумовлює необхідність розбудови базової інфраструктури – ознакованих піших стежок, велосипедних і водних шляхів з інформаційно-картографічним забезпеченням та допоміжними елементами (облаштованими місцями для відпочинку, пунктами прокату спорядження і водними станціями).
Рекреаційний туризм у межах території дослідження знаходиться на стадії зрілого розвитку. Мережа відпочинкових зон біля води і в лісових масивах досить значна, проте, з однієї сторони, вимагає дооблаштування, з іншої – розширення і створення нових місць для відпочинку.
Сприятливим фактором для розвитку туристичного руху є транспортно-географічне положення парку (транзитне) вздовж шляхів сполучення: Львів – Івано-Франківськ, Тернопіль – Івано-Франківськ, а також близькість до обласного центру (25 км). Однак, перспективний територіальний розвиток рекреації і туризму у НПП у значній мірі залежатиме від покращення та забезпечення доступу до атракційних об’єктів, а також від рівня розвитку туристичної інфраструктури (нічліжної, гастрономічної, транспортної).
Література:
1. Проект організації території Галицького національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів. Т. 1. Львів 2012. 310 с.
2. Літопис природи. Т.13. Івано-Франківськ, 2020. 420 с.