FOLLOW US ON SOCIAL

Posted On

04
Травень
2022

Переселенці для переселенців. На що звернути увагу волонтерам, які працюють з ВПО

Спілка активних жінок «ВУЛИК», що бере участь у Менторській програмі 3.0, допомагає переселенцям у Полтаві ще з 2015 року – відколи представниці організації самі змушені були евакуюватися з рідних міст.

Після 24 лютого робота посилилася: членкині Спілки зустрічають, за можливості – поселяють, допомагають отримати гуманітарну допомогу, а також намагаються психологічно допомагати людям, які евакуювалися із зони активних бойових дій.

«Нас залишилося шестеро, й ми тільки краплинка в морі», – розповідає Наталія Діда, арт-терапевтка та голова Спілки. Крім основної діяльності в організації, пані Наталія також є волонтеркою Червоного Хреста та волонтеркою Безоплатної правової допомоги.

За її словами, за 8 років у Полтаві сформувалася спільнота переселенців: «У нас є люди різних професій, спеціальностей, напрямів, люди, з якими ми комунікуємо активно всі ці роки». Через цю спільноту евакуйовані отримують контакти й Спілки.

«У нас кожна приймає в певному місці, – розповідає Наталія Діда. – Є студентський гуртожиток, в якому людина працює й живе, там люди заселені. Є одна, яка приймає в школі. Є приватний садочок, де теж до 30 осіб. Всі інші, як і моя сім’я, приймаємо вдома тих, хто проїздом. Вони відпочивають кілька днів, тиждень-півтора. Далі або знаходять квартиру, або рухаються за кордон». 

Крім допомоги з поселенням, Спілка активних жінок «ВУЛИК» забезпечує переселенцям, яких приймає, повний супровід:

  • консультації та допомога тим, хто реєструється як ВПО: де зареєструватися, де отримати гуманітарну допомогу, що отримати в Червоному Хресті, що в інших фондах; 
  • інформація та допомога тим, хто їде за кордон: як далі їхати, куди їхати, де дорогою безпечно зупинитися. 

«Зустрічаємо, поселяємо, відводимо, де можна вдягнутися, де що можна отримати, де продуктові набори, гігієна, те, що людям потрібно. У нас все просто, але чітко. Ми 8 років в цій ситуації живемо, тому чудово розуміємо людей», – каже пані Наталія.

Переселенці для переселенців у Полтаві 01 Переселенці для переселенців у Полтаві 02

Три поради для організацій та волонтерів, які приймають ВПО

Наталія Діда та представники Спілки активних жінок «ВУЛИК» на власному досвіді знають, і що таке – бути переселенцями, й що таке – розв’язувати проблеми ВПО.

Пані Наталія розповіла, на що важливо звернути увагу, якщо ваша організація до 24 лютого 2022 року не мала справи з вимушеними переселенцями.

  1. Зважайте на психологічну складову. 

На думку Наталії Діди, треба розуміти, що люди можуть поводитися неадекватно, бути готовими до цього. 

«Крайня сім’я, що жила у нас півтора тижня, – вони боялися на вулицю виходити. Хоча вони приїхали, все є, ми приймаємо їх безкоштовно. Люди просто боялися виходити з хати».

За словами пані Наталії, не треба намагатися переселенців «лікувати», лізти в душу, а важливо розуміти, що люди можуть поводитися неадекватно, тому що вони пережили те, що не треба було б переживати. 

  1. Не намагайтеся розв’язувати всі проблеми людей, яким допомагаєте, замість них.

Негативна практика – коли волонтери чи ті, хто приймають переселенців, стараються робити за них все, адже людина може до цього звикати. У майбутньому це може мати негативні наслідки.

Пані Наталія розповідає, що вони з колегами відслідковували ситуацію у гуртожитках, школах, де приймають ВПО: «В одній школі людей заселили – і все за них роблять. В іншій – у них чергування. Так, їжу чи продукти їм привезли, дали можливість все робити. Люди самі влаштували чергування. Та ж ситуація, але результат різний. І дуже відчувається різниця у ставленні і в самопочутті самих переселенців».

  1. Треба намагатися людей залучати до волонтерства. 

Йдеться про важливість того, щоб переселенці долучалися до допомоги іншим. 

«Це такі потужні ліки, – каже Наталія Діда. – Я це відчула на своїй життєвій ситуації, і бачу по людях. Людина відволікається, вона потрапляє в іншу реальність». 

На думку пані Наталії, людей треба долучати до того, що вони можуть робити, адже зараз роботи багато: на складах одяг сортувати, майстер-класи проводити тощо.

Переселенці для переселенців у Полтаві 03 Переселенці для переселенців у Полтаві 04

Після допомоги гуманітарної – психологічна підтримка

«Гуманітарка – це одне. Але після цього починається інше: люди дуже змінюються емоційно від того, що вони пережили», – розповідає Наталія Діда.

У 2014 році пані Наталія приїхала до Полтави з дитиною, і не знала, що робити: грошей, щоб влаштувати дитину до якогось гуртка, не було, та й навчальні групи на момент жовтня-листопада були набрані. «Майстер-класи ми починали інтуїтивно, можливість навчатися та пройти два курси арт-терапії забезпечило УВКБ ООН», – каже пані Наталія. 

«А зараз, за неофіційними даними, на Полтавщині вже близько 150 тисяч переселенців. Уявіть: у нас Полтава просто як мурашник. Куди дітей вести? Дорослим куди йти?» 

Майже щодня як арт-терапевтка Наталія Діда проводить по кілька майстер-класів та арт-терапевтичних зустрічей.

Спілка активних жінок «ВУЛИК» проводить зустрічі на відкритому просторі, у просторому холі. Тож люди бачать, що щось відбувається, цікавляться. На початках організація залучала професіоналів: художників, майстринь декоративно-прикладного мистецтва. Тепер хтось хоче бути учасником, а хтось – виступити в ролі майстра.

«Коли проводиш майстер-клас – про все забуваєш. І люди, які приходять, і дорослі, й діти, – вони теж «перемикаються». Ми так багато сімей витягли за ці 8 років. Тому продовжуємо цим займатися».

Охочих багато: варто організації виставити форму попереднього запису – за годину реєструється до 80 людей. Проте бракує матеріалів для творчості

«Це не психологія і не мистецтво. Це вільна творчість», – каже пані Наталія. 

За її словами, люди іноді самі не розуміють, що в них закладено, що вони можуть не тільки сидіти й горювати, а й щось зробити прекрасне і корисне. 

«Дуже важливо, що якщо людина приїздить без нічого, то можна зробити навіть предмети вжитку. Свого часу ми багато предметів вжитку собі поробили. І це аспект також важливий – рукоділля». 

Наталія Діда вірить: не треба любити те, що робиш, а треба робити те, що любиш, – тоді буде результат. «Якщо людина робить від чистого серця – то вона знайде, як людям допомогти, зрозуміє, навіть не бувши в їхній ситуації. А ми ж тим паче в ній були».

Заходи у Полтаві, до яких зараз можуть долучитися переселенці

Матеріал підготувала Ксенія Дітчук

Менторська програма 3.0 впроваджується в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).