Недавні записи
- Schneider Electric Україна планує навчити 1 млн людей енергоменеджменту – Бубнов 06.02.2025
- Чому варто розмістити інформацію про готелі та хостели на сайті Vidguky.net 03.02.2025
- Посольство Індії в Україні провело урочистий прийом у Києві на честь 75-ї річниці Дня Республіки 31.01.2025
- Приватні клініки готові до роботи у ПМГ, але пропонують перегляд підходів до формування її пакетів для зниження собівартості медпослуг 31.01.2025
- БЗВП у закладах вищої освіти 25.01.2025
ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ ПРОЕКТАМИ

Гончаренко Артем
Волошкіна Олена
(Київ, Україна)
ЕКОЛОГІЯ
(Екологічна безпека)
ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ ПРОЕКТАМИ
Управління проектами в період Covid-19 вважається інновацією, яка спрямована на підвищення ймовірності успіху для певного проекту з прив’язкою до екологічності або екологічного направлення. Остання промислова революція вплинула на засоби, методики та засади виробництва в усьому організаційному середовищі. Зміни змушують організації шукати інструменти, які допомагають в управлінні проектами, щоб покращити свій процес, який може принести більшу спритність та дохідність, не втрачаючи якості. Розглянуте нижче представляє важливість управління проектами в галузі екології, висвітлюючи негативні та позитивні моменти, що призводить до провалу та успіху проекту. Управління проектами, особливо екологічними (наприклад: ОВНС, розрахунки ГДН/ГДК, розрахунок кількості стічних вод підприємства та їх контроль) якщо воно не планується правильно, може призвести до серйозних майбутніх проблем, оскільки воно відповідає за контроль в організації. Організації повинні звертати увагу на те, як розвивається їх робота, завжди аналізуючи всі деталі, щоб перевірити, чи мають вони певні якісні та кількісні показники чи ефективні вони для управління на даний момент.
Використання моделі управління проектами надзвичайно важливо в організації, оскільки за допомогою цієї моделі можна ефективно висувати вимоги, завжди враховуючи витрати та час. Зростання конкуренції між компаніями лише збільшує необхідність впровадження та контролю екологічної складової, особливо при необхідності та наявності сертифікації по серії ISO 14000 (екологічне управління; системи екологічного менеджменту; управління навколишнім середовищем; вимірювання, кількісний вимір і зменшення викидів парникових газів). [2]
Багато авторів визначають управління проектами по-різному, але всі вони ведуть до одного і того ж контексту. Таким чином, воно може слідувати загальному визначенню, де організація, планування, керівництво та контроль над ресурсами здійснюються за короткий проміжок часу для досягнення конкретних цілей та завдань. Управління проектами можна застосовувати до проектів будь-якого різноманіття. Надамо кілька переваг та помилок:
Переваги: підрядник або субпідрядник не дивуються порядкам під час виконання своєї частини; його можна вдосконалити, оскільки методологія структурована; рішення приймаються швидше; має повний контроль над витратами та кошторисом; покращує застосування людей, обладнання та необхідних матеріалів;
Помилки: зміни в організаційній структурі компанії; великі ризики для навколишнього середовища; деякі зміни у доступній технології;
Згідно з PMBOK (2013), існує п’ять етапів для розробки проекту, а саме:
– Ініціація: починається, після визначення потреб організації та оцінки доцільності реалізації проекту, тут з’являються ідеї, які застосовуються на практиці, і формується команда – тут старт життєвого циклу проекту;
– Планування: на цьому етапі збирається необхідна інформація для визначення та вдосконалення цілей проекту, де вона, крім того, враховує вхідні потреби, ціни, можливі ризики та якість, яку потрібно представити виконання плану дій для сприяння розвитку діяльності та досягненню очікуваної мети;
– Виконання: тут застосовуємо план дій на практиці, відповідальний за проект, виконує запропоновану діяльність, щоб слідувати управлінню проектом;
– Моніторинг та контроль: фаза, паралельна виконанню, де вона відповідає за аналіз, моніторинг та організацію розробки проекту, виявлення, які зміни відбулися та в яких сферах, і, отже, втілення їх на практиці;
– Закриття: на цьому етапі завершені всі заходи, спрямовані на завершення проекту. Після завершення оцінюється, чи всі етапи успішно завершені.
Для мінімізації невдач, керівник проекту повинен завжди контролювати всі заходи, оптимально плануючи, встановлюючи терміни, які є в межах досяжності. Інтегруючи великі зміни в процеси, дозволяючи створювати швидші, гнучкіші та ефективніші процеси. [1] Щоб залишатися конкурентоспроможними та екологічними, організаціям потрібно постійно вдосконалювати свої системи та задовольняти нові потреби, враховуючи екологічні норми та вимоги. Одним з головних рушіїв цих змін є поява нових технологій, що дозволяють забезпечити більш ефективне виробництво з точки зору витрат, ресурсів та більш замкнутого циклу виробництва (в т.ч. безвідходного). Впровадження цих виробничих технологій віщує майбутнє з більш короткими, локалізованими ланцюжками взаємодії, які працюють більш ресурсоефективно, що забезпечує значні переваги в галузі стійкості. Новітні інструменти та технічні методи – це, як приклад, автоматизовані роботи, моделювання, горизонтальна та вертикальна інтеграція систем, промисловий IIoT, кібербезпека, хмарні сервіси, доповнена реальність та аналіз великих даних. Новий підхід веде до промислового ланцюжка створення результату, який не тільки автоматизований, головним чином на окремих засадах, але й взаємопов’язаний між об’єктами, продуктами, людьми та навколишнім середовищем. Структура організації залежить від реалізації стратегії та корпоративних цілей, однією з яких і є екологічна стратегія підприємства, яку необхідно розглядати як підхід до поєднання технологій з розробкою результату, що забезпечує зв’язок між машинами та людьми, що призводить до кращої ефективності та збільшення продуктивності, що є ресурсоефективним, більш цілісним та менше впливає на забруднення навколишнього середовища. Новітні технології забезпечують прогрес в організації та допомагають оптимізувати управління проектами, що призводить до прийняття рішень у режимі реального часу та кращого контролю за діяльністю в сфері екології, що виконується за проектом. [3]
Література:
1. Project Management Institute. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide) – Sixth Edition – USA: Project Management Institute 2020. – 250 с.
2. Alan S. Morris. ISO 14000 Environmental Management Standards: Engineering and Financial Aspects 1st Edition – USA: Wiley, 2003. – 286 с.
3. Harold Kerzner. Project Management: A Systems Approach to Planning, Scheduling, and Controlling 11th Edition – USA: Wiley, 2013. – 1296 с.
Науковий керівник: доктор технічних наук,
професор Волошкіна Олена Семенівна