Особливості управління сучасним підприємством під час пандемії covid-19

Сіденко Наталія
Черкаси, Україна
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ
(Сучасні технології управління)
особливості управління сучасним підприємством під час пандемії covid-19
Пандемія COVID-19 – перший у новітній історії досвід, коли суто біологічний чинник виявив надпотужну дієвість у впливі на політико-правову та соціально-економічну сфери. З початку 2020 року економіка України опинилась на шляху рецесії, що було зумовлено поширенням коронавірусного захворювання (COVID-19), спричиненого вірусом SARS-CoV-2 і впровадженням загальнонаціонального карантину. А отже, наразі постають нові проблеми в управлінні сучасними підприємствами в умовах кризи.
Макроекономічні наслідки карантинних заходів в України на початку пандемії COVID-19, можна представити наступними показниками: різке гальмування темпів економічного розвитку та скорочення ВВП на 1,3%, 11,4% та 3,5% відповідно у І, ІІ та ІІІ кварталах 2020 року; скорочення обсягів національного виробництва у січні-квітні на 8,7%, ніж у 2019 році; спад у будівництві на 8,77 % у січні-квітні 2020 року; скорочення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції на 2,0% у січні-травні 2020 року; зменшення обсягів вантажоперевезень на 14,8% та пасажироперевезень на 43,7% за січень-травень порівняно з аналогічним періодом 2019 року, авіаперевезень на 98,3% за ІІ квартал 2020 року, на який припав пік обмежувальних заходів [1]; зниження інвестиційної активності та скорочення капітальних інвестицій на 35,5% до аналогічного періоду попереднього року; припинення позитивної динаміки експорту товарів, що за підсумками січня-травня 2020 року становив -6,6% порівняно з аналогічним періодом 2019 року на 6,6%. [2]
Активні кроки щодо протидії поширенню захворюваності на COVID-19 здійснюються в Україні з 12 березня 2020 року. Під час запровадження весняного локдауну було накладено такі санкції на ведення бізнесу: заборона роботи кафе, ресторанів і барів, окрім доставки та замовлень на виніс; закриття торгово-розважальних центрів, непродовольчих ринків; скасування будь-яких масових заходів. Результатом таких заходів став непропорційний розподіл тягаря карантинних обмежень на мікропідприємців та поглиблення розриву між малим, середнім та великим бізнесом і набуття останнім додаткових переваг.
Протягом березня-квітня 2020 року здійснювалися заходи щодо пом’якшення негативних наслідків карантину для економіки. Урядом було запроваджено систему підтримки бізнесу: податкові пільги, преференції для малого бізнесу та ФОП, послаблення регуляторного навантаження; кредитні канікули; підтримку роботодавців і працівників сфери малого та середнього бізнесу; підтримку агробізнесу; інформаційну підтримку бізнесу.
Окрім державного сприяння, власники підприємств вимушені були швидко створювати власні стратегії й тактики «виживання», а саме: тотальна оптимізація витрат; перемовини щодо зменшення оренди, відстрочення виплат по кредитах; намагання зберегти ключових працівників шляхом переорієнтації бізнесу та дотацій із власних кишень; вимушене часткове звільнення або зменшення зарплати; переведення бізнесу в онлайн-формати. [3] В цілому ж система антикризових заходів щодо управління підприємствами в умовах пандемії залежить від сектора економіки до якого воно належить та розмірів. Незалежно від ступеня впливу коронакризи на фірму, антикризовий менеджмент має включати такі етапи: превентивні заходи та реагування на епідемію; відновлення ефективної роботи бізнесу; адаптація до нової реальності. [4] Подальшими кроками в перебудові системи управління підприємствами внаслідок пандемії COVID-19 має стати: моніторинг критичних залежностей та оцінка головних ризиків для бізнесу; забезпечення безпеки співробітників і достатньої комунікації для збереження цілісності команди; надання необхідного обсягу засобів віртуальної взаємодії; розробка каналів зворотного зв’язку; забезпечення високого рівня ІТ підтримки; розгляд ініціативи зі скорочення витрат; аналіз впливу вірусу на обсяги продажу, політику підприємства, обов’язки персоналу; визначення коротко- та довгострокових планів з пом’якшення наслідків для бізнесу; підготовка гнучких операційних моделей на періоди кризи. [5] Отже, лише забезпечення планування майбутнього впливу кризи COVID-19 на бізнес, дозволить організаціям надавати послуги під час тривалої неясності та підтримувати стійкий фінансовий стан на основі чіткого письмового плану дій.
Література:
1. Підсумки діяльності авіаційної галузі України за 2020 рік. Державна авіаційна служба: URL: https://avia.gov.ua/pro-nas/statistika
2. Україна після коронакризи – шляхи одужання. Національний інститут стратегічних досліджень URL: https://niss.gov.ua/publikacii/analitichni-dopovidi
3. «Вижити у карантин»: як рятується малий і середній бізнес і чого очікує від держави. Радіо Свобода: веб-сайт. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/ karantyn-biznes-zbytky-dergava/30523993.html
4. COVID-19. Наслідки для бізнесу та дії за умов кризи. Ernst & Young Global Limited: веб-сайт. URL: https://eba.com.ua/wp-content/uploads/2020/04/EY_ Survey_results_COVID_19_2.0.pdf
5. Ризик-менеджмент в умовах високої невизначеності. Глобальна мережа фірм «Делойт»: веб-сайт. URL: https://www2.deloitte.com/ua/uk/pages/press-room/webinars/tea-with-deloitte-webinars/14-042020.html
Науковий керівник: викладач кафедри економіки, підприємництва та маркетингу Цибань Анжела Олександрівна